Міжнародний кримінальний суд (МКС) – «перший постійний міжнародний суд з кримінальних справ, створений на основі міжнародного договору з метою подолання безкарності осіб, відповідальних за найтяжчі міжнародні злочини». МКС розслідує та, за потреби, судить осіб, обвинувачених у найтяжчих злочинах: геноцид, військові злочини, злочини проти людяності та злочини агресії. Міжнародний кримінальний суд працює на постійній основі з 1 липня 2002 року. Договір, що заснував МКС та є правовою основою його діяльності – Римський статут Міжнародного кримінального суду. Станом на березень 2022 року 123 держави світу ратифікували договір з МКС.
На відміну від інших міжнародних і змішаних кримінальних судів, Міжнародний кримінальний суд є установою, що діє постійно.
МКС розташований у місті Гаазі, проте за ініціативою Суду, його засідання можуть проходити в іншому місці. Міжнародний кримінальний суд не слід плутати з Міжнародним судом ООН, який також знаходиться в Гаазі, але має іншу компетенцію. МКС не входить в офіційні структури Організації Об'єднаних Націй, хоча може порушувати справи за поданням Ради Безпеки ООН.
Держава, громадянин якої засуджений МКС, не зможе змінити вирок або звільнити засуджену особу до закінчення терміну її ув'язнення. Міжнародний кримінальний суд може видати міжнародний ордер на арешт навіть глави держави.
До прикладу, 2009 року МКС видав ордер на арешт діючого президента Судану Омара аль-Башира. Його обвинувачували в причетності до геноциду та воєнних злочинів під час конфлікту між центральним урядом та суданськими повстанцями.
За весь час існування Міжнародного кримінального суду було видано 40 ордерів на арешт. У випадку вчинення міжнародних злочинів та відповідного переслідування в рамках МКС, в інших держав з'являється обов'язок заарештувати та передати винну особу до Суду. Це відбувається в рамках Женевських конвенцій. Всі країни-учасниці Женевських конвенцій (конвенції об’єднані в єдиний міжнародний договір) зобов'язані сприяти притягненню винної особи до кримінальної відповідальності. Відтак, у випадку з міжнародними злочинами, вчиненими росією щодо України у 2022 році, особам, що будуть визнані відповідальними за їх скоєння, буде ніде переховуватись, крім території рф або інших країн, які не підпадають під юрисдикцію міжнародних договорів.
Останні 20 років діяльність суду було сконцентровано переважно на судовому переслідуванні воєнних злочинців з Африки.
Міжнародний кримінальний суд не лише притягує керівників держав та інших топ-посадовців до відповідальності за геноцид й воєнні злочини, він також розглядає справи щодо репарацій.
До прикладу декілька справ МКС, що містять у своєму вироку призначення з виплати репарацій. Зокрема:
Справа Катанги. 24 березня 2017 року Судова палата Міжнародного кримінального суду видала наказ про присудження індивідуальних і колективних репарацій жертвам злочинів, скоєних Жерменом Катанго, командиром патріотичних сил опору в Ітурі, 24 лютого 2003 року під час нападу на село Богоро в районі Ітурі Демократичної Республіки Конго.
Порядок компенсації передбачає два види репарацій: індивідуальні – присуджуються окремим особам; колективні – складаються з довгострокових проєктів, що охоплюють коло потерпілих, але все ще зосереджуються на окремих особах. Палата Суду присудила потерпілим Катанги індивідуальні репарації у вигляді символічної компенсації обсягом $250 на особу та наголосила, що сума, хоча і не призначена для компенсації всієї завданої шкоди, надає певну допомогу потерпілим. Палата Суду також присудила конкретні колективні компенсації у вигляді виплат на житло, підтримки діяльності, що приносить дохід, допомоги в освіті та психологічної підтримки.
