ГоловнаКультура

Пристрасті за кеш-рібейтами: що потрібно для того, щоб серіал «Чорнобиль» зняли в Україні

Серіал «Чорнобиль» від НВО знімали в Литві, проте потенційно це могло статися і в Україні. Про те, чому серіал зняли не у нас, писав колишній голова Держкіно Пилип Іллєнко, — в Україні досі не працюють кеш-рібейти, хоча мали б — згідно із новим законом про держпідтримку кінематографії. 

Останнім часом кеш-рібейти стали згадувати все частіше при новій владі: міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський писав, що питання про те, чому серіал на кшталт «Чорнобилю» не знімаються в Україні, навіть не будуть виникати після того, як нове міністерство запровадить прозорі критерії підтримки митців. 

20 вересня Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект №1058, який вносить корективи в процедуру кеш-рібейту. Така увага до механізму відшкодування витрат при зйомках кіно в України наближає кіноіндустрію до їх остаточного запровадження.

LB.ua розібрався, коли в Україні планують остаточно ввести кеш-рібейти, чому українські суб’єкти кінематографії не можуть на них претендувати та як саме вони працюватимуть.

Зйомки серіалу "Чорнобиль"
Фото: www.skycop.com
Зйомки серіалу "Чорнобиль"

Що таке кеш-рібейти?

Кеш-рібейти — це прямі відшкодування витрат компаніям, які займаються зйомками кіно та серіалів, від держави, штату (регіону) чи міста. Те, скільки держава поверне кінематографістам, які приїхали на її територію знімати «Того, що біжить по лезу» (знімався частково в Будапешті) або новий фільм Крістофера Нолана (буде зніматись в Естонії), розраховується на підставі принципу win-win. Іншими словами: чим більше часу та грошей витрачено на зйомки в певній місцевості, тим більші відшкодування.

Крім кеш-рібейтів, є інші форми державного стимулювання кіновиробництва. Наприклад, так звані tax credits (це повернення виплачених як податки грошей кіновиробникам, які є платниками податків іншої країни) чи fee-free locations (держави визначають список місць, де кінокомпанії не будуть сплачувати податки) .

Для продакшн-компанії кеш-рібейти — це зниження ризиків, спрощення пошуку інвесторів і ключовий фактор при виборі локації для зйомок. Для країни/штату/міста — це надходження в бюджет від користування інфраструктурою та підвищення навичок місцевих кінематографістів, які, за умовами договорів, стають частинами великих знімальних груп. А якщо дуже пощастить, – ще й нові туристичні маршрути.

Відомий кейс Нової Зеландії, куди навідуються фанати «Володаря перснів», щоб побувати в місцях зйомок фільму. Україна теж відчула, як це, коли фільм чи серіал популяризує місцевість. Цьогоріч вп’ятеро зріс потік туристів до Чорнобиля після виходу однойменного серіалу від НВО (хоча шоу і було зняте в іншому місці).

Що з кеш-рібейтами в Україні?

Фото: Михаил Палинчак

У 2017 році прийнято Закон України «Про державну підтримку кінематографії в Україні». В його фінальній версії автори заклали можливість відшкодування кваліфікованих витрат, здійснених під час виробництва фільмів, у розмірі 16,6% (хоча в першій редакції законопроекту йшлося про 25%).

Ця цифра стала найменшою серед усіх країн Європи, які практикують подібні відшкодування. Фактично такий розмір рібейтів робив Україну неконкурентною, скажімо, у порівнянні з Польщею (де кеш-рібейти – на рівні 30%) чи Естонією (кеш-рібейти до 30% від виробничих витрат).

Новий уряд підвищив ставку. Верховна Рада підтримала проєкт закону про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні». Законопроєкт №1058 визначив суму кваліфікованих виплат на рівні 25% плюс додаткових 5%, якщо фільм напряму пов’язаний з Україною, українською тематикою чи засуджує дії держави-агресора.

Та прийнятий закон не означає автоматичного запуску механізму кеш-рібейтів. Депутати не заклали кошторис на рібейти у проєкт бюджету на 2020 рік, проте ухвалили поправки до Бюджетного кодексу, які б уможливили запуск кеш-рібейтів.

«Зміни до Бюджетного кодексу вже внесені, за них проголосовано в цілому. Тобто закон затверджений ще минулого тижня. Стосовно наповнення коштів — це питання дискусії під час обговорення бюджету, — коментує Олександр Ткаченко, голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. — Прогнозні очікування говорять про те, що наступного року в Україні може бути здійснено послуг на 10-20 мільйонів доларів. Відповідно, можливо, треба рахувати, яку кількість у вигляді 25% можна відшкодувати. Але це питання дискусії стосовно всього бюджету, власне його можливостей».

Олександр Ткаченко
Фото: telekritika.ua
Олександр Ткаченко

Ще один важливий нюанс: у новій редакції закону про держпідтримку кіно прописано, що українські резиденти не можуть претендувати на кеш-рібейти. Дослівно:

«Обов’язковою умовою отримання державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб’єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму, є відсутність серед його власників, учасників, акціонерів, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а також посадових осіб, резидентів України».

