В цьому ж документі вказується на причини високого рівня корупції в Україні, а саме: “бездіяльність Національного антикорупційного комітету при Президенті України, державна програма протидії корупції коштує не дорожче за папір, на якому вона надрукована, зміни у законодавстві про державні закупівлі вивели в тінь десятки мільярдів державних коштів”, - наголошують експерти Transparency International Україна.
Отож, картина доволі сумна. Незважаюч на заходи, які влада приймала у боротьбі проти корупції, все ж таки вони не є настільки ефективними, як би нам цього хотілось. Оцінюючи методи боротьби проти корупції, та повідомлення, які з'являються у ЗМІ, складається враження, що сам процес бортьби носить радше точковий характер, а ніж системний, загальнонаціональний. В Україні під брендом “боротьба проти корупціонерів” розправляються з тими, хто не хоче ділитись своїм бізнесом. Інколи такими методами переслідують політичних опонентів. Проте не вирішується проблема загалом і виходить, що такі старання більше подібні до презентаційної, показової боротьби.
В объективность этой организации, я скажу однозначно, не верю. И я не могу даже представить себе, чтобы Украина была в мире на таком месте
— Николай Азаров о рейтингах Transparency International
Звичайоно що корупція є у всіх державах, і наївно думати, що за кордоном все дуже чисто та прозоро. Проте на якому рівні відбувається процес зловживання і наскільки суспільство реагує на таку практику – це вже залежить від культури та освіченості громадян. До прикладу Італія (72 місце згідно оцінки Transparency International), тут рівень корупції практично найбільший з поміж інших країн Євро зони, нижче хіба Греція та Болгарія. Але, як стверджують італійці, в їхній країні корумпованими є вищі ешелони влади та бізнесу. Корупція не носить тотально системний характер “з низу до гори”.
Варто відмітити, що судова система в Італії залишається “недоторканою”.
Українець за походженням, який не бажав називати своє ім’я, сьогодні недалеко від Риму успішно веде свій бізнес, виробляє сир моцареллу. І каже, що у спірних питаннях між різними субєктами господарювання можна сімливо звертатись до суду бо “італійська феміда завжди буде розглядати справу обєктивно та рішення винесе згідно закону. В цьому можна не сумніватись”. Чому така особлива увага до італійської феміди? Тому що тут пунктом відліку є права людини. Суд працює в інтересах людей, а не окремих угрупувань. Це один з багатьох інститутів влади в Італії, який є недоторканий та захищений від корупції.
Знщити корупції цілком не можливо. Можна зменшити рівень її присутності. В нашій державі вона присутня у всіх державних інституціях, з гори до низу. Це ще більше ускладнює завдання. Проте як відомо не має не можливих речей, було б бажання змін.
Механізм запобігання корупційної епідемії запропонований Transparency International для України заслуговує похвали, проте вартує більш глибше глянути де саме народжується корупція і як вже тоді старатись лікувати рану. Думаю варто поглянути на першу та найбільш важливу інституцію в державі – це сім’я. Мабуть часто нам молодим доводилось чути від своїх ровесників таку річ: “вчитись не потрібно, бо мої батьки і так домовляться за мій вступ у вуз”. Батьки з малку привчають дитину до того, що за гроші можна все вирішити. Такий студент не буде вчитись, він буде платити за іспити та згодом даватиме хабаря за місце праці. Вже перебуваючи на роботі буде найперше “повертати інвестоване”. В такій послідовності виховується корупціонер.
Справедливість, навчання, культура та освіта – це кров, яка підтримує життя інституції на шлях до зменшення корупції в ній. Доведено, що найнижчий рівень корупції в тих державах, де найбільший рівень освіченості та самосвідомостті громадян.
Такі тези цілком можливі для реалізації, якщо в нашій державі буде програма по боротьбі з корупцією не тільки на вищих рівнях державних інституцій, але, особливо, в навчальних закладах: школа, училище, університет. Тут виховуються майбутні працівники, керівники та політичні діячі. Від важливості та актуальності навчання, що таке корупція та роль державних інститутів влади у суспільстві, залежить чи будемо ми через 10 років нижче 144 місця із 176 країн, чи все таки піднімемось до рівня розвинених чистих від корупції країн.
