ГлавнаяБлогиБлог Вікторії Якуши

Зігріти серця: гуцульські ліжники для прохолодної Фінляндії

В заключній історії з циклу розповідей про другу дизайн експедицію, яку команда FAINA організувала в червні 2019 року для групи з 12 іноземних дизайн-експертів за підтримки Українського культурного фонду, я би хотіла розповісти одну з найзворушливіших і найтепліших зустрічей, яка сталась під час воркшопу з ліжникарства у с. Яворів.

Фото: Вікторія Якуша

Фото: Вікторія Якуша

Здавна Яворів славився своїми роботами народних майстрів - тут поширене писанкарство, вишивка та різьблення по дереву. Однак є в цьому селищі і дещо особливе – ліжники, або прості ковдри з овечої вовни, з пухнастим ворсом з одного або двох боків, винайдені гуцулами ще у сиву давнину. Ліжники завжди були широко поширені у побуті: ними накривають ліжка, лави, стелили та вкривалися під час спання, нерідко підкладали під голову замість подушок; улітку застеляли сидіння на возах, а взимку — на санях або бричках; прикривали зверху коней та підстеляли під сідло під час сідлання коней. Це тепло, гарно і корисно, адже ковдра з натуральної вовни може замінити лікувальний масаж, що стимулює кровообіг і покращує самопочуття.

Процес виготовлення ліжників складається з декількох етапів. Розпочинається все з підготовки вовни: її миють, сушать, граблюють (або вичесують), а вже потім випрядають з неї пряжу. Із вовняних тонких ниток майстрині готують на дерев’яному верстаті основу майбутнього ліжника, далі переплітають їх з більш товстих кольорових ниток, щоразу сильно притискаючи донизу лядою. В цілому процес займає від 6 годин до кількох днів, залежно від досвіду і майстерності авторки, після чого виріб миють у річковій воді у спеціальній діжці під назвою «валило» та висушують на сонці.

Навчитись ткати ліжники традиційним способом ми завітали до родини Наталії та Ярослава Кіщуків, які вже понад 20 років займаються спадковим ремісництвом. Серед «учнів» була й 60-річна дизайнерка з Фінляндії, авторитетна експертка з текстилю - Улла Коскінен. Її «вчителем» на момент майстер-класу стала 9-річна донька з родини ремісників Юлія. Між цими дівчатами з абсолютно різних культур і поколінь відразу «зав’язалась» магія. Фінська дизайнерка зачаровано спостерігала за вправними рухами дівчинки, а тоненька червона нитка з вовни, яка на якусь мить простяглася поміж ними, ніби символізувала той людський зв’язок.

Фото: Вікторія Якуша

Фото: Вікторія Якуша

Улла Коскінен вже багато років досліджує текстиль в Університеті мистецтв і дизайну Гельсінкі, вона також започаткувала власне видання про дизайн і декор під назвою ASUN. Улла співпрацює з брендом Woodnotes, а також з численними фінськими компаніями: Artek, Durat, Kannustalo і Marimekko. Її предмети меблів неодноразово здобували нагороди на кшталт «Інновації в інтер'єрі» в Кельні, та ін.

Ремісничі техніки, які ми побачили в Україні, дійсно унікальні – і не тільки своїми прикладними та художніми особливостями. Річ у тім, що ці знання народних майстрів є закритими для усіх інших, окрім сімейного кола чи певної невеликої спільноти. Таким чином, протягом століть технології та художнє оформлення «капсулювалися» в одному місці і перетворились на окрему рису артизанального мистецтва - поділилась своїми спостереженнями Улла.

Фото: Вікторія Якуша

Фото: Вікторія Якуша

Кожного дня, повертаючись з майстер-класів і отримуючи купу захоплених відгуків від наших іноземних дизайн-експертів, я розуміла, що обраний нами шлях до відкриття українського ремісництва світу, надихання інших власними «скарбами» - це також спосіб подолання власної невіри в свої сили, якою українці так часто страждають. Мені хотілось показати - дивіться, авторитетні дизайнери подолали тисячі кілометрів заради воркшопу з ліжникарства у невеличкому селі в Яворові, і вони у цілковитому захваті від наших традицій і ремісничої культури, то чому ж ми не цінуємо своє рідне, чому не докладаємо зусиль для збереження і трансформації унікальних знань наступним поколінням.

У нашій попередній дизайн-експедиції саме відвідування с. Яворів надихнули мене разом зі шведською дизайнеркою Анналіно Лено створити колекцію вовняних гобеленів за старовинною технікою, яка б прикрашала найсучасніші інтер’єри по всьому світу. Вже в лютому цього року ми презентували перші 4 гобелени в Стокгольмі під час тижню дизайну, а згодом - вони увійшли до нашої колекції FAINA і прикрашають наш шоурум в Києві. Я сподіваюсь, що саме такі колаборації, культурний обмін і творче переосмислення стародавніх традицій у ремісництві допоможуть нам зберегти нашу культурну спадщину, зробити український дизайн впізнаваним і популярним у всьому світі.

Фото: Вікторія Якуша

Вікторія Якуша Вікторія Якуша , Дизайнер, архітектор, керівник студії Yakusha Design
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter