Київський Музей Ханенків пішов з нами на експеримент — надав свій простір як сцену для Opera Aperta. На початку жовтня тут відбулась прем'єра опери Genesis композиторів Романа Григоріва та Іллі Разумейко. Протягом 5 годин глядачі вільно блукали кімнатами музею, зблизька споглядаючи перформанси й буквально всім тілом вслухаючись у музику. На жаль, двох днів не вистачило, щоб всі охочі встигли побачити твір. «Чи буде вистава жити далі?» — часте питання до мене й артистів. Люди за звичкою думають, раз твір презентували, то він вже в репертуарі, і його покажуть знов. Такою є практика державних театрів. Однак незалежним колективам забезпечити собі репертуар на постійній основі досить складно. По-перше, для багатьох артистів такі театральні спільноти не є основним видом діяльності, а отже на це потрібен додатковий час та сили. По-друге, для показу таких вистав, як Genesis або Chornobyldorf, потрібні бюджети, що в рази перевищують можливі надходження від квитків.
Що важливо для продовження життя незалежних культурних проєктів?
Готовність грати в довгу
У співпраці з Opera Aperta в основі нової роботи завжди й одразу закладається амбіція та план показувати виставу світу. На театральних фестивалях або інших міжнародних подіях — у будь-якому випадку ми передбачаємо роботу на роки. Звісно, життя вистави залежить від багатьох аспектів, але великою мірою — від бажання самої команди займатися проєктом, від наявності спільного бачення щодо його розвитку. Наша агенція колись співпрацювала митцем, який після прем'єри заявив: «Більше мені не цікаво займатися цим». Це вибір творця, ми його поважаємо, але для нас це прикрий досвід.
У випадку Genesis від першої думки «Так, ми хочемо це зробити» до прем'єри пройшло 3 місяці. Впевненість команди в тому, що опера має відбутись саме у Музеї Ханенків у незалежності від успіху фандрейзингу, зіграла тут ключову роль. Якби ми вирішили почекати визначеності щодо фінансів, то вистава могла б не відбутися ще довго. У нас же процеси пошуку коштів та створення вистави йшли паралельно.
Взагалі фактор часу треба ставити одним із перших, адже він впливає на всі процеси. З нашого досвіду, потрібен мінімум рік після прем'єри, аби всі наступні презентації вистави, спілкування з партнерами та накопичення нових контактів спрацювали — й артистів почали запрошувати за кордон. Це, умовно, такий період «розкачування» та інтенсивних комунікацій. Для подальших перемовин одразу після прем’єри ми створюємо:
● Презентацію в електронному вигляді та паперовому — щоб мати її з собою в поїздках.
● Детальний технічний та логістичний райдер вистави.
● Підбірку фото- та відеоматеріалів.
● Якісний переклад усієї інформації про роботу англійською мовою.
У спілкуванні з партнерами має бути готовність відкрито говорити про гроші. Іноді дуже довго. Подекуди настирливо, але завжди аргументовано і впевнено. Часто перемовини щодо показу вистави в якомусь місті сягають сотень мейлів.
Готовність інвестувати свій час у комунікації — важлива передумова успішного партнерства
Показовим тут є досвід опери Chornobyldorf. У житті цієї вистави можна виділити на такі періоди:
● 2019 рік — початок роботи
● 2020 рік — прем’єра в Києві
● 2021 рік — постійні комунікації з партнерами, участь у міжнародних програмах, такий як Perform Europe, подання заявок на національні та міжнародні конкурси й отримання нагород. Зокрема, премії «Гра» та Music Theatre Now.
Врешті від початку 2022-го, попри війну, ми продовжуємо гастролювати з цією оперою країнами Європи. В листопаді запланований показ в Англії. Щодо Genesis теж уже ведемо перемовини з Роттердамським оперним фестивалем. Тамтешні партнери зараз шукають приміщення для європейської прем’єри проєкту в наступному сезоні.
Фінансова логіка створення вистави — як усе відбувається?
Фінансування незалежної вистави передбачає інвестицію не лише грошей, а й часу, інтелектуального і творчого капіталу. Прикро, коли це все відбувається заради кількох днів прем'єри. Однак готовність грати в довгу дозволяє більш обґрунтовано пояснювати команді, аудиторії, спонсорам і врешті собі самому, чому саме зараз воно того варте.
На старті невідомо, як глядачі сприймуть продукт, наскільки твором зацікавляться люди, локальні, національні, міжнародні майданчики. Та все одно ти докладаєш максимум зусиль, аби прем'єра відбулась. Необхідно оплатити створення декорацій, сценографії, костюмів, виділи кошти на гонорари за створення та втілення вистави. В процесі з'являються додаткові витрати, які не завжди можна спланувати завчасно.
Під час гастролей виникають свої нюанси, в тому числі у плануванні поїздок. На цьому етапі, якщо фестивалі або інші майданчики закладають показ вистави у свій бюджет, то вона вже стає ресурсом, який генерує надходження.
До цього року завдяки Українському культурному фонду та кільком європейським інституціям на створення однієї вистави нам вдавалось залучати від кількох партнерів сумарно 1-2 млн грн. Кошторис включає оплату орендованої техніки, світла, гонорари артистам, виготовлення сценічних і стенографічних елементів та костюмів, адміністративні послуги, фінансовий менеджмент, PR. Для таких вистав, як Chornobyldorf та Opera Lingua цієї суми недостатньо. На мій погляд, ми не доплачуємо артистам за той час і сили, які вони витрачають на роботу. Техніку нам часто надають із великою знижкою. Це радше той бюджет, з якого всім потроху можна заплатити, але не цілком співмірно тим зусиллям, які були вкладені у проєкт.
У грудні минулого року я прописала річний бюджет, який би хотіла залучити на роботу Opera Aperta у 2022 році. Вийшло близько $125 тис. Звісно, ніхто не уявляв собі життя в умовах воєнного стану та повномасштабної війни. Однак наявність чіткого фінансового плану дозволила вже тоді почати спілкуватись із потенційними спонсорами та продовжити це робити з березня цього року.
Коли є загальне бачення того, скільки і на що тобі потрібно, набагато легше йти далі та залучати кошти. Отримав невеликий грант, внесок або гонорар — частину витрат покрив. І так поступово шукаєш і наближаєшся до своєї цілі.
На оперу Genesis ми подавали декілька грантових заявок. Отримали підтримку Стабілізаційного фонду культури та освіти від Goethe-Institut. Паралельно Музей Ханенків відкрив продаж квитків. На створення та показ опери ми витратили близько 400 тис гривень. Якщо розкласти бюджет по витратах, маємо наступне:
● Найбільша стаття витрат — гонорари авторам, художникам артистам та менеджерам — це більш ніж половина коштів.
● Оренда техніки — п’ята частина бюджету (і це ще зі знижкою від нашого постійного партнера).
● Матеріали для костюмів та виготовлення сценічних елементів — близько десятої частини всього бюджету. Наша художниця по костюмах Катерина Маркуш багато працює над оптимізацією цих рішень і водночас створює яскраві образи.
● Усі переїзди команди та транспортування реквізиту, музичних інструментів — близько 8% бюджету. Все інше — реклама, перекуси та супутні витрати.
Не менш важливим ресурсом є людський. Враховуючи те, що ми продюсуємо опери як агенція, крім цього proto produkciia займається менеджментом й інших культурних проєктів. В нас вже налагоджені комунікаційний, фінансовий та інші відділи. Протягом року 5-6 людей із команди залучаються до проєктів Opera Aperta: працюють асистентами на локації, ведуть фінансовий менеджмент, медіакоординацію, SMM тощо. Так складається, бо ми можемо інвестувати на це час конкретних людей з агенції. Наявність команди дозволяє багато чого встигати та не витрачати додаткові кошти на підрядників, інколи малознайомих.
Справа не тільки в грошах
Вистави, фестивалі та інші події цілком можуть бути історією не на один день. Як на мене, цьому сприятимуть декілька моментів:
● На старті проєкту ви повинні мати чітке бачення щодо його розвитку.
● Рахувати майбутні витрати: скільки коштує створити виставу, а скільки — показати її ще раз на тій же локації? Який розмір гонорару для виступу за кордоном? Яка сума потрібна як резерву, що покриватиме термінові витрати?
● Зрозуміти, чи достатньо у вас часу для регулярного спілкування з потенційними партнерами? Чи є в команді той, хто професійно може виконувати цю функцію?
● Чи маєте презентаційні матеріали для більш змістовних перемовин (PDF-документ із детальним описом проєкту, відео- та фотоматеріали, райдер артистів тощо)?
● Чи є в команді принаймні одна людина, здатна впевнено вести комунікацію англійською?
На мій погляд, визначальним у питанні сталості є не стільки джерело фінансування, скільки наша готовність планувати довгострокові мистецькі та культурні проєкти та приділяти цьому достатньо уваги. Або якщо говорити прагматично — чи вистачає в нас це людського ресурсу? Особисто мені в умовах війни важко перекладати цей обов'язок на когось. Я покладаю відповідальність на себе. Хочу довгостроковий проєкт? Сідаю за фінансовий план і прораховую бюджет. Це допомагає побачити, скільки коштів потрібно на реалізацію задуму. А далі — постійні комунікації з партнерами. Це щоденна, робота, яка врешті приносить і кошти на виставу, і розвиває проєкт у цілому.