Справа Аль-Махді. Ахмад Аль-Факі Аль-Махді – член руху «Ансар Еддін», пов’язаного з «Аль-Каїдою» в ісламському Магрибі, голова «Хісба» до вересня 2012 р. Судова палата VIII Міжнародного кримінального суду 2017 року видала ордер про відшкодування збитків у справі проти Ахмада Аль-Факі Аль-Махді, дійшовши висновку, що він має понести відповідальність у розмірі €2,7 млн на індивідуальні та колективні репарації громаді Тімбукту за пошкодження релігійних та історичних будівель. Палата Суду постановила відшкодувати збитки за трьома категоріями: пошкодження історичних і культових будівель, економічні втрати та моральні збитки. Репарації мають бути колективними для відновлення об’єктів і для громади Тімбукту в цілому. Палата Суду також постановила виплатити індивідуальні репарації тим, чиї засоби існування залежали виключно від атакованих будівель, а також тим особам, чиї місця поховання предків були пошкоджені діяльністю Аль-Махді.
Справа Лубанги. Колишній президент Союзу патріотів Конго/Патріотичних сил визволення Конго визнаний винним у воєнних злочинах, пов’язаних із залученням до військової служби дітей віком до 15 років та їх використання для активної участі у бойових діях. 2017 року Судова палата МКС встановила суму відповідальності Томаса Лубанги у формі колективного відшкодування обсягом $10 млн. Зважаючи на незадовільний матеріальний стан Лубанги, у 2021 році Судова палата затвердила програму допомоги потерпілим, запропоновану в партнерстві з Трастовим фондом для здійснення колективних репарацій. Програма включає, серед іншого, проєкти, спрямовані на охорону психічного та фізичного здоров’я, покращення соціально-економічної ситуації, шкільного, університетського, та професійного розвитку, мовні курси тощо.
Справа Нтаганди. Боско Нтаганда – колишній заступник начальника штабу та командувач операцій Патріотичними силами визволення Конго. Він має 13 пунктів звинувачення у воєнних злочинах і 5 пунктів у злочинах проти людяності. Судова палата VI Міжнародного кримінального суду у 2021 році встановила загальну компенсацію, за яку несе відповідальність пан Нтаганда обсягом $30 млн. Палата Суду визнала, що пан Нтаганда є неспроможним виплатити відшкодування, й закликала Трастовий фонд для потерпілих робити виплати наскільки це можливо в межах наявних ресурсів і брати участь у додаткових зусиллях зі збору коштів.
За свою діяльність Міжнародний кримінальний суд висунув звинувачення 46 особам, зокрема, експрезиденту Судану Омару аль-Баширу, лідеру бойовиків Армії Господа в Уганді Джозефу Коні, лідеру Лівії Муаммару Каддафі (вбитий у 2011 році), експрезиденту Кот-д'Івуару Лорану Гбагбо.
Суд наразі проводить розслідування злочинів, скоєних в Афганістані, ЦАР, Кот-д'Івуарі, Дарфурі, Судані, Демократичній республіці Конго, Кенії, Лівії, Уганді, М'янмі, Палестині та Венесуелі, а з 2 березня 2022 року – і в Україні.
Хоча наша держава ще не ратифікувала Римський статут, Україна визнала юрисдикцію МКС на підставі двох заяв Верховної Ради України – щодо справ Майдану 2014-го і щодо подій в Криму та на Донбасі 2015-го. Широке ж розслідування та збір доказів злочинів рф на території нашої держави розпочалося Офісом прокурора МКС у березні цього року, після звернення 43 країн-учасниць Римського статуту на фоні повномасштабного вторгнення рф до України. Вперше в історії Міжнародного кримінального суду він став учасником Спільної слідчої групи на платформі Євроюсту, до якої увійшли Україна, Литва, Польща, Латвія, Естонія та Словаччина.
Прокурор МКС Карім Хан неодноразово приїжджав до України та особисто оглядав місця вчинення воєнних злочинів. Також у травні 2022 року до нас прибула найбільша в історії Міжнародного кримінального суду команда, що складається з 42 слідчих, судових експертів та допоміжного персоналу — для розслідування злочинів, що підпадають під юрисдикцію органу. МКС планує відкрити незабаром своє представництво в Україні.
Маємо надію, що Міжнародний кримінальний суд зможе продемонструвати свою ефективність, що дозволить українцям здійснити колективну мрію й незабаром побачити усіх російських воєнних злочинців на лаві підсудних у Гаазі, а державу-терориста – змусить виплачувати Україні репарації.