1. Спиратися на реальність
Ми живемо у своїх інформаційних бульбашках і чи буде наша картина світу найбільш наближена до реальної залежить від того, кому ми дозволяємо її формувати – з яких медіа читаємо новини, в яких соцмережах та месенджерах перебуваємо найчастіше, на кого підписані. А ще це залежить від того, що й ми транслюємо – кожен наш пост, лайк, поширення чужих думок, кожен коментар. Що робити? Дотримуватися етичних правил. Якщо ви створюєте контент, запитуйте себе перед тим, як щось опублікувати, чи цей текст може образити або травмувати тих, кого б ми хотіли захистити, чи може розпалити ненависть, чи може нашкодити інтересам громади, спільноти, до якої ви належите, а також політичним та військовим інтересам держави. Описуючи події війни, слід якомога точно передавати суть того, що відбувається, не порушувати національного та міжнародного права, писати чітко та зрозуміло, мати надійні джерела інформації. Ті самі запитання слід ставити щодо інформації, яку ви споживаєте.
2. Критично мислити
Під час гострої фази війни, дуже часто емоції беруть гору над критичним мисленням і наше завдання – опанувати себе та встояти, тільки так у нас є шанс дати відсіч і перемогти. Слід бути уважними до того, що нам транслюють різні комунікатори зі всіх сторін, все аналізувати і не дозволяти себе в чомусь відразу переконати. Адже переконання формуються дуже швидко, але руйнуються дуже довго. Деякі глибинні переконання не можуть змінити тисячі очевидних фактів, що нам демонструють росіяни. Автор радить не боятися виходити за межі своїх бульбашок, сприймати інформацію дозовано, перед тим, як прийняти рішення варто подумати про можливі наслідки і змінювати свої переконання, якщо вони хибні.
3. Керувати емоціями
Стрічки новинних сайтів, соцмережі, месенджери – ідеальний інструмент для керування емоціями. І люди, яким потрібно нас в чомусь переконати, ідеально ними володіють. Вони знають, яка картинка та відео може викликати в аудиторії певне переживання і як все це розповсюдити якомога більшій кількості користувачів. Щоб керувати людьми, їхнє інформаційне поле намагаються заповнити достоту негативом. Тому наше завдання – знайти для себе якомога більше джерел позитивних емоцій і це не тільки про контент. Найперше, потрібно подбати про фізичний ресурс – добре спати і займатися фізичним вправами. Це можуть також бути позитивні звички, які не пов’язані із використанням гаджетів, але забезпечуватимуть нас серотоніном. Не припиняйте думати про справжні цінності, фільтрувати емоційно забарвлені новини, шукати позитивну інформацію.
4. Відчувати спільноту
Ця війна щодня демонструє, що таке сила єдності, якими ми можемо бути могутніми, коли разом. Саме тому одне з найбільших прагнень ворога – роз’єднати суспільство на безліч різних і ворогуючих спільнот. Це дуже легко забезпечити за допомогою соцмереж. Вони формуються навколо певної теми, популярного інфлуенсера чи політика, дописи яких мають тисячі переглядів та коментарів. І наче нічого поганого – перебувати в онлайн-спільноті однодумців, але, як свідчать наукові дослідження, наслідки є. Нам так комфортно там, де нас не будуть критикувати і підтримувати, що з часом стаємо дуже категоричними, не сприймаємо альтернативну думку та завжди готові захищати «своїх», незважаючи на те праві вони чи ні. У результаті, ми опиняємося під контролем. Нам не слід боятися заходити в соцмережі, але пам’ятати про самозахист і відчувати свої спільноти. Бути уважними до найпомітніших персон у цій спільноті, чи немає інших модераторів, які нав’язують свою думку та як загалом розвиваються у ній події.
5. Взаємодіяти з державою
Розділити суспільство на ворогуючі спільноти – це не єдиний метод в комунікаційній війні. Головне завдання ворога – налаштувати розділений народ ще й проти держави. Щоб зберегти країну і перемогти Росію, краще триматися разом. Можна допомагати державі створювати та поширювати контент, наприклад. Так, не всі вірять в ефективність співпраці з державою, але навіть якщо ми дуже відомі блогери, чи представники незалежних медіа, чи члени громадських організацій, без участі держави нереально впоратися з російською пропагандою. Вона потрібна, щоб регулювати діяльність глобальних платформ на зразок Фейсбука чи Твіттера, впроваджувати механізми захисту свободу і безпеки персональних даних.