Бенефіціари відбудови
Питання відбудови Харкова протягом останніх двох років є одним із основних у публічних заявах та виступах міського голови Ігоря Терехова. Вперше тему відбудови мер підняв на 20-й день повномасштабного вторгнення, коли російські війська тримали місто у напівоточенні. Тоді Терехов заявив, що після перемоги харків’яни мають відбудовувати місто, саме тому команда архітекторів вже розробляє відповідний план. А вже у травні 2022-го на прес-конференції для іноземних ЗМІ за участі британського архітектора Нормана Фостера міський голова повідомив, що початок реалізації плану з відбудови Харкова заплановано відразу після перемоги у повномасштабній війні.
Втім, у зв’язку з продовженням бойових дій та відсутністю ознак їх швидкого закінчення, а також подальшим руйнуванням цивільної інфраструктури, центральна та місцева влади почали роботи з відбудови восени 2022-го. На міському рівні координувати відбудову доручили Управлінню з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (28 лютого 2024 року міська рада зробила його окремим департаментом – з благоустрою, відбудови та реконструкції).
Перші два тендери з відбудови інфраструктури Харкова за кошти місцевого бюджету оголосили 2 травня 2023 року. За їхніми результатами, право на ремонт будинків за адресою вул. Амосова 9-А та Салтівське шосе 262 на загальну суму в понад 7,1 млн. грн. отримало ПАТ «Трест Житлобуд-1», 94,72% якого належать члену виконкому Харківської міської ради Олександру Харченку.
Загалом, із травня 2023-го по червень 2024-го Харківська міська рада оголосила 78 тендерів з відбудови за кошти місцевого бюджету, які завершились підписанням договорів із переможцями торгів. 76 з них стосувалися реконструкції житлових багатоквартирних будинків, 1 – нежитлової будівлі за адресою пров. Подільський 19 (в якій зареєстровано КП «Харківська дирекція будівництва, ремонту та реконструкції»), а ще 1 – ліцею № 142. Загальна вартість усіх робіт склала 963,8 млн. грн.
ТОП-5 компаній за кількістю отриманих підрядів та загальна сума укладених із ними договорів наведені на інфографіці нижче.
Джерело: інфографіка створена на підґрунті даних з платформи електронних закупівель “Prozorro”
У найбільшій кількості тендерів (37 з 78-ми), переважно без альтернативних учасників, право на роботи з відбудови отримало вищезгадане ПАТ «Трест Житлобуд-1», мажоритарною часткою в якому володіє член виконкому Харківської міської ради Олександр Харченко. Загальна вартість робіт, яку має провести ця компанія, сягає 346,5 млн. грн.
Майже втричі менше підрядів (13) отримало ТзДВ «Житлобуд-2», 99,86% якого належать екс-депутату Волинської обласної ради Леоніду Стефановичу. Ще 6 договорів міська рада уклала з будівельною компанією «Мега-С», яка фігурувала у кримінальному провадженні щодо завищення цін при відновленні велосипедних доріжок у лісопарку в 2019 році.
По 3 підряди отримали ТОВ «ТБК Тітан» та ТОВ «Будівельна фірма Інтерлюксбуд». «Інтерлюксбуд» у 2021 році звинувачували у здійсненні злочинної діяльності, спрямованої на заволодіння бюджетними коштами, зокрема – Міністерства оборони України.
Прикметна ситуація склалася довкола найдорожчого обʼєкту, який відновлюють за кошти місцевого бюджету – житлового будинку за адресою вул. Наталії Ужвій 60. У лютому 2024-го, після розголосу харківськими журналістами та експертами з урбаністики інформації про завищення цін на роботи (1 м2 житла коштував 800 доларів – дорожче за будівництво нового), міська рада тендер скасувала, аргументуючи це скороченням видатків. Втім, у квітні 2024-го вона оголосила тендер повторно, і за його результатами перемогу (за відсутності інших учасників) здобуло приватне підприємство «Будівельна фірма «Промтекс». Ця компанія є одним із лідерів за кількістю виграних тендерів на відбудову в регіоні, а її кінцевими бенефіціарами є люди з оточення екс-нардепа від Партії Регіонів Анатолія Денисенка. Підсумкова вартість контракту склала понад 208 млн. грн.
Громадськість поза відбудовою
Ще у червні 2022-го міський голова Ігор Терехов декларував, що кожен харків’янин має право вирішувати, яким буде Харків. Однак, de facto залучення громадськості до питань відбудови міська рада не заохочує.
Українське законодавство передбачає цілу низку інструментів громадської участі (аналізу цього інструментарію присвячено наше окреме дослідження). Які форми залучення громадськості у питаннях відбудови використовує Харківська міська рада, а які ні – зображено на інфографіці нижче.
Джерело: інфографіка створена на підґрунті відкритих даних, оприлюднених на сайті Харківської міської громади
Протягом всього часу планування відбудови та проведення аварійно-відновлювальних робіт у місті залучення місцевою владою громадськості до обговорення цих процесів залишається на низькому рівні. За понад два роки міська рада не ініціювала створення громадських рад, проведення громадських експертиз чи слухань з питань відбудови, проведення конкурсу громадських ініціатив, зокрема, в рамках «Бюджету участі», тощо. Переважно, комунікація має вигляд монологу, коли Ігор Терехов (або інші спікери від імені Харківської міськради) доповідають про плани з відбудови чи звітують про завершення таких робіт.