Через цей пункт і допис народного депутата Миколи Княжицького, який назвав це рішення «антиукраїнським»,вже встигла счинитися паніка. Почала ширитися інформація про те, що фінансування начебто позбавляються всі українські продюсери в принципі. Це не так.

«Ми не виключаємо українських кінематографістів, — стверджує Ткаченко. — У нас на разі існує приблизно 20 мільйонів доларів прямої державної підтримки у перерахунку на гривні. Стосовно рібейтів я думаю, що це питання буде на часі, коли запрацює українська економіка. Тому що я наводив цифри [під час засідання комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики]: у східно-європейських країнах рібейти в цілому складають суми, які перевищують нашу пряму підтримку кінематографу від трьох до шести разів (так, в Польщі – приблизно $54 млн та Чехії — € 31,4 млн) Тому на разі — я б за, але були б можливості».

Кеш-рібейти місцевим кіновиробникам та інші види державної підтримки вийшло поєднати в Греції. Тут кеш-рібейти до 35% дають навіть локальним проєктам. При цьому законодавчо обмежується гранична державна підтримка (50% для локальних та ко-продукційних проєктів, 60% при спільному виробництві фільму з іншими країнами Європейського Союзу. У окремих випадках державне фінансування може сягати 70%). https://www.filmcommission.gr/incentives/25-cash-rebate/.

Щоб отримати рібейти, іноземний продюсер має укласти договір із суб’єктом кінематографії України. Це не означає ко-продукцію, адже таким суб’єктом може бути, скажімо, студія VFX-ефектів (див. пункт 4 частини другої статті 11 Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні»: «Продюсер є іноземним суб’єктом кінематографії, який уклав договір про виробництво фільму (чи його частини) з суб’єктом кінематографії України, що зареєстрований платником податку на додану вартість»).

Хто може претендувати на кеш-рібейти в Україні та за яких умов?

Як вже писалося вище, на українські кеш-рібейти можуть претендувати виключно іноземні компанії. Для цього їх проєкт має пройти культурний тест або в ньому задіюється 50% української команди. Ще одна умова — хронометраж. Повнометражний ігровий або анімаційний фільм (в тому числі телевізійний) має йти не менше 74 хвилин, документалістика — від 52 хвилин, серіал — загальним обсягом від 40 хвилин, а рекламний фільм чи музичне відео — від 20 секунд.

Кадр з фільму Гарет Джонс
Фото: Радіо Свобода
Кадр з фільму Гарет Джонс

Також враховується вартість виробництва аудіовізуального продукту. Станом на кінець 2019 року вона має бути така: 4 тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб (8,41 млн грн) для фільмів, які будуть у кінотеатральному прокаті, 1 тисяча 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2,35 млн грн) для телефільмів, 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1,47 млн грн) для документалістики, 3 тисячі 360 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (7,06+ млн грн) для серіалів та 1 тисяча 920 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (4,03 млн грн) для рекламних та/або музичних фільмів. Останні мають віддати 10% отриманих відшкодувань на підтримку українських фільмів-дебютів. Прожитковий мінімум на 1 грудня 2019 рік становитиме 2102 грн.

Частина витрат не відшкодовується. Серед них – фінансові витрати (зокрема проценти за кредитами), витрати на проїзд чи розповсюдження та інші, зазначені у статті 11 пункті 5 Закону.

Що думають про новий закон українські продюсери

Ми запитали думку двох українських продюсерів, про те, чи варто обмежувати кеш-рібейти лише іноземними компаніями та чи запрацюють кваліфіковані витрати в тому вигляді, як їх бачать автори змін до закону. 

Наталія Лібет, продюсерка («Парфенон», «Стоп Земля»):

Наталья Либет
Фото: Сергей Нужненко
Наталья Либет

«У Литві діє так звана програма tax incentives. Вона дає право приватним компаніям вкладати у виробництво фільму ресурси замість того, щоб сплачувати ПДВ. При цьому основне фінансування може бути державним або приватним. У випадку з фільмом Мантаса Квадеравічюса «Парфенон», державне фінансування якому надавалося у 2015–2016 роках, tax incentive литовські продюсери знайшли у 2017 році.

Я вважаю, що українські виробники можуть претендувати [на кеш-рібейти] нарівні з іноземними учасниками. Але лише за умови, якщо вони залучають до свого кінопроєкту приватні кошти, а не державні. Наприклад, це проєкт жанрового кіно для широкої авдиторії.

При цьому українські компанії, які працюють з авторським фестивальним кіно, повинні мати право на державне фінансування в системі пітчингів. Це дозволить іноземним виробникам в партнерстві заходити в нашу країну на умовах сервісу і так само кваліфікувалися на кеш-рібейт. Але правила будуть рівні як для іноземних організацій, так і для українських.

Друге суттєве питання — це оплати, які проводяться через ФОПи. Я вважаю, що вони прозорі та відповідають нинішньому законодавству. Більше того, такі витрати як проживання, транспорт тощо забезпечуються зазвичай малим і середнім бізнесом, який зареєстрований у формі ФОП. Відмова від взаємодії з ними може призвести до зниження рівня розвитку регіонів: спочатку на етапі кіновиробництва, а потім і на етапі кінотуризму.

