З такими поборами регулярно зіштовхуються пацієнти, які проходять лікування в медзакладах Національної академії медичних наук (НАМН), що досі не працюють за Програмою медичних гарантій (ПМГ). І це не виняткова історія, а скоріше правило. Десятки українців діляться своїм досвідом лікування в закладах НАМН з нашими пацієнтськими організаціями. Люди повідомляють, що у них вимагають «благодійні» внески, неформальні платежі, оплати за госпіталізації, дослідження та ліки в цих інститутах. За лікування у стаціонарі люди змушені були віддавати по 10 000, 50 000, а то і 100 000, і 200 000 гривень.
Перші «цінники» на послуги, наприклад, в Інституті нейрохірургії ім.Ромоданова, пацієнти бачать, перейшовши поріг будівлі. Вже на реєстратурі вас чекає роздруківка з сумами за прийом лікаря, ніби ви прийшли в приватну клініку. Хочеш взяти свою медкарту на реєстратурі – сплати ще 200 грн.
Далі – цікавіше, бо за порогом кабінету суми зростають – вимірюються вже не сотнями, а тисячами гривень за проведення операції, анестезію та витратні матеріали. Все замасковано під «благодійні» внески, але з системним характером. Оплати приймаються по-різному: щось вимагають готівкою в руки, щось – внеском у термінали, які стоять біля кожного відділення, щоб пацієнтам далеко не треба було ходити. У парку поряд із закладом пацієнти продовжують обговорювати досвід лікування: одні за операцію заплатили 45 000 грн, інші – тільки за кров для операції віддали 22 000 грн. Ціни на рівні з приватними лікарнями, при цьому в закладі жахливі умови, жодного натяку на безбар’єрність, а коли ви захочете сходити в туалет, вас може вбити шматком стелі.
Схожа ситуація і в інших закладах НАМН. Наприклад, пацієнту з Інституту епідеміології ім. Громашевського сказали закупити дороговартісні ліки на суму 100 000 грн, тоді як в інфекційних лікарнях, які співпрацюють з НСЗУ, вони видаються безоплатно.
Спротив медреформі
Вже 4 роки медзаклади НАМН годують українське суспільство обіцянками, що ось-ось перейдуть на підзвітне та прозоре фінансування за ПМГ. Поки ж вони досі фінансуються за ще радянським принципом, коли гроші «надходять згори» на початку року, а не виплачуються поступово за вже надані медичні послуги, як це передбачено медреформою. У 2024 році, наприклад, НАМН отримала 7 млрд грн з державної скарбниці: 1,5 млрд з них виділили на фінансування науки, решту – на медичну діяльність. Так, за ті самі послуги, за які вимагають сплатити і пацієнтів. НАМН і далі продовжує пручатися переходу на підзвітне фінансування, хоча мали 4 роки пілотного проєкту, щоб підготуватися, розробити з НСЗУ тарифи та провести навчання для працівників.
Неспроможність закладів
Сама академія зізнається, що 53% закладів не мають умов для обслуговування осіб з інвалідністю, ще 27% не мають ліцензії на обіг наркотичних препаратів, тобто навіть проведення загального наркозу не можуть зробити. І це лікарні 4-го рівня, в яких мають лікуватися пацієнти з найтяжчими захворюваннями, де мають впроваджуватися унікальні технології. Проте, за 2 роки комунікації з НСЗУ, заклади НАМН так і не показали які такі унікальні втручання вони роблять, що відрізняють їх від інших лікарень, і як розраховуються тарифи на цю унікальність. Схоже на те, що ці Інститути залишаються неспроможними та корумпованими медзакладами, які часто дублюють лікування рівня міських лікарень, але виписують чималі чеки пацієнтам. Виглядають ці Інститути часто гірше, ніж медзаклади в маленьких містах, які за роки фінансування по ПМГ змогли модернізуватися та повністю оновитися. Ось, наприклад, Центр первинної медично соціальної допомоги в місті Канів, лікарня виглядає як приватний центр та надає допомогу за ПМГ.
А ось порівняйте з умовами в Інститутах НАМН.
Перехід на ПМГ з нового року
Із 1 січня 2025 року, за вимогою закону, всі Інститути мають остаточно перейти на фінансування медичних послуг через ПМГ, а видатки на наукову діяльність отримуватимуть окремо.
Перехід на прозоре та підзвітне фінансування через Національну службу здоров’я України дозволить національному замовнику послуг перевіряти їх надання, розривати договори у випадку їх невиконання та реагувати на скарги пацієнтів. Поки ж пацієнтам немає куди звернутися, бо ці лікарні фактично відірвані від системи.
Проте до проєкту Держбюджету на 2025 рік була додана ганебна пропозиція від народних депутатів Миколи Стефанчука, брата спікера Верховної Ради, та Івана Крулько, щоб залишити НАМН на прямих видатках на медицину. Це і далі дозволить керівництву НАМН у закритий і незрозумілий для громадськості спосіб витрачати величезні бюджети, паралельно «вимагати» кошти з пацієнтів, сприятиме легалізації безкарності та фактично суперечитиме чинному законодавству України.
Пацієнтська спільнота наголошує, що лікарні НАМН мають увійти в Єдиний медичний простір, укласти договори з НСЗУ та отримувати кошти за надані медпослуги. У рамках обмеженого бюджету в умовах війни це критично важливо для економіки держави та для кожного пацієнта зокрема. Закликаю депутатів відхилити правки та зробити лікування в Інститутах НАМН доступним для пацієнтів!