Відповідь проста - НБУ жодним чином не змінює своїх підходів до валютної політики. НБУ дає ринку визначати курс самостійно під впливом попиту та пропозиції на валюту та виходить з інтервенціями для:
1) згладжування функціонування валютного ринку;
2) накопичення міжнародних резервів;
3) підтримання трансмісії ключової процентної ставки.
Сама модель плаваючого обмінного курсу, яку затвердила Рада НБУ ще в 2016 році, та стратегія валютних інтервенцій Національного банку України, як зазначалося вище, передбачає не протидію ринковим трендам, а лише згладжувати надмірні коливання гривні як у бік девальвації, так і ревальвації. Що і робить НБУ протягом останніх років. Хоча оголошений Національним банком кількісний індикатор з купівлі іноземної валюти за день становить 20 млн дол. США, це не виключає можливості здійснення інтервенцій в окремі дні в значно більших обсягах (в т.ч. з продажу іноземної валюти) під впливом короткострокових та/або одноразових чинників. Так, наприклад, для згладжування курсових коливань та поповнення міжнародних резервів 08.06.2021р було викуплено з ринку 120 млн.дол. США. Значною мірою така ситуація склалася на ринку через значну пропозицію іноземної валюти з боку нерезидентів, що купували ОВДП під час останнього розміщення Міністерством фінансів на загальну суму понад 19 млрд. грн
Слід відмітити, що міжбанківський ринок «дорослішає» – середньоденні обсяги торгів неухильно збільшуються (з 320 млн дол. США в 2018 р. до 576 млн дол. США в 2021 р.). та демонструє більшу здатність до самозбалансування. Через це кількість інтервенцій НБУ за січень-початок червня в 2021 році майже у 4 рази менша, ніж за аналогічний період 2020 року. Протягом травня Національний банк не виходив на міжбанківський валютний ринок з інтервенціями – ринок був збалансованим.
Чому ж гривня посилюється впродовж останніх тижнів? Є цілий ряд факторів як фундаментальних так і поточних. Серед них:
1) По-перше, ріст цін на товари українського експорту на світових ринках.
Тому експортери продовжують активний продаж валюти. Тут також необхідно зазначити, що незважаючи на стрімке покращення зовнішніх цінових умов для українських експортерів, попит і пропозиція іноземної валюти на міжбанківському ринку в січні-травні 2021 року були майже збалансованими. Основною причиною цього було одночасне стрімке нарощенням імпорту (за підсумками травня зростання імпорту та експорту р/р становило 55% та 61% відповідно).
2) Продаж населенням іноземної валюти.
З боку фізичних осіб переважає пропозиція іноземної валюти: чиста пропозиція впродовж березня-квітня склала 1.2 млрд дол. США.
3) Вкладання нерезидентами коштів в ОВДП.
З початку року (станом на 10.06.21 р.) нерезиденти збільшили вкладення в ОВДП на 20.8 млрд грн. (близько 750 млн дол. США). З одного боку, сума вкладень не мала суттєвого впливу на стан валютного ринку, але з іншого боку, в окремі дні (наприклад на початку червня) додаткова пропозиція валюти від нерезидентів могла досягати від кількох десятків до понад 100 мільйонів дол. США. Також важливий сам тренд, і він показує, що нерезиденти готові на даному етапі нарощувати свій портфель в українські державні цінні папери. І це позитивний сигнал для гривні.
4) Інші фактори.
Наприклад, період квартальних і річних податків наприкінці травня (компаніям-експортерам потрібно було продавати валюту для розрахунків з держбюджетом) чи коли підприємства поспішають продати валюту, поки вона має вищий курс по відношенню до долару або ж завершення активного періоду перерахування дивідендів українськими компаніями материнським компаніям - нерезидентам (попит на долари зменшився у цьому випадку) і т.д.
Яким буде курс гривні у цьому році? Які межі коливань гривні до долару? НБУ не дає прогнозів. І це правильно. Зрозуміло, актуальним залишається питання меж коливання гривні до долару. І всі ми маємо розуміти, якщо ми хочемо мати сильну українську гривню, то вона дорівнює сильній високотехнологічній інвестиційно привабливій економіці. І в цьому напрямку є багато над чим працювати…