Загалом ЦИК рф замовив для окупованих територій Луганської, Донецької, Запорізської, Херсонської областей – 4,81 млн. бюлетенів. Тобто за розрахунками загарбників на окупованих територіях України мешкає більше п’яти мільйонів осіб. В 2023 році, експерти з демографії говорили про 3,2-3,5 млн. людей, які залишилися на тимчасово окупованих територіях України, але слід врахувати, що на протязі 2023 року, кожного місяця з окупованих територій України виїжджало 30-40 тисяч осіб, тобто кількість людей стала ще меншою. Також потрібно враховувати смертність населення на окупованих територіях. Тому можна констатувати, що мешканців тимчасово окупованих територій менше 3 млн. осіб, з яких виборців (18 років) ще менше. Навіть якщо врахувати чисельність окупаційних військ і чисельність співробітників силових органів окупанта, а також чисельність ув’язнених, які знаходяться в місцях позбавлення волі під контролем окупантів, все одно 4,81 млн. виборців не можна буде нарахувати. І ще одна цікава деталь, відразу після проведення псевдовиборів диктатора на окупованих територіях України, окупаційні адміністрації готуються для проведення перепису населення, для того щоб встановити реальну кількість людей, яка мешкає на окупованих територіях України. Головною фальсифікацією є завищення кількості виборців на тимчасово окупованих територіях України.
Протягом так званого дострокового голосування, були затримання місцевих мешканців, які відмовлялися брати участь у псевдовиборах. Такі затримання були зафіксовані на території Донецької, Запорізької, Херсонської областей. Затриманих доставляли до відділків окупаційної поліції, де вони писали пояснення окупантам про те, з яких причин вони не будуть брати участь у псевдовиборах. Згідно з повідомленнями джерел з окупованих територій до 11.03 таких випадків щодо затримань налічувалось 249, потім інформацію окупанти почали приховувати. Крім того, на відміну від вересневих псевдовиборів, окупанти посилили чисельність силових підрозділів при проведенні дострокового голосування. На одного члена так званої виборчої комісії приходилось до 3-х силовіків, які здійснювали контроль виборців при голосуванні.
Для того, щоб штучно збільшити явку на псевдовибори окупанти вдавалися до «інноваційних» спроб. Наприклад, окупанти запустили по 4-5 автобусів, на яких написали: «виборча дільниця», як тільки водій бачив людей на зупинках, автобус зупинявся, а людей змушували взяти участь у псевдовиборах. Вперше окупанти вирішили не підвозити працівників підприємств до виборчих дільниць, а просто відправили силовиків та членів виборчих комісій на підприємства, де на місцях вони змусили усіх проголосувати. Під час проведення як дострокового так і загального голосування, члени виборчих комісій та силовики окупантів, здійснювали нагляд за тим, як проголосує людина. На деяких виборчих дільницях силовики заходили в кабінки де знаходились виборці.
За цим фарсом здійснювали нагляд так звані «міжнародні наглядачі». Ось деякі прізвища: помічник президента Національної комісії соціальних організацій Уругваю Матіас Фаравел – Уругвай; професор кафедри міжнародних прав людини юридичного факультету Піттсбурзького університету, американський спостерігач Деніель Мартін Ковалік; співзасновник руху "За панафриканізм", політолог із ПАР - Пассека Фарумеле; Крістіан Ро – Франція; Ульріх Зінгер – Німеччина; Хамоюн Хан – Пакистан; Деві Рахмаваті – професор та дослідник Університету Індонезії; Ахмед Бенінг-Гана; Крістіан Арсен-Робер-Ноель Ре - Франція; Езекіл Канагі Муте - Кенія; Член Ради Республіки Національних зборів Білорусії – Сергій Аніховський. Окупанти проводять такий прийом, ще з часів проведення псевдореферендуму у 2014 році в окупованому Криму. Більшість з цих «міжнародних наглядачів» брала участь в псевдореферендумах після повномасштабного вторгнення рф в Україну у 2022 році. Кремль використовує їх для міжнародної легітимізації своїх виборів.
Особливістю цих псевдовиборів є те, що вони проходили не тільки в рф, а ще й на окупованих територіях рф інших країн, а саме: Україні, Грузії, Молдові. Результати псевдовиборів в окупації були намальовані більші ніж в регіонах рф:
Тимчасово окупована територія Луганської області – 94%;
Тимчасово окупована територія Донецької області – 95%;
Тимчасово окупована територія Запорізської області – 92%;
Тимчасово окупована територія Херсонської області – 88%.
Придністровська Молдавська республіка – 97%;
Абхазія – 95%.
Південна Осетія – 97%.
У ПМР були організовані дільниці у Тирасполі, Рибніце та Григориополі. Там зібрали всіх «бюджетників» на один і той самий час, тобто штучно створили видимість зацікавленості місцевого населення у псевдовиборах. Слід зазначити, що у ПМР було тільки шість виборчих дільниць. Пропагандисти рф вже почали відпрацьовувати повідомлення про те, що на окупованих теририторіях інших країн відсоток голосування за диктатора більший, а отже ці території потрібно приєднувати. За досвідом дослідження ситуації на окупованих територій України, я також бачу аномалію у тому, що Кремль вирішив показати найбільшу підтримку путіна саме на тимчасово окупованих територіях інших країн. Перед повномасштабним вторгненням рф в Україну, у 2021 році Кремль провів вибори депутатів держдуми рф на окупованих територіях Луганської та Донецької областей, до речі всупереч «Мінським домовленостям». Але в даному контексті можна говорити про те, що в кремлі вирішили анексувати окуповані частини Грузії та Молдови. Відразу після завершення псевдовиборів в рф, в мережі почали розповсюджувати повідомлення від 17.03.2024 року про те, що питання анексії Південної Осетії обговорюється на новому рівні з посиланням на голову окупаційного парламенту Південної Осетії Алана Алборова. Можливо у задумі кремлівських політтехнологів є намагання шантажувати країни заходу військовою ескалацією, тому саме таким чином реалізували послідовність своїх дій. Але, пропагандисти рф вже почали працювати над просуванням «імперських повідомлень» у ЗМІ. Також слід згадати, що в Молдові скоро розпочинається президентська передвиборча кампанія, де кремль бажає бачити проросійського кандидата, а тому й були запущені проекти по активізації критичної ситуації в ПМР та Гагаузії.
Якщо дивитись на ці псевдовибори з цивілізаційної точки зору, то це просто фарс, який не має нічого спільного з виборами. У кремлі вирішили намалювати 90% підтримку місцевих мешканців, які бачили, як крадуть їхніх дітей, знищують цілі міста, руйнують промисловість, вбивають та ґвалтують людей. Можна сказати, що намальований результат псевдовиборів, відображає бажання кремлівської диктатури, а не реальні вподобання місцевих мешканців.