ГоловнаБлогиБлог Тараса Кременя

Як зміцнювати державну мову і протидіяти мові війни

Протидія російській пропаганді та боротьба з путінською дезінформацію у світі - серед ключових викликів сьогодення. Про це, зокрема, зазначив Президент України Володимир Зеленський на шведській конференції “Суспільство та оборона”, наголосивши, що в найближчому майбутньому вирішальне значення матиме саме глобальна інформаційна політика.

Дійсно, розвінчування кремлівських наративів сьогодні актуальне не тільки для України, але й для всіх країн цивілізованого світу. Латвія як держава, яка добре знайома з імперськими забаганками свого сусіда, вже запровадила низку обмежувальних заходів щодо російської громади. Так, усі росіяни, які проживають на території країни, мають складати іспит з латиської мови. У разі невдачі їм загрожує депортація. Як зазначає французька щотижнева газета “L'Express”, станом на 4 січня 2024 року 1167 громадян росії в Латвії вже перебувають в ситуації видворення з країни.

Починаючи з 2022-го, у Латвії також значно прискорились і процеси дерусифікації. Це стосується сфер освіти, медіа та громадського простору. Ще в червні 2022 року там заборонили трансляцію усіх російських телеканалів, (а їх було аж 80!), тоді як в окремих прифронтових чи прикордонних районах України кремлівські пропагандиські медіа продовжують з’являтись у телевізорі і дотепер. З 2026-2027 навчального року Міністерство освіти і науки Латвії планує перестати викладати російську в школах. До слова, згідно з опитуванням, проведеного в 2021 році, майже у половині латвійських шкіл учні вивчали російську як другу іноземну. Після початку повномасштабного вторгнення країни Балтії напоготові, побоюючись, що росія почне працювати на дестабілізацію всередині країн, граючи на так званому “мовному питанні”.

Ось чому, до речі, Парламент Латвії 11 січня ухвалив законопроєкт про передачу ділового і культурного центру “Будинок Москви” в Ризі, що належить російському уряду, у державну власність Латвії з метою “гарантування безпеки Латвії”. Про це пише Інститут вивчення війни. Доведено, що та іноземна інституція була використана для збільшення інформаційних та інших впливів з метою потенційної дестабілізації ситуації в країні. Очевидно, кремль і там мав на меті збільшити напруження між місцевими російськомовними, етнічними росіянами та латиськомовними за тими ж лекалами, які було використано раніше в інших посттоталітарних країнах. Пригадаймо початок окупації України у 2014 році, коли лютий ворог кричав про т. зв. захист дискримінованих російськомовних. Зараз же російські офіційні особи говорять і про право росії захищати «співвітчизників за кордоном», узагальнивши етнічних росіян Латвії з російськомовними, які принципово відмовляються вивчати державну мову.

Тим часом російська мова, як під час виступу на Радбезі ООН зазначив постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, є мовою війни. Дипломат сказав, що члени Радбезу щоразу на засіданнях чують “мову війни”, маючи на увазі виступи представників росії: “Це мова, якою окупанти отримали наказ розпочати повномасштабну агресію проти України. Це мова, яку чують жертви, коли їх ґвалтують на очах у рідних. Це мова, яку чують багато українських цивільних перед стратою”.

Про те, який вплив війна має на українську мову та “руzzкій язик”, пише портал “Lifetechnology”. У публікації зазначається, що війна загострила почуття національної ідентичності, що призвело до відродження використання рідної мови: “Війна має глибокий вплив на різні аспекти суспільства, включно з мовою”. Повномасштабне вторгнення суттєво вплинуло на мовний ландшафт України, що призвело до відродження української мови та зменшення використання російської. “Український уряд активно просуває українську мову через різні ініціативи, такі як мовна політика в освіті, медіа та державному управлінні. Це призвело до збільшення видимості та використання української мови в повсякденному житті, зокрема в офіційних документах, вуличних вивісках та публічних оголошеннях”, - наголошується у статті.

Сьогодні українська стала не просто символом національної єдності та нашої лінією оборони. Весь демократичний світ сприймає її як мову Героїв незламної держави.

Дослідження, проведене Мюнхенським університетом імені Людвіга Максиміліана спільно з британським Університетом Бата і Технічним університетом Мюнхена, засвідчує, що війна в Україні призвела до збільшення використання української мови в соціальних мережах. Науковці, дослідивши понад 4 мільйони твітів від понад 62 тисяч користувачів у період з січня 2020 по жовтень 2022 року, зазначають, що українці почали переходити з російської на українську ще до повномасштабної війни, однак після її початку ця тенденція різко посилилася. На думку авторів дослідження, така зміна поведінки користувачів стала політичною реакцією на те, що відбувається. Користувачі прагнули “дистанціюватися від будь-якої підтримки війни, припинивши використовувати російську мову, і свідомо змінити свою самовиражену (онлайн) ідентичність”. Наголошується, що в Україні саме мова відіграла ключову роль у пострадянській ідентичності.

До речі, цей результат дослідження цілком збігається з тим, що був презентований мною разом з керівником Центру контент-аналізу До дня української писемності та мови щодо динаміки утвердження державної мови в сфері інтернету. Результати дослідження соціальних мереж показати, що українська помітно домінує майже в усіх найпопулярніших соціальних мережах. Так, в Instagram державною мовою тепер пишеться понад 90% дописів; Facebook та Twitter (X) за цим показником сягнули 75-80%.

На думку журналістів науково-популярного медіа “ZME Science” в Україні відбувається мовний цифровий опір. Дослідження німецьких та британських спеціалістів засвідчує глибокий вплив політичних конфліктів на використання мови в соціальних мережах. “В Україні рух до української та відхід від російської в онлайн-дискурсі відображає ширше утвердження національної ідентичності та опору. Ця лінгвістична зміна, спричинена російським вторгненням, є потужним свідченням ролі мови у розбудові нації та культурної стійкості перед обличчям лиха”, - йдеться у публікації.

Українська, відвойовуючи свої позиції, не тільки зміцнює національну складову, але й посилює національну безпеку. Спілкуючись рідною мовою, ми позбавляємо російських злочинців можливості й надалі спекулювати на темі язика.

Чим більше української, тим сильніша Україна і ближча омріяна перемога!

Тарас Кремінь Тарас Кремінь , Уповноважений із захисту державної мови, народний депутат України VIII скликання
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram