ГлавнаяБлогиБлог Романа Головіна

Земельний карнавал і зіркові війни: Епізод Z

Так званий мораторій не продовжили. Що далі?

У Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомили, що, навіть, попри те, що депутати не проголосували за продовження мораторію на продаж землі, він діятиме з 1 січня 2020 року.

Фото: EPA/UPG

Якийсь «совок» у виконанні «Слуг»: Ленін помер, але він живіше всіх живих. Повна нісенітниця: мораторій не продовжуємо (помер), але він продовжується (живіше всіх живих). А можливо це продуманий крок - набути хаосу, як підставу для формування потрібного порядку.

Відповідно до частини 15 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу України «До набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, не допускається:…» відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Закон повинен бути законом, а не здогадками якогось таємного послання. Закон повинен визначати чітко норми права, унеможливлюючи подвійне чи неоднозначне тлумачення положень нормативного акту.

Що мається на увазі під формулюванням «До набрання чинності законом про обіг» - не зрозуміло.

Поняття «обіг землі» є ірраціональним, економічно і фізично, і навіть, віртуально не можливо існування такого терміну. Земля, як засіб виробництва, є не обіговим активом. Земля землі, як дещо фізичне не має обігу відносно людей. Але Земля обертається навколо своє вісі, земля обертається навколо Сонця, і ми разом з нею. І можливо, мова йде про якесь міжгалактичне законодавство?

На сьогодні земельні відносини регулюються Цивільним і Земельним кодексами України, Законом України «Про оренду землі» та іншими підзаконними нормативними актами. Фактично, якщо упустити неграмотність законотворців, то саме таке законодавство і є тим, що визначається Перехідними положеннями Земельного Кодексу України у вигляді ірраціонального поняття «закону про обіг землі». На користь такого ствердження є прийняття в першому читанні двох зрадницьких законопроектів щодо регулювання земельних відносин, які вже пройшли перше читання й готуються до другого:

· №2178-10 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” (прийнятий 13 листопада 2019 року);

· №2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” (прийнятий 14 листопада 2019 року).

Обидва законопроекти належать “Слугам народу”. Вони є альтернативними один одному, і можуть діяти як разом, так і підмінюючи один одного в розпродажі української землі.

Як бачимо, це не закони про обіг землі чи земель, це закони про внесення законодавчих змін до тих же Цивільного і Земельного кодексів України та Законом України «Про оренду землі».

Таким чином, відкладальна умова зняття так званого мораторію на продаж земель, яка визначена в частині 15 Розділу Х «Перехідні положення» у вигляді ірраціонального поняття «До набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення», вже виконана. Часове обмеження частини 15 «але не раніше 1 січня 2020 року» не змінено. Це означає, що з 02.01.2020 року землі можна набувати і відчужувати будь-кому і будь-як. Безумовно, якщо мова в частині 15 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу, все ж таки, не йде про галактичне законодавство з обігу землі та інших планет.

Можна передбачати, що з 02.01.2020 року мільйони віджатої орендарями у селян землі почнуть «переписуватися» на орендарів чи афілійованих до них фізичних і юридичних осіб. Всі договори довгострокової оренди і емфітевзису підписувалися власниками землі з усвідомленням того, що земля фактично продана ними і за цю продаж отримано гроші в повному обсязі, тому такі договори супроводжувалися угодами (комплектом договорів, довіреностей), які передбачають можливості оформлення права власності на землю, яка в користуванні, на потрібних осіб після припинення дії заборони (мораторію) на продаж земель. Ці мільйони гектарів, які під довготривалою орендою і емфітевзисом, і почнуть переходити орендарям через «ручних» нотаріусів та реєстраторів, які будуть з задоволенням робити відчуження-набуття земель на користь орендарів. Дії «ручних» нотаріусів і реєстраторів оскаржувати буде, зрозуміло що, буде нікому, хіба що міністерство юстиції поставить заборону на такі операції в реєстрах і як довго протримається така заборона?

Ситуація з “непродовження” так званого мораторію вигідна орендарям, латифундистам, керівництву аграрного комітету і Слугам-членам цього комітету, які були і є орендарями. Теоретично не вигідна вона президентові.

Така ситуація породжує потребу замислитися у розробці декларативного законодавства, про націоналізацію, важливою частиною якого є визначення нелегітимності прийнятих не в інтересах українців законів та наслідки їх виконання та застосування – вся скуплена і сконцентрована земля буде націоналізована чи повернена її власникам у відповідності статтям 14 і 15 Конституції України.

Отже, Закон про продовження так званого мораторію на продаж земель необхідно було б прийняти щоб уникнути колапсу в земельних відносинах, в державному управлінні та в судовій системі. Але так званий мораторій повинен бути продовжено не як системний захід, а як тимчасовий запобіжник недопущення розпродажу земель, поки не буде прийнято національно-орієнтоване законодавство зі становлення та розвитку прогресивних земельних відносин, направлених на відновлення та розвиток аграрної галузі країни.

Щодо “непотребу” для народу, який закладений в законопроектах №2178-10 та №2194, то він повинен залишитися тільки в проектах невдалої зради України.

Чекаємо національно-орієнтованого законодавства з ефективних земельних відносин – про Ефективну землю Українського народу.

Роман Головін Роман Головін , Кандидат наук з державного управління
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter