Етична рада, на мою думку, відіграє важливу роль у просуванні судової реформи в Україні. Чи не головна ідея новоствореного органу полягає у тому, щоб допомогти органам призначення або обрання членів Вищої ради правосуддя (ВРП) переконатися, що кандидати на посади в цьому органі, дотримуються високої професійної та етичної поведінки, а також відповідають критеріям доброчесності. Так, ми не призначаємо, але рекомендуємо відповідним суб’єктам кандидатів, яких можна призначити або обрати до ВРП.
Саме тому всі члени Етичної ради, яка складається з українських та міжнародних експертів, працюють пліч-о-пліч для того, щоб обрати кращих із кращих.
Нині я можу вже ствердно сказати, що наша робота є дійсно інтенсивною. Адже ще на етапі підготовки до співбесід з кандидатами (це далеко не початковий етап знайомства з ними) ми опрацьовуємо безліч інформації. Фактично ми досліджуємо увесь професійний шлях людини і лише потім проводимо співбесіду, що також є важливим етапом у процесі відбору кандидатів, щодо яких у нас немає обґрунтованих сумнівів стосовно їхньої професійної етики та доброчесності. Міжнародні члени Етичної ради не розповідають українцям, що робити, а радше діляться власним досвідом, і навпаки. Працюючи як злагоджений механізм, ми робимо все для того, аби удосконалити судову владу як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі, зокрема посприяти відновленню роботи ВРП.
Діяльність ВРП як найвищого органу суддівського врядування відіграє важливу роль у розбудові системи правосуддя в Україні та формуванні суспільної довіри до її роботи. Це є критично важливим, особливо зараз, у цей надзвичайно складний час для України та її народу, коли запит на справедливість, як ніколи, високий. Цей орган не лише призначає нових суддів, але і встановлює дисциплінарні стандарти для чинних суддів. Задум простий: якщо її члени відповідатимуть високим професійним та етичним критеріям, то вони, у свою чергу, більш ймовірно гарантуватимуть їхнє дотримання усіма суддями, зокрема, та формуватимуть нульову толерантність до корупції у їхніх рядах.
У процесі своєї роботи Етична рада вже встигла провести співбесіди як з чинними членами ВРП, так і кандидатами від Верховної Ради та з’їзду науковців-правників. Також нещодавно ми завершили співбесіди з кандидатами на посаду члена ВРП від з’їзду суддів. Їх було близько 60.
Учасниками цього процесу були люди з різним бекграундом та досвідом. Існувало безліч проблем, які нам потрібно було дослідити і які стануть очевидними, коли ми ухвалимо наші рішення. Адже, зрештою, ми намагаємося виконувати свою роботу дуже ретельно: отримуємо інформацію від громадянського суспільства, з відкритих джерел, від інших агентств, таких як НАБУ, НАЗК, СБУ тощо, до яких надсилаємо відповідні запити. Так, це потребує великих зусиль від Етичної ради. Але я думаю, що це того варто, наші старання окупляться сторицею для всієї країни.
Більш того, з огляду на те, що нині у нас є великий досвід у зборі інформації, її аналізі та проведенні співбесід, думаю, що наступний етап нашої роботи, який фактично вже розпочався, тобто оцінювання кандидатів від всеукраїнської конференції прокурорів і кандидатів від Президента України, буде проходити швидше. Хоча б з огляду на те, що таких кандидатів кількісно менше. Разом з тим, на наш процес оцінювання можуть вплинути й інші фактори, зокрема, доступ до інформації. Про це теж не варто забувати.
Так, Етична рада – це лише один з елементів зусиль щодо впровадження судової реформи в Україні. Серед інших я би виділив, наприклад, створення Конкурсної комісії з добору членів ВККС та Вищий антикорупційний суд. Варто розуміти, що немає жодної речі, яка може все виправити водночас, ніби за помахом чарівної палички. Однак особливість становища Етичної ради полягає у тому, що вона відіграє важливу роль у формуванні ВРП, а значить має визначальне значення щодо підвищення довіри, а також підвищення поваги суспільства до судової влади у цілому.
У майбутньому наш досвід роботи можна було би використати під час проведення реформ у інших сферах. Я думаю, що важливо мати інституцію, відповідальну за забезпечення того, щоб державні службовці знали свої обов'язки – як професійні, так і етичні, розуміли їх та дотримувалися. Це важливі складові їхньої ролі у врядуванні.