У 2025 році закупівлі ліків першої лінії (тобто це тільки базові препарати та медвироби) в середньому недофінансовані на 30% — і це лише від потреби, яку зазвичай занижують у лікарнях, хоча вона щороку зростає. Наприклад, на 2024 рік лікарні всіх областей подали потребу тільки на 5 882 пацієнтів з розсіяним склерозом. Хоча, за даними НСЗУ, на той час в Електронній системі охорони здоровʼя (ЕСОЗ) вже було зареєстровано понад 28 тисяч пацієнтів з цим захворюванням. Тобто лікарні подали потребу у ліках лише 21% від всіх зареєстрованих пацієнтів. Покрити навіть цю потребу держава не змогла, закупівлі було профінансовано приблизно для 3 765 хворих.
Якщо говорити про тяжкі захворювання, при яких базові препарати неефективні, і потрібно застосовувати терапію другої або третьої лінії — інноваційні ліки, щоб урятувати життя, — то ситуація ще гірша.
У держави вистачає коштів, аби покрити орієнтовно лише 10% від потреб таких пацієнтів! Це такі захворювання і стани як спінальна м'язова атрофія, рак легень, агресивні форми раку молочної залози, колоректальний рак, онкологія нирки та простати, меланома, розсіяний склероз, цитомегаловірусна інфекція, ідіопатичний легеневий фіброз у дорослих та інші захворювання.
Діра у фінансуванні закупівель лікарських засобів, за даними Міністерства охорони здоров'я України, вже нараховує 8 млрд грн — ці кошти необхідні, аби закрити 100% потребу в лікарських засобів першої лінії, закупити інноваційні ліки для тяжкохворих та забезпечити їх необхідними медичними виробами. Поки ж пацієнти змушені лікуватися за власний кошт, виїжджати в пошуках безоплатного лікування за кордон, або взагалі припиняти терапію через відсутність грошей на ліки та залишатися сам на сам із тяжкою хворобою.
Волонтерка ГО «Афіна. Жінки проти раку» та матір трьох дітей Марія Борисова бореться з раком молочної залози з 2020 року. «Після операції я пройшла 16 курсів хімієтерапії. Потім настала ремісія, але нові метастази змусили мене почати приймати препарат з діючою речовиною олапариб. Лікування обходиться у 82 800 грн на місяць. Це більше мільйона гривень на рік. Деякий час я купувала препарат самостійно, потім, з січня по липень 2024 року, отримувала ці ліки безоплатно за міською програмою. Однак після того, як тендер на закупівлю ліків скасували, мені сказали: необхідний мені препарат більше не закуповуватимуть. Тепер я знову змушена купувати їх за власний рахунок», — розповідає Марія. Зараз жінка за підтримки родини купує препарат самотужки.
Проте є й інші пацієнти, для яких ситуація виглядає складніше. Наприклад, 50-річна вчителька Алла з Вінниччини також потребує дороговартісного лікування раку молочної залози. Зарплата вчителя молодших класів — менше 12 000 грн на місяць, а необхідний препарат вартує 83 000 грн на місяць. Його необхідно приймати пожиттєво, тож родина вирішила продати синову квартиру, коли дізналися про рецидив захворювання. Кожен місяць жінка не знає, чи отримає ліки за рахунок місцевого фінансування, чи змушена буде купляти їх самотужки. Іноді ліки віддають родини пацієнтів, які не пережили захворювання, часом односельчани допомагають коштами на препарат.
Володимир — 12-річний хлопець з гемофілією. Хлопцю пощастило: його ліки потрапили до тих 10% інноваційних препаратів, які закуповуються за процедурою ДКД. Ліки дозволяють хлопцю вести активний спосіб життя та не згадувати про хворобу. Мама Володимира, Олександра, розповідає: «Тепер ми знаємо: хвороба не має бути вироком».
Раніше Володимир не міг жити звичайним життям, наприклад, займатися спортом, адже будь-який необережний рух, поріз, травма спричиняли крововиливи, які несли загрозу життю, якщо не ввести негайно препарат для згортання крові. Але з початком лікування препаратом з діючою речовиною еміцизумаб все змінилося. «Цей препарат не потрібно вводити внутрішньовенно, він дається підшкірно, що значно полегшує процес і дозволяє проводити лікування вдома. Зараз мій син активно займається спортом, катається на велосипеді, грає в сквош й майже не згадує про хворобу», — зазначає Олександра. Поки історія цієї родини — виключення, а не правило, 90% пацієнтів не отримають інноваційного лікування від держави.
Аби пацієнти цьогоріч отримали всі необхідні ліки, треба додатково виділити 8 млрд грн на їх закупівлі. Зокрема:
- для дорослих пацієнтів з онкологією необхідно додаткові 192 млн грн,
- ще 181 млн потрібно виділити на ліки для дітей із онкологічними захворюваннями;
- 411 млн грн необхідні на ліки для пацієнтів з орфанними метаболічними захворюваннями;
- 482 млн грн – на ліки для дорослих пацієнтів із гемофілією;
- 149 млн грн – на ліки проти розсіяного склерозу;
- ще 49 млн грн — для пацієнтів із гепатитом;
- на 294 млн грн недофінансовані закупівлі ліків для пацієнтів з первинними імунодефіцитами;
- додаткового фінансування на ліки також потребують пацієнти з муковісцидозом (78 млн грн);
- бульозним епідермолізом (38 млн грн);
- ювенільним ревматоїдним артритом (135 млн грн) та іншими нозологіями.
Величезна кількість ліків вже мають мінімальні залишки у лікарнях. Ситуація буде погіршуватися щомісяця, бо бюджет на закупівлю ліків цьогоріч недофінансований, за нашими даними, на 42% (базова терапія та ліки за ДКД).
Аби запобігти катастрофі, яка може вже за пару місяців відбутися по всіх лікарнях країни, необхідно додатково профінансувати закупівлі ліків. Без цих препаратів тисячі пацієнтів не отримають лікування, а це означає, що їхнє життя у небезпеці.