Останній момент: ціновий. Зараз український технічний персонал оплачується на рівні спеціалістів країн Центральної та Східної Європи. Будь-яке збільшення цих цін — ринкове або податкове — зробить сервіс в Україні менш конкурентоспроможним».

Володимир Яценко, продюсер («Дике поле», «Додому», «Ти - Космос»):

Фото: Макс Левин

«Мене набагато більше, ніж [відсоткова] ставка чи українські виробники, хвилює інша річ. Насправді критичним і таким, що робить цей закон не дуже працюючим, є те, що виплати не автоматичні. У багатьох інших країнах вони працюють за замовчуванням.

Це означає, що є вичерпний перелік документів, подавши який ви точно отримуєте гроші. Ви можете врахувати їх у бюджеті. А тут: подаєтеся в комісію, вона розглядає, потім говорить, так чи ні, ви знову подаєтеся туди, вона знову розглядає і так далі.

Жодний ваш копродюсер не зможе врахувати ці кошти у своєму бюджеті. Виходить що кеш-рібейт - це такий приємний бонус, але мова не йде про серйозну конкуренцію. Це важливий момент.

Ще одна дика річ — те, що ФОПи прибирають і поки залишили їх на один рік. ФОПи — це, мабуть, 70% бюджету фільму. Це робоча сила, гафери, постановники тощо — це все ФОПи. Як це проводити через ТОВи, я не розумію. Ніхто не розуміє. Отже, знову доведеться щось вигадувати. А вигадувати означає, що будь-якого продюсера в будь-який момент зможуть взяти за м’яке тепле місце. Окрім позитивних моментів є доволі дивні рішення, і я не розумію, навіщо вони зроблені.

Взагалі, це така відчайдушна спроба конкурувати на ринку, який давно втрачений. Ми програємо конкуренцію на сервісних ринках, тому що у нас щороку неконтрольовано дорожчають люди. Вони дорожчають, тому що їх дуже мало, ніхто не готує нових, немає шкіл підготовки.

Отже, кожного року спеціалісти можуть збільшити вартість своїх послуг на 30%, 40% чи 100%, чого немає в жодній іншій країні. Не тому, що є якісь економічні показники, а лише тому, що ви все одно будете з ними працювати. Якщо відняти кеш-рібейти, то ми [наші спеціалісти] вже дорожчі, наприклад, за Прибалтику.

Проблема в тому, що у нас немає жодних національних асоціацій, які могли б контролювати зростання вартості робочої сили, відсутня єдина стратегія постачання нових людей на ринок. Тому, навіть якщо кеш-рібейти були б автоматичними, ми все одно не встигаємо компенсувати ними зростання вартості робочої сили».

Як кеш-рібейти працюють у світі?

Крістофер Нолан
Фото: EPA/UPG
Крістофер Нолан

Світова практика нараховує дуже різні суми відшкодування кваліфікованих витрат, а також умов їх отримання.

Наприклад, Грузія пропонує кеш-рібейти в розмірі 20–25%. 20% може отримати художній фільм чи серіал бюджетом від $250 тис., документалістика, ТБ шоу, кліпи тощо — від $150 тис. Додаткові 2–5% відшкодувань можуть нарахувати, якщо компанії залучають до виробництва грузинських спеціалістів, просувають грузинську архітектуру/природу чи виходять в прокат у двох країнах (крім Грузії). Обов’язковою умовою кеш-рібейтів є незалежний аудит та, як і в Україні, договір з місцевою компанією.

Польща готова відшкодувати до 30% витрат за умови, якщо продакшн-компанія зареєстрована в Польщі або має там відділення. Для отримання кеш-рібейтів вона повинна відповідати одному з таких критеріїв: фільм використовує польську чи європейську культурну спадщину; його дія відбувається на території Польщі або він там знімається; у зйомках беруть участь польські художники, екіпажі та постачальники послуг; використовується місцева інфраструктура. Така підтримка обмежена сумою в 15 млн злотих (приблизно $3,8 млн) на рік. Вартість виробництва та тривалість аудіо-візуальних продуктів прописані тут.

Естонія практикує кеш-рібейти від 20% до 30%. Відсоток залежить від кількості естонських платників податків, які беруть участь в виробництві. Відшкодування може отримати будь-яка іноземна компанія через організацію зареєстровану в Естонії або ЄС. Головний критерій для повернення витрат — кошторис проєктів. Так, повний метр має коштувати не менше €1 млн, серіал — від €200 тис за серію, і стільки ж — документальна стрічка.

Лояльне законодавство плюс фестивальні успіхи стрічок «Мандарини» і «Фехтувальник» створили прецедент: Крістофер Нолан зняв частину свого нового фільму в Естонії. Заради цього відбулося спеціальне засідання уряду, на якому погодили дати режисерові €5 млн кеш-рібейтами.

Алекс Малишенко, Кіножурналіст
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram