Готовність країни до боротьби проти небезпечної зарази можна вважати задовільною, уряд спрацював на випередження фактично, мабуть вивчили помилки тієї ж Італії, де зволікання влади призвело до катастрофічних заходів.
Однак в українській політиці, особливо в монобільшості не готові до викликів, які країна зустрічає в питанні Донбасу. Вже очевидним є той факт, що в «Слузі народу» настав розкол. Причиною стали рішення прийняті в Мінську на крайній тристоронній зустрічі де було підписано протокол про подальші кроки реалізації «мінських угод».
Так ось, створення консультативної ради, де будуть включені представники ОРДЛО, неабияк налякало значну частину «слуг» де вони в спільному листі спільно висловили своє рішуче незадоволення таким станом речей. Більше 50 депутатів підписались під цим документом.
Але виникає питання, невже складно було передбачити, що саме такий сценарій буде відбуватись? Лідер партії Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що він за «мирні переговори» не тільки з Москвою, а «хоч з чортом лисим». І хто цей «лисий чорт» у випадку з Донбасом не складно здогадатись, ну не Макрон чи Меркель точно, але цілком логічно хтось з тимчасово окупованих територій.
Тому і склалось так, що бунтарів можуть поставити перед вибором, або ви допомагаєте реалізовувати «план Зеленського» адже завдяки йому ви стали депутатами, або йдете геть.
В парламенті розпочинається етап переформатування сил. До прикладу в партії Голос теж стались зміни. Замість Вакарчука партію очолила Кіра Рудик – успішна бізнесвумен, основним завданням якої має бути відновдення рейтингу партії. Чесно кажучи Вакарчук не склався як лідер, але й варто зазначити, пішов як відповідальний лідер, не тримався за крісло. А не було й сенсу, бо рейтинг партії й так пішов до низу, тому єдиним що було – це замінити голову партії та вдихнути нове дихання. Це має відновити довіру виборця та повернути втрачений рейтинг. Що ж будемо слідкувати.
«Слуги-бунтівники» теж мають визначатись, чи вони пливуть в одній шлюпці з Зеленським та Єрмаком, або прийдеться натягати рятувальні жилети та самостійно, кожен за себе гребти в бурхливому морі української політики.
Можна спрогнозувати, що наступний парламентський тиждень буде важливим для двох партій. Голос, як опозиційна партія, використає час для просування свого антимінського наративу, а «слуги-бунтівники» будуть поглиблювати розкол та підуть в остаточний демарш або прогнуться та підуть на компроміс із совістю та будуть тихо в кутку будуть думати а чи правильним був вибір ставати депутатом.