Проблема обліку виникла на початку такого явища як «внутрішнє переміщення всередині країни», набуваючи актуальності пропорційно до росту чисельності переселенців. Відсутність єдиної систему обліку давало широке поле для можливих маніпуляцій та зловживань в сфері допомоги переселенцям.
Загалом бажання порахувати переселенців цілком обґрунтоване та логічне. Є, наприклад, громади, де кількість переселенців офіційно перевищує кількість місцевих жителів. Коли мова заходить про підрахунок людей, я завжди згадую епізод з мультфільму «Козленок, который умел считать до десяти», коли заповнений тваринками човен перестав тонути лише після того, як козенятко перерахувало кількість пасажирів…
Наразі Україна входить в сімку країн з найбільшою кількістю внутрішньо переміщених осіб (за даними Міжнародного центру моніторингу переміщення). Станом на 3 жовтня 2016 року, за даними Мінсоцполітики, взято на облік 1 696 697 переселенців або 1 373 906 сімей з Донбасу і Криму.
Динаміка чисельності внутрішньо переміщених осіб постійно змінюється. Якщо у січні 2016 р. чиновники зареєстрували 1 684 815, то вже у червні майже на 101 тисячу більше (1 785 740). Натомість в кінці серпня чисельність облікованих переселенців стала знов на 80 тисяч менше - 1 705 363.
Отже, уряд своєю постановою затвердив порядок, який визначає умови створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. А вже в перших числах жовтня міністр соціальної політики заявив, що Єдину базу даних ВПО нарешті запущено по всій території України (з 1 серпня було анонсовано роботу бази в тестовому режимі Києві та її апробацію). Тепер нарешті має з’явитися загальна картина щодо кількості переселенців, їхнього місця перебування, потреб, особливостей, реального стану виплат тощо. Крім того, Єдиний реєстр зведе до нуля кількість подвійної реєстрації однієї особи та можливі зловживання з отримуванням соціальних виплат. Раніше кожен окремий орган соціального захисту адміністративно-територіальної одиниці мав свій реєстр. Ці структури працювали в автономному режимі. Часто це унеможливлювало коректний процес агрегації даних та їхнє повноцінне використання – як органами влади, так і недержавними інституціями, які допомагають вирішити проблеми внутрішньо переміщених осіб.
Адміністратором бази даних є Мінсоцполітики, а право одержувати інформацію з неї мають Мінфін, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та ВПО, інші центральні органи виконавчої влади та Пенсійний фонд. Громадські об’єднання, волонтерські, благодійні організації, які надають адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам, є користувачами бази даних (без доступу до персональних даних) у частині задоволення потреб внутрішньо переміщених осіб. Самі переселенці визнані користувачами бази даних у частині ознайомлення з інформацією про стан надання їм допомоги та пропозицій громадських організацій стосовно надання допомоги за кожною зазначеною переселенцем потребою.
Попри позитивні моменти, які закріплені в постанові про порядок, і на яких наполягали громадські організації, варто особливу увагу звернути на деякі нововведення, що викликають занепокоєння у правозахисників. Згідно з пунктом 4 Порядку, до бази даних вноситься така інформація про внутрішньо переміщену особу:
- відомості про наявність у будь-якого з членів сім’ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;
- відомості про наявність у будь-якого з членів сім’ї у власності житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населенні пункти, що розташовані на лінії зіткнення;
А тепер - увага! Члени сім’ї - це особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Хто знає про депозитні рахунки всіх членів своєї сім’ї? А головне, чи потрібна ця інформація державі виключно для обліку внутрішньо переміщених осіб? В пункті 5 Постанови №509, яка регламентує порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, не вказується, що інформація про депозити та житлові приміщення вноситься до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Хоча «нещасливий» тринадцятий абзац цьому в переліку інформації, звучить як «інші відомості». Ймовірно, ці дані поступатимуть в базу згідно Постанови №505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». В цій постанові вказується, що для отримання грошової допомоги переселенець повинен написати заяву, де «зазначаються такі відомості про всіх членів сім’ї, які претендують на отримання грошової допомоги:
- наявність у будь-кого з членів сім’ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення;
- наявність у будь-кого з членів сім’ї на депозитному банківському рахунку коштів у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Водночас згідно з даними Мінсоцполітики, лише 60% сімей звертаються по грошову допомогу (884 грн на місяць для непрацездатних осіб та 442 грн для працездатних). ВПО, які просто реєструються, наприклад, для оформлення дитини в садочок і не потребують адресної допомоги від держави, не повинні надавати ніякої додаткової інформації, адже довідка ВПО лише підтверджує факт переміщення всередині країни з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту та окупації (згідно Закону про забезпечення прав та свобод ВПО).
З огляду на законодавчі ініціативи щодо надання дозволу Мінфіну використовувати відомості про фізичних осіб, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян (зміни до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»), може добавити конфліктів навіть всередині сімей самих переселенців, які і так вже змучені постійним контролем та перевірками.
Ймовірно також, що збільшаться проблеми і у тих людей, хто постійно вимушений перетинати лінію зіткнення. А таких людей чимало. До прикладу, згідно даних, що публікуються щодня на Урядовому порталі, 8 жовтня в обидва напрямки через КПВВ прямувало 23,4 тисячі осіб та 4,3 тисячі транспортних засобів.
Відкриття даних для Державної прикордонної служби та інтеграція бази ВПО з системою «Аркан» (інформаційно-телекомунікаційна система з контролю осіб, транспорту і вантажів, які перетинають державний кордон) дозволить фіксувати кількість в’їздів-виїздів кожного конкретного переселенця на непідконтрольну територію та буде давати підстави для скасування довідки ВПО згідно статті 12 Закону про забезпечення прав та свобод ВПО (тривала відсутність понад 60 днів).
Отже, завдання громадськості – акумулювати зусилля, залучити міжнародних партнерів та змусити владу розробити та затвердити механізм виплати пенсій громадянам, які залишились на непідконтрольній території. І зробити це треба раніше, ніж база даних ВПО буде інтегрована в систему «Аркан».