Філософія ЗАП полягає у тому, що не можна приймати щодо особи рішення негативного характеру (як-от позбавлення виплат; відмова у видачі дозволу, ліцензії; накладати штраф або інше обтяження) без участі такої особи. Вона має право знати про справу, має право брати у ній активну участь: бути вислуханою, надавати докази тощо. Тож, ситуації, коли в особи можна було в односторонньому порядку переглянути в гіршу сторону вид пенсії, виключити з реєстру платників єдиного податку тощо – не залучаючи і навіть не інформуючи її про прийняте рішення - мають залишитися у минулому.
Більше того, право на участь стосується не лише безпосередніх адресатів рішення, але й усіх “заінтересованих осіб”, яких таке рішення може зачепити, наприклад, у земельно-будівельних справах.
ЗАП покладає на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (адміністративні органи) додаткові обов’язки, згідно з якими вони мають бути проактивними для належного вирішення справи: мотивувати свої негативні рішення, детально зазначати порядок їхнього оскарження, належно доводити рішення до відома особи.
Водночас він надає і додаткові інструменти адмінорганам, щоб вони були ефективними, захищали і публічний інтерес. Закон зобов’язує орган, зокрема самостійно збирати необхідні документи та відомості, здійснювати внутрішні погодження, за потреби проводити слухання, організовувати ефективні комісії з розгляду скарг, забезпечувати примусове виконання прийнятих рішень, виправляти свої помилки, не чекаючи скарг і позовів тощо.
Отже, закон встановлює загальні правила для усіх секторів публічного адміністрування - від соціального і паспортного до земельного і будівельного тощо. У цьому полягає його головна цінність. Відтак, після його успішної імплементації громадянам та бізнесу треба буде менше розбиратися у хитросплетіннях сотень законів та інструкцій.
Наприклад, за законом “Про адміністративну процедуру” орган не може відмовити у реєстрації заяви або повернути її без розгляду з формальних причин (через використання неправильного формуляру, відсутність певного документу, помилки у даних тощо). Натомість він має працювати на позитивне вирішення справи, якщо для цього є законодавчі передумови, зокрема вказати, які недоліки треба усунути.
Варто зауважити, що універсальні процедурні правила стосуються кожної справи від обчислення строків та представництва, подання і реєстрації заяви до оформлення рішення, його доведення до особи, адміністративного оскарження тощо. Не важливо, чи йдеться про реєстрацію акту цивільного стану або видачу дозволу у сфері ядерного регулювання.
10 жовтня 2024 р. Верховна Рада внесла зміни до 196 законодавчих актів з метою їх приведення у відповідність до закону “Про адміністративну процедуру”. Це стало важливим етапом на шляху до впровадження ЗАП - гармонізації законодавства та уніфікації процедур.
Утім, існують і негативні приклади, коли окремі органи намагаються вивести з-під дії ЗАП цілі сфери, як-от податкові відносини внаслідок ухвалення закону від 18 червня 2024 р. №3813-IX. Він лише слугує підтвердженням того, що саме податковій ЗАП потрібен чи не найбільше. Зокрема, потребує змін механізм податкової апеляції, на який скаржиться бізнес. У разі реалізації норм ЗАП та включення до складу комісій з розгляду скарг представників бізнес-асоціацій, науковців, громадських експертів, можемо отримати більшу неупередженість органу та, як наслідок, меншу кількість негативних рішень.
Варто зауважити, що вищезгадані зміни були ухвалені, незважаючи на висновки Звіту Єврокомісії у межах Пакета розширення ЄС, опублікованому у листопаді 2023 р. У ньому застерігали Україну від нових винятків із ЗАП і прямо вказували на податкову сферу. Утім, законодавець вирішив інакше, що може негативно вплинути на хід переговорів про членство України в ЄС.
Крім податкової, є й інші “проблемні” сфери, зокрема, земельна (закон/законопроєкт №11150). Є позиція МВС та Нацполіції щодо (не)застосування ЗАП. Отже, вкрай важливо зберегти саме цілісність ЗАП. Адже кожен новий виняток зменшує регулятивне значення ЗАП та віддаляє Україну від відповідності «євростандарту» - дотримання ст. 41 про право на належне адміністрування Хартії ЄС про основоположні права.
Важливо і далі впроваджувати заходи щодо розуміння та застосування ЗАП органами публічної влади. Щоб імплементація Закону була успішною, адміністративні суди мають спрямовувати публічну адміністрацію у правильне русло. Ширше - громадянське суспільство, бізнес і кожен громадянин повинні знати і бути готовими відстоювати свої права. Адже ЗАП вирівнює становище людини у відносинах з державою, коли справедлива процедура веде до справедливих рішень.