З усіх доступних інструментів залучення громадськості Харківська міська рада у питаннях відбудови міста використовує лише три. Зокрема, електронне опитування, яке вона запустила наприкінці червня 2022 року. Опитування складається, переважно, із загальних питань, зокрема, про доступ до інфраструктурних об’єктів, рівень чистоти і безпеки та відкритих питань: «як би Ви вдосконалили місто?». У листопаді 2022 року Ігор Терехов заявив, що участь в ньому взяли 17 тис. осіб. Втім, звіту за його результатами або актуалізації даних про кількість опитаних міська влада досі не оприлюднила.
Також міська рада надає доступ до публічної інформації та подання петицій. Але проактивний доступ до інформації про роботи та плани з відбудови, що є початковим ступенем взаємодії між владою та громадськістю, є обмеженим, а жодна петиція, пов’язана з відновленням міста, за понад два роки так і не набрала необхідних для її розгляду 5 тисяч підписів.
У травні 2023-го Виконавчий комітет міської ради ухвалив рішення про розробку проекту програми комплексного відновлення території громади. У червні того ж року затвердили склад робочої групи, яка займається підготовкою Програми. До неї увійшли міський голова, 8 його заступників, 4 депутати міської ради та низка інших чиновників – члени Виконкому та заступники директорів декількох департаментів. Пункт 4.6 рішення про розробку проекту Програми зобов’язує міську владу оприлюднити її текст та винести його на громадське обговорення. З того часу минуло більше року, втім, Програма все ще перебуває на стадії розробки. Досі міська влада ані розпочала громадське обговорення щодо неї, ані розмістила її текст у публічному доступі. Але, наприкінці 2023 року міська рада затвердила програму відновлення пошкодженого відомчого житлового фонду, на реалізацію якої протягом 2024-2025 років запланувала витратити 50 млн. грн.
Більшому залученню громадськості до процесу відбудови могла б сприяти партисипаторна розробка Стратегії розвитку громади, втім вже четвертий рік місто живе без цього документу (детальніше ситуацію зі Стратегією ми аналізували в окремому дослідженні). У 2020-му робоча група затвердила проект Стратегії, а у 2021-му, з архітекторами та представниками громадських організацій його обговорював чинний на той час секретар Харківської міської ради Ігор Терехов. У лютому 2024 року вже в якості очільника міста він заявив, що Стратегія перебуває на етапі розробки. Станом на початок липня 2024-го Стратегію міська влада громаді так і не представила.
Висновки
Протягом останніх двох років Харківська міська рада перебуває в активному пошуку інвесторів для відбудови міста. На черговому заході, присвяченому відновленню Харкова, міський голова Ігор Терехов розповів про «розробку генерального плану на 100 років уперед» і наголосив на необхідності підтримки міста з боку іноземних фондів та організацій. Проте, самих харків’ян до розробки цього генерального плану міська влада не залучає, і документ цілком ризикує повторити долю Стратегії розвитку громади, яку влада кулуарно і безрезультатно пише вже четвертий рік.
Загалом, комунікація та співпраця з громадськістю з боку міської влади у питаннях відбудови перебуває на низькому рівні. З усіх доступних інструментів громадського залучення міська рада надає можливість харків’янам скористатися лише трьома – доступом до публічної інформації, поданням електронних петицій та участю в електронному опитуванні. При цьому, й доступ до інформації є доволі обмеженим – напрацювання з розробки Стратегії міста досі не оприлюднювали, як і проміжні результати електронного опитування, яке триває вже майже два роки.
Натомість, активно залучені до відбудови її реальні бенефіціари – наближені до міської влади будівельні компанії. Вже понад рік Харківська міська рада здійснює відновлення пошкоджених та зруйнованих внаслідок обстрілу будівель, зокрема, за рахунок коштів місцевого бюджету. З травня 2023-го міська рада провела 78 торгів, за результатами яких уклала договори на ремонт 76-ти багатоквартирних житлових будинків, адміністративної будівлі та освітнього закладу сумарно на 963,8 млн. грн. Загалом, підряди отримали 17 компаній. Найбільшу кількість підрядів – 37 (47%) – загальною вартістю у 346,5 млн. грн. отримало ПАТ «Трест Житлобуд-1», 94,72% якого володіє член виконавчого комітету Харківської міської ради Олександр Харченко. Тобто, компанія, мажоритарним власником якої є представник місцевої влади, займається відновленням майже половини об’єктів інфраструктури, пошкоджених внаслідок обстрілів (серед тих, що відновлюють за кошти міського бюджету).
Тож, загальна картина відбудови Харкова наразі виглядає наступним чином. Більше двох років міська влада займається пошуком інвесторів для відновлення міста, а також розробляє Стратегію та Генеральний план. Паралельно з цим на частині зруйнованих і пошкоджених об’єктів житлового та нежитлового фонду вже ведуться ремонтні роботи, на що з міського бюджету вже витрачено майже 1 мільярд гривень. І цей процес de facto розірвано з розробкою стратегічної документації щодо відновлення міста. Поки що ця документація тільки згадується в інтерв’ю міських чиновників, проте, міська рада не лише не забезпечила залучення громадськості до її розробки, але й не презентувала харків’янам самостійно розроблені повноцінні документи. Вочевидь, це хибна і нерезультативна модель. Партисипаторність та підзвітність мають стати підгрунтям відбудови не лише у повоєнному майбутньому, але й зараз, зважаючи, що вже зараз на ремонти пошкоджених будівель витрачаються чималі кошти харківських платників податків.
Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».