Під час війни ця історія набуває зовсім інших кольорів. Через окупацію в руки росіян та зрадників потрапили величезні бази даних: телефони, персональні дані та навіть копії/оригінали документів. Очікувано, комусь прийшла думка, чому це не використовувати для викачування грошей та вербування в майбутньому через кредитну кабалу. Задумали - зробили.
Тактика дуже проста. Вночі залучені групи починають вводити безліч даних українців на сайтах швидких кредитів. Картки вказуються учасників груп, а от дані - реальних людей. Розрахунок простий. Серед ночі вірогідність підтвердити телефоном кредит зростає в рази, особливо через тривоги, відключення світла та емоційний стан загалом.
Що далі? Все просто. Рано чи пізно людина дізнається про шалену суму боргу, яку точно не може погасити. В цей момент зʼявляється пропозиція допомогти. Наприклад, якщо спалиш машину військового, або знімеш військову частину, або ще щось, потрібне ворогу.
На жаль, це працює. І працює достатньо ефективно. Як з цим боротись? Просто. Достатньо відповідних рішень РНБО, НБУ та/або Верховної Ради, які мали б заборонити подібні “швидкі гроші”. Але, на жаль, таких рішень на горизонті немає. На мікрорівні, з мого досвіду, вдалося врегулювати частину проблем для маріупольців, але це виключно ручний підхід. А потрібен один масовий. Зараз. Тому що національна безпека важливіша за чиюсь персональну вигоду.