“Задля сталості діяльності такої важливої інституції як УКФ, зі свого боку вважаю доцільним озвучити власну політичну точку зору і запропонувати для двох членів ради – пана Сусленського та пана Тулузова – проявити мудрість і подати у відставку, зосередившись на своїх інших активностях. Якщо такий самовідвід відбудеться, закликаю громадськість зосередитись на тому, аби подавати від реально діючих ГО достойних кандидатів до Наглядової ради УКФ та голосувати за них. Аби уникнути на майбутнє повторення ситуації”, - повідомив міністр. Поруч із цим, він ніяк не прокоментував діяльність у Наглядовій Раді УКФ двох представників від МКІП.
Крім цього, міністр схвально відгукнувся щодо активності чинної НР, але при цьому зауважив, що вона заважає сталій роботі Фонду. “Якщо минула НР буквально автоматично затверджувала рішення експертів і була формальним органом, спроби цієї НР бути суб’єктом – не можна не вітати. Але з іншого боку, це заважає сталості роботи УКФ, затримує видачу і підписання угод. Так само як і вносить непорозуміння у спільноту щодо мотивів і характеру діяльності НР,” - зазначив Ткаченко.
Також голова МКІП наголосив на важливості внесення змін у закон про УКФ. “...очевидно, що назрілі зміни до закону про УКФ мають відбутись. Адже вони дозволять зробити більш прозорі і зрозумілі для громадськості правила щодо взаємодії між експертами, членами Дирекції та Наглядовою радою. До того ж відсутній механізм контролю роботи Наглядової Ради. Як і механізм ініціації її розпуску, що теж потрібно змінювати,” - повідомив міністр.
Нагадаємо, що у ВР зареєстрований законопроект 5591 щодо змін у закон про УКФ. Законопроект пропонує внести у закон положення щодо KPI Виконавчого директора Українського культурного фонду.
Далі наводимо повний текст поста Олександра Ткаченка:
“Останні події в УКФ, пов’язані з голосуванням членів Наглядової ради, які відхилили декілька важливих, на думку громадськості проектів, викликали хвилювання серед культурної спільноти. Далі – важливий лонгрід.
Зазначу, УКФ незалежна інституція від МКІП. Міністерство лише погоджує пріоритетні напрями діяльності УКФ, жодним чином не втручаючись у діяльність і рішення ні Наглядової ради (НР), ні Дирекції Фонду. Якщо ж згадати, як формується склад Наглядової Ради, то МКІП призначає тільки двох членів НР з дев’яти. Ще сім членів – по два представники від Офісу Президента, два від ГО і два від закладів культури. Кандидатуру голови НР рекомендують самі члени НР, яку ми погоджуємо або ні. Тобто два голоси від МКІП з дев’яти, а отже жодної мови про монобільшість не може йти.
Минулого року МКІП спільно з УКФ успішно реалізували амбітну програму з інституційної підтримки. Втім, після обрання нових членів Наглядової ради постали нові виклики. Пов’язані вони в основну чергу не тільки з якісним складом Наглядової ради, але і з неврегульованістю деяких питань в законі про УКФ.
Що я маю на увазі: НР за законом може схвалювати рішення експертів. Що означає схвалювати в даному випадку – це питання. Адже якщо може схвалювати, то може і не схвалювати. Процедури відхилення рішень експертів не прописано в законі. Це і викликає нерозуміння заявниками і культурною спільнотою в цілому процедури прийняття рішень Наглядовою радою щодо проектів.
Криза щодо системи підходів управління УКФ назрівала давно. І пов’язана вона не тільки с закидами на діяльність НР, але й ймовірними конфліктами інтересів деяких експертів, що оцінювали роботи учасників або самі чи опосередковано брали участь у набутті грантів. Тим не менш, не можна не звернути увагу на деяких членів НР, що найбільш активні стосовно питань, які мають відгук громадськості. Маю на увазі пана Сусленського та пана Тулузова, які були обрані саме від громадських організацій. Ті самі два представники від ГО.
Дякую за активність спільноти. Але виникає дисонанс у тому, що самі ГО голосували за обрання цих двох членів НР. Для мене є дивними ці співпадіння. А ще дивнішим є аналіз статуів ГО, які голосували за цих кандидатів, проти рішень яких в кінцевому результаті так збурилася культурна спільнота. Їхні статути написані «один в один».
Наразі триває трансформація системи аби інституція продовжувала працювати ефективно та незалежно. І тут важливо зберігти репутацію: як всьому УКФ, так і Наглядовій Раді. Якщо минула НР буквально автоматично затверджувала рішення експертів і була формальним органом, спроби цієї НР бути суб’єктом – не можна не вітати. Але з іншого боку, це заважає сталості роботи УКФ, затримує видачу і підписання угод. Так само як і вносить непорозуміння у спільноту щодо мотивів і характеру діяльності НР.
На додаток, це не може не відображатися на роботі колективу самого УКФ. Який відчуває нестабільність і зосереджений зараз не стільки на своїй прямій роботі, скільки на подальшому опрацюванні рішень НР і супроводженні аудиту, що проходить у фонді.
Задля сталості діяльності такої важливої інституції як УКФ, зі свого боку вважаю доцільним озвучити власну політичну точку зору і запропонувати для двох членів ради – пана Сусленського та пана Тулузова – проявити мудрість і подати у відставку, зосередившись на своїх інших активностях.
Якщо такий самовідвід відбудеться, закликаю громадськість зосередитись на тому, аби подавати від реально діючих ГО достойних кандидатів до Наглядової ради УКФ та голосувати за них. Аби уникнути на майбутнє повторення ситуації.
Також очевидно, що назрілі зміни до закону про УКФ мають відбутись. Адже вони дозволять зробити більш прозорі і зрозумілі для громадськості правила щодо взаємодії між експертами, членами Дирекції та Наглядовою радою. До того ж відсутній механізм контролю роботи Наглядової Ради. Як і механізм ініціації її розпуску, що теж потрібно змінювати.
Український культурний фонд – важливий і для держави як розвиток і підтримка культури, і для галузі та населення. Сталість та успішність в діяльності УКФ в інтересах всіх. Нова інституція, яка провадить діяльність прозоро, під пильними очима громадськості, проходить період оновлення своїх процедур і практик. Це нормальний процес. Але важливо, щоб цей процес інституцію зміцнював і посилював, а не дестабілізував роботу.
Зверну увагу, що грантові угоди на реалізацію проектів не підписувались в тому числі й через відсутність затвердженої форми грантової угоди. Що вже вирішено. І, до речі, етап відбору також завершено. Впевнений, ситуація з НР стабілізується і інституція розвиватиметься далі. Стало, успішно та незалежно.”