Глобально тіньова економіка має різний рівень поширення. Кельнський інститут економіки порахував у США частку «тіні» у формуванні національного ВВП у 2021 році на рівні 7,4%, у Швейцарії – 8,2%, Канаді – 12,8%, Франції – 12,9%, Німеччині – 14,3%, Італії – 23,4%, Польщі – 26,6%, Туреччині – 30,4%, Болгарії – 34,2%.
В Україні, відповідно до аналітичної записки Міністерства економіки України «Загальні тенденції тіньової економіки у січні-вересні 2021 р.», рівень тіньової економіки становив майже третину (31%) від обсягу ВВП.
Чим вищий рівень тінізації економіки – тим більше негараздів у суспільстві, соціальних конфліктів та нестабільності. Це порушує спроможність держави ефективно надавати послуги й підтримувати верховенство права, негативно впливає на вітчизняний бізнес-клімат та сталість соціально-економічного розвитку.
Напрями боротьби з тінізацією економіки, за даними Програми USAID RANG, це – зменшення податкового навантаження; оптимізація процедури повернення ПДВ; застосування відкритих публічних тендерних процедур у закупівлях державних та комунальних підприємств; максимальне розмежування держави й бізнесу; реформування судової та правоохоронної системи; побудова ефективної державної програми боротьби з організованою злочинністю; вдосконалення моделі електронного урядування; стимулювання поширення безготівкових розрахунків; підвищення прозорості діяльності фінансових регуляторів; розбудова ефективної системи повернення з-за кордону коштів та активів, отриманих злочинним шляхом; впровадження податку на виведений капітал; реформування митних органів тощо.
Для ефективної детінізації потрібно не стільки посилювати контроль, але й трансформувати світогляд та менталітет суспільства, зміцнюючи моральні якості, підвищуючи етичний рівень кожного громадянина та спроможність протистояти тінізації.
Найпотужнішим інструментом імплементації таких змін є освіта. Президент Південно-Африканської республіки (1994-1999 рр.) Нельсон Мандела стверджував, що «освіта є найпотужнішою зброєю, яку можна використовувати для зміни світу». На практиці, за даними Transparency International, це продемонстрував керівник Державної комісії із запобігання корупції Республіки Македонія Володимир Георгієв на конференції країн-учасниць Конвенції ООН проти корупції в Панамі 2013 року. В рамках проєкту, спрямованого на розвиток культури нетерпимості до корупції через освіту була реалізована програма, покликана продемонструвати необхідність запровадження постійної антикорупційної освіти серед дітей середнього шