Як все почалося?
Уряд України звернувся до Європейського суду з прав людини, стверджуючи, що з 27 лютого 2014 року Російська Федерація встановила ефективний контроль над Кримом і Севастополем, чим порушувала норми міжнародного гуманітарного права.
Важливо зазначити, що угоди між Україною та Росією щодо розташування військ у Криму з 1997 по 2010 рік були дотримані, але РФ не надав жодних доказів, які б виправдовували таку потужну присутність російських військових у Криму у 2014 році. Адже з кінця січня до середини вересня 2014 року російський флот майже подвоївся на території Криму. Зокрема, не було встановлено, що була реальна загроза для нарощування російських військових формувань, які на той час дислокувалися в Криму.
Суд врахував як заяви зі сторони Росії, так і факти, надані Україною. ЄСПЛ узяв до уваги заяву президента РФ 23 лютого 2014 року про рішення “почати працювати над поверненням Криму до складу Російської Федерації”, а також підтвердження РФ щодо готовності “допомогти” Криму та інші постанови та заяви Росії. Враховуючи все вищесказане, Суд встановив, що РФ мала ефективний контроль над територією Криму та м. Севастополь, а не територіальну юрисдикцію.
Міжнародна справа UKRAINE v. RUSSIA (RE CRIMEA)
Україна зі своєї сторони вказала і надала факти щодо переслідування активістів, зокрема учасників Революції Гідності, громадян з проукраїнською позицією, кримських татар.
Вагомий внесок був зроблений саме Офісом Омбудсмана, який долучився до цього процесу шляхом надання необхідних матеріалів для належного представлення позиції Уряду України у цій справі. Так, ми надали дані, які підтверджують неправомірне поводження з українськими громадянами на тимчасово окупованому Криму. Згадувані докази стосувалися політичних в’язнів, переслідування релігійних лідерів, дискримінації кримських татар, переслідування громадян за проукраїнські погляди та інші випадки. Ці документи були взяті до уваги Судом та неодноразово ним цитуються у рішенні та додатках.
Які саме були порушення зі сторони РФ та що саме встановив Суд?
Суд встановив, що існувало накопичення ідентичних або аналогічних суттєвих порушень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом тривалого періоду часу, які є достатньо численними та взаємопов’язаними, щоб становити модель або систему жорстокого поводження та незаконного затримання. Крім того, з наявних доказів випливає, що такі дії були вчинені безпосередньо або з відома керівництва РФ.
Також ЄСПЛ врахував такі порушення зі сторони РФ:
● жорстоке поводження з українськими військовослужбовцями, етнічними українцями, кримськими татарами та журналістами;
● негласне тримання під вартою людей без зв’язку з зовнішнім світом;
● переслідування релігійних лідерів, свавільні рейди на місцях богослужіння та конфіскація релігійного майна;
● придушення не російських ЗМІ та закриття телевізійних станцій;
● заборона публічних зібрань і залякування організаторів демонстрацій;
● придушення української мови та переслідування україномовних дітей у школах;
● обмеження свободи пересування між ТОТ Криму і Україною;
● жорстоке поводження та неналежні умови тримання українських політичних в’язнів у тимчасово окупованому Криму та РФ;
● незаконне позбавлення волі та судове переслідування українських політичних в’язнів в Криму за застосуванням російського законодавства;
● незаконне позбавлення волі та переслідування політичних в’язнів за вільне висловлення поглядів та мирні збори та інші порушення.
Шлях до справедливості: що означає ця перемога для України?
Це рішення Європейського суду з прав людини стосовно цієї справи надає Україні сильну підтримку в захисті прав і свобод своїх громадян. Розглядаючи широке коло порушень, від насильницьких зникнень до обмежень свободи вираження поглядів етнічних українців, кримських татар та журналістів, рішення суду підтверджує певні порушення Росією прав і свобод громадян України на ТОТ Криму.
Це може мати суттєві наслідки для відновлення прав і свобод людини на ТОТ Криму!