ГоловнаБлогиБлог Тараса Кременя

Коли Росія порушила наші рубежі, саме мовний кордон вказав на ворога

Питання української мови гостро стоїть на порядку денному не лише в нашій державі, а й в усьому цивілізованому світі, адже пропагандистська машина Кремля досі використовує застарілу платівку про захист російськомовних, аби попри все нав’язати свої правила гри.

Однак, вони діють лише у власній кремлівській пісочниці, бо світ стрімко змінюється, а через війну українців за свою свободу й ідентичність йому довелось відчутно подорослішати.

Фото: Юрій Журавель

Міжнародна спільнота стежить за всіма процесами, які відбуваються в Україні, і продовжує висловлювати свою підтримку та аналізувати наше культурне протистояння у провідних ЗМІ.

«Війна, нібито на захист російської культури, сама по собі стала катастрофою», – пише журналіст, оглядач мовних питань Джонсон британського журналу The Economist.

Тиждень, що минає, прикував увагу закордонних журналістів здебільшого до засідання Європарламенту, депутати котрого закликали Європейський союз терміново підтримати Україну в документуванні спроб знищення її культурної спадщини та допомогти у відбудові.

Нагадаємо, в резолюції, ухваленій євродепутатами, наголошується, що спроба Росії викорінити українську ідентичність і культуру, в тому числі шляхом цілеспрямованого знищення об’єктів культурної спадщини, є, згідно з Гаазькою конвенцією, воєнним злочином.

«Культурна агенція ООН ЮНЕСКО оголосила, що за допомогою супутникових знімків відстежує шкоду, завдану об’єктам культурної спадщини України після російського вторгнення, – пише німецька газета Deutsche Welle. – ЮНЕСКО планує випустити базу даних для порівняння експертами фотографій «до» і «після», отриманих із приватних супутників, щоб оцінити ступінь руйнування українських культурних об'єктів. Важливо задокументувати пошкодження, а також переконатися, що є достатньо доступної інформації для відновлення».

Також DW нагадала своїм читачам застережливі слова президента США Джо Байдена: «Росія хоче стерти українську культуру та ідентичність».

«Спільні зусилля є останнім кроком у кропіткому процесі багатьох організацій – ООН та інших національних і міжнародних об’єднань для спостереження за наслідками після того, як президент Володимир Путін наказав російським військам вторгнутися 24 лютого», – зазначає Джеймі Кітен в американській The Washington Post.

«Полювання за впливом на культуру доповнює зусилля прокурорів, експертів з прав людини, агентств з біженців та інших, щоб задокументувати руйнівний вплив конфлікту на життя та засоби до існування», – зауважує APnews.

До речі, ми постійно передаємо зібрані Секретаріатом Уповноваженого із захисту державної мови матеріали щодо лінгвоциду української мови на тимчасово окупованих територіях до відповідних міжнародних та вітчизняних інституцій. Питання, пов’язані з лінгвоцидом, – це один із елементів ще однієї великої міжнародної процедури ООН, яка вже проводиться її спеціальною робочою групою стосовно геноциду в Україні.

На сьогодні нами зафіксовано вже близько 200 фактів лінгвоциду, але ми і надалі продовжимо свою роботу в цьому напрямку, щоб путінські злочинці, світові терористи неодмінно були покарані.

Варто наголосити, що 24 лютого 2022 року, коли Путін розпочав повномасштабне вторгнення на територію України і російськими військовими були порушені державні рубежі України, саме мовний кордон чітко вказав на ворога і нагадав, що українська мова є засадничим елементом української ідентичності, національної єдності та національної безпеки.

Цікаву паралель у цьому ключі між Україною та Латвією провів зазначений вище журнал The Economist. У статті британського журналіста Джонсона йдеться, що не лише в Україні, а й у Латвії розв’язана Путіним війна прискорила процес дерусифікації.

«З війною настрої загартувалися. Латвія, окрім прискорення мовного переходу, нещодавно заборонила 20 російських телеканалів. Ще більш суперечливим було знесення пам’ятника в Ризі, присвяченого перемозі СРСР над нацизмом. Російськомовні в публічному просторі частіше переходять на латиську. А під час зібрання в Ризі для українців, які хотіли подякувати Латвії за її підтримку, ніхто не хотів використовувати російську, – йдеться у The Economist. – У тій самій країні, де солдати Путіна щодня вбивають російськомовних, ця травма змусила українців, навіть тих, хто виховувався російською, масово переходити на мову своєї держави. Дружні групи все частіше обирають спілкування українською. Поети та вчені змінили мову, якою вони користуються професійно. Діти-біженці в російськомовних родинах докладають додаткових зусиль, щоб грати українською. Компанії теж змінюються. Співзасновник Monobank Олег Гороховський повідомив про перехід програми на українську мову: «Російська мова асоціюється з тими, хто вбиває, ґвалтує, краде».

І що важливо, пише журнал, ніхто не зробив стільки шкоди російській мові, як Владімір Путін.

«Відомо, що Путін оплакував розпад Радянського Союзу три десятиліття тому як велику геополітичну катастрофу. Але його спроби відновити російську імперію та панування її культури стали лихом, створеним ним самим. Навіть якби війна Путіна справді велася заради Росії, вона була б вкрай контрпродуктивною. Мало хто в історії людства завдав стільки шкоди російській мові», – резюмує Джонсон.

Отже, розвинений, цивілізований світ єдиний з нами в прагненні відстояти національні інтереси України й зберегти нашу ідентичність, а тому, перемога – за нами.

Тарас Кремінь Тарас Кремінь , Уповноважений із захисту державної мови, народний депутат України VIII скликання
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram