Ірпінь на Київщині добре відомий своїми шаховими та шашковими традиціями. На початку вісімдесятих років минулого століття в місті було відкрито перший шахово-шашковий клуб. Тоді ця інтелектуальна гра захопила багатьох ірпінчан. А про сам клуб, його спортсменів і змагання писали у пресі. Матеріали готував автор двох книжок про шахи, поет і головний редактор газети «Зірка» Петро Римаренко. Він жив у Приірпінні і сам брав участь у шахових турнірах нашого клубу.
Перший шаховий клуб в Ірпені був розташований у підвальному приміщенні по вулиці Миру. Там займалися школярі, проводилися змагання місцевого та обласного рівня. З’явилися перші перемоги: шахісти Ірпеня стали призерами обласної командної першості, кандидатами в майстри спорту. Більше 30-ти шахістів та шашкістів Приірпіння отримали ступінь майстерності в рейтинг-листах України та Міжнародної федерації шахів.
Значно більшого успіху шахісти і шашкісти Ірпеня досягли після переїзду клубу на вулицю Мінеральна, 7. Наші діти неодноразово вигравали командну та особисту першість Київської області, гідно представляли столичний регіон на першості України. Ми проводили обласні та республіканські змагання з шахів, півфінали та етапи першості України з шашок. Дорослі шахісти та шашкісти ставали переможцями та призерами в обласних першостях, їх почали запрошувати до складу збірної Київської області. Представники нашого регіону ввійшли до складу шахової та шашкової федерацій області, а ірпінчани Анатолій Бондаренко та Микола Самусь навіть очолювали їх.
З часом приміщення шахово-шашкового клубу стало непридатним для роботи з дітьми. Тому у 2015 році ми розпочали будівництво нового клубу по вулиці Ярославській. Це не просто нова адреса, це – початок нового, ще кращого етапу у розвитку інтелектуального виду спорту в Ірпені.
Саме з думкою про це ми приступили до будівництва, спробували максимально творчо підійти до роботи. Хотіли, щоб атмосфера клубного приміщення не лише вабила дітей, а й надихала їх на перемоги. У оформленні стін і підлоги використані елементи шахів і шашок, картини казкових персонажів, захоплених грою в них. Тротуар біля клубу нагадує шахову дошку, а на газоні біля будівлі розташований великий символ клубу – фігура ферзя.
Сьогодні у шахово-шашковому клубі займається півтори сотні дітей. З ними працюють два великих фанати своєї справи Анатолій Нечитайло та Дмитро Грищенко. За останній час вони підготували чимало перспективних юних спортсменів, які виступають на обласних змаганнях.
Ми віримо, що це лише початок. Великі надії покладаємо на Ковальова Івана (ЗШ №3), Орещенко Валерія, Мамчура Богдана (СЗШ №12), Гончарука Яромира (СЗШ №12), Жилик Анну (ЗШ №18).
Вірю, що вже скоро вони порадують своїми результатами. 23 квітня відбудеться перший турнір у новому клубі. Це будуть традиційні змагання пам’яті колишнього тренера і керівника клубу Миколи Самуся.
