Правда життя
У цій книжці йтиметься про вибір. Не той вибір, який ми робимо свідомо щодня, а біологічний вибір, що відбувається щосекунди в організмі кожної біологічної жінки. Це явище починається тієї миті, коли яйцеклітина матері приймає сперматозоїд батька і стається запліднення.
Ось кілька основних відомостей з біології. Вони знадобляться, коли я обґрунтовуватиму свою тезу. Кожна людська клітина складається із сукупності сорока шести хромосом. Дві з них – статеві хромосоми, і якщо ви успадкували пару ХХ, то ви біологічна жінка, а якщо успадкували пару ХY, то ви біологічний чоловік .
Двадцять три пари наших хромосом, наче набір енциклопедій, містять у собі гени з інформацією, що вможливлює наше існування. Вважають, що ми маємо приблизно двадцять тисяч генів, розподілених у двадцяти трьох парах хромосом. Хоча деякі наші хромосоми містять більше генів, ніж інші, кожна хромосома однаково важлива.
Кожна з двадцяти трьох пар хромосом переважно має ті самі гени, хіба що ви біологічний чоловік і успадкували Х-хромосому та Y-хромосому. Х-хромосома містить майже тисячу генів, а от Y-хромосома має лише близько сімдесяти генів, більшість з яких залучено до вироблення сперми. Багато років уважали, що один з генів у Y-хромосомі у чоловіків також з віком спричиняється до появи надмірного оволосіння вух, у медицині це називають аурикулярним гіпертрихозом. Та з новіших досліджень видно, що навіть цю не надто естетичну здатність організму не можна пов’язувати виключно з Y-хромосомою.
Навіть не розуміючи всіх процесів, що відбуваються під час запліднення, ми як вид дісталися такого етапу у своїй еволюції, коли статевий акт уже не обов’язковий, щоб зачати дитину. Ми далеко просунулися у вдосконаленні способів штучного запліднення. Колись допоміжні репродуктивні технології, за яких яйцеклітину можна запліднити поза людським тілом у надзвичайно стерильних лабораторних умовах, були сюжетом для науково-фантастичного роману, а тепер вони цілком звичні. Проте ми вміємо набагато більше. Ми здатні створити дитину, використовуючи генетичний і клітинний матеріал від трьох різних батьків, і навіть здатні змінювати власну ДНК.
Хай там як, а так званий природний процес який завгодно, але не простий. Близько п’ятисот мільйонів сперматозоїдів вирушають у подорож до яйцеклітини, із блискавичною швидкістю просуваючись статевими шляхами жінки. Вони проходять через шийку матки й саму матку і зрештою потрапляють до однієї з маткових труб. Там вони зустрічають яйцеклітину. Вашу біологічну долю вирішує те, яку хромосому несе в собі той єдиний сперматозоїд, що успішно подолає зовнішні шари яйцеклітини, — Х або Y. Вона й визначить увесь генетичний шлях. Усе, починаючи від пожиттєвого ризику захворіти на рак чи на неврологічний розлад, як-от хвороба Альцгеймера, до здатності протистояти вірусним інфекціям, визначається у цей конкретний момент — залежно від того, який набір статевих хромосом успадковано: ХХ (жіночий) або ХY (чоловічий).
Біологічна стать не завжди збігається з гендером. Гендер залежить не від статевих хромосом, а радше від самовідчуття чоловіком, жінкою або будь-ким між ними чи поза ними. Гендер – це особисте самосприйняття і самоідентифікація, як і роль, яку особистість відіграє у суспільстві. Гендер часто приписують дітям одразу після народження на підставі статевих хромосом і зовнішньої анатомії статевих органів. Гендер може бути визначено навіть задовго до часу народження, коли мати проходить, скажімо, ультразвукову діагностику або коли в неї беруть кров і проводять хромосомний аналіз плода.
Люди можуть приймати свій гендер або змінювати його, і в певні моменти життя він може бути різний. Однак, коли йдеться про статеві хромосоми і їхній величезний вплив на наше життя, вибору немає. Людина не вибирає, що успадкувати – Y-хромосому, чи дві Х-хромосоми, чи будь-яке інше поєднання цих хромосом.
Якщо говорити про статеві відмінності людей, видозміни можуть відбуватися в генах, що впливають на хід фізичного розвитку. Ген SRY , що міститься виключно в Y-хромосомі, відіграє ключову роль у розрізненні статі, оскільки запускає процес утворення яєчок з біпотенційних гонад плода, що потім вироблятимуть тестостерон. Цей алгоритм клітинного розвитку, який запускає ген SRY, також впливає на розвиток чоловічих зовнішніх статевих органів. Проте якщо клітини з Х- або Y-хромосомою не реагують на тестостерон, то в цих нечастих випадках людина зовні розвиватиметься як жінка, хоча насправді матиме яєчка і не матиме ні самої матки, ні маткових труб, ні шийки матки. Саме це відбувається за синдрому повної нечутливості до андрогенів, тобто синдрому Морріса, — генетичного розладу внаслідок мутації в андрогенному рецепторі. Більшість людей з каріотипом ХY не усвідомлює, що має синдром Морріса, доки не настане статеве дозрівання і не виявиться, що в них не починаються менструації.
Рідко буває, щоб фізичний розвиток дитини, яка народилася з двома Х-хромосомами, пішов шляхом розвитку біологічного чоловіка. Це може статись, якщо невелику ділянку Y-хромосоми, де міститься ген SRY, успадковано разом із двома Х-хромосомами. Хоча це рідкісні випадки, може бути таке, що дитина розвиватиметься зовні та зсередини як хлопчик, не маючи гена SRY чи бодай якоїсь ділянки Y-хромосоми. Я був свідком виняткового альтернативного шляху статевого розвитку хлопчика, на ім’я Ітан, що народився як біологічний чоловік з двома Х-хромосомами та не мав гена SRY чи будь-якого іншого генетичного чинника перевизначення статі – явище, яке вважали неможливим. Ми виявили, що Ітан мав подвійний ген SOX3, що в його ситуації зробив біологічну жінку з каріотипом ХХ фізично подібною до чоловіка. Ген SOX3 вважають генетичним попередником гена SRY, до того ж обидва відіграють ключову роль у розрізненні статі.
Розвиток людської статі складний. До сьогодні дослідники в галузі генетики й біології розвитку намагаються розібратися із, здається, незліченними шляхами розрізнення статі. Напевне відомо, що хромосомна стать і відмінності, які вона спричиняє, мають біологічну природу. Біологічну тому, що жіночі яйцеклітини людини містять лише одну Х-хромосому, а отже, біологічну стать дитини визначає чоловічий сперматозоїд. Якщо сперматозоїд містить Y-хромосому, то, найвірогідніше, розвиватиметься біологічний хлопчик. І всім клітинам в організмі цього хлопчика доведеться користуватися тією самою Х-хромосомою, яку він успадкував від матері. Якщо ж той сперматозоїд містить Х-хромосому, то запліднена яйцеклітина розвиватиметься передбаченим генетичним шляхом як дівчинка.
За всю свою історію люди здебільшого просто не знали, що визначає стать, або принаймні не мали способів довести з науковою точністю, як розрізняються статі. Висували багато теорій, і поважні представники багатьох культур покладалися на божественні вказівки чи місячні календарі. В Індії дехто й досі довіряє давнім аюрведичним засобам, прагнучи мати певність, що народиться хлопчик. Деякі релігійні жінки навіть розповідали мені, що їм радили під час сексу дивитися на зображення святих, щоб збільшити шанси зачати доброчесного сина.