ГоловнаБлогиБлог Володимира Бєлого

Мова і література у школі потребують апгрейду?

З одного боку гуманітарна освітня спільнота весь час кричить про спрагу до високої літератури, а з іншого – чомусь орієнтує своїх учнів на те, що оцінюватися буде їхнє вміння писати тексти, сприйняті зі слуху.

Мова про методологічне місце, яке у вивченні мови посідає не література як контент до осмислення, а диктанти/перекази озвучені вчителем/екзаменатором.

Фото: facebook.com/koda.gov.ua

Політика

Громадянину, уважному до сутності існуючого суспільно-ментального простору та здатному до критично-аналітичного мислення, не так вже й складно усвідомити, що в акценті на такі форми мовної підготовки школярів як диктант та переказ криється:

- по-перше, не єдиний і не кращий метод формування мовної грамотності та компетентності;

- по-друге, прихована мета правлячих владних кіл до формування у населення схильності жити під «диктовку» та не менша їх зацікавленість у тім, щоб «активність» населення не виходила за межі переказів один одному чергових обнадійливих обіцянок влади.

• Тільки сліпий та глухий може сподіватись на те, що школа, як і церква, може бути поза політикою.

Шкільна технологія є інструментом і до чогось іншого ніж лише навчання основам наук та культури. Не буває чистих від політики навчальних форм та методів роботи як щодо школярів, так і самих педагогів.

• Тільки недалекий розумом може бути впевненим, що навчальні методи, які були основою «совецького» антинародного та антидемократичного режиму можуть за інерцією давати контроверсійну, тобто демократичну модель суспільного життя.

Чи відбуваються у новітній Україні цільові зміни, спрямовані на заміну радянських «цінностей» на демократичні та на формування у населення менталітету співзвучному з європейською демократичною традицією та способу мислення і діянь? Та майже ні.

Практика

Наприклад, попри впровадженню ДПА після 11 класу з української мови у формі ЗНО для всіх випускників продовжується збереження акценту на перекази у поточній підготовчій роботі, що є більш ніж недоречним. Більше того - ніхто не веде мови про недоречність ДПА після 9 класу у формі диктанту.

Для формування мовної грамотності та спроможності школярів існує багато інших форм і методів поточної навчальної роботи, які у рази більш ефективні.

Головними з них є ті, що опираються на проактивну роль самих учнів та партнерську у тім підтримку вчителя як їхнього освітнього коуча.

А головними вони є тому, що прямо сприяють розвитку в учнів суспільно-соціальної активної позиції по-справжньому демократичного спрямування.

Володимир Бєлий Володимир Бєлий , екс-заступник директора з навчально-виховної роботи Херсонського фізико-технічного ліцею при ХНТУ та ДНУ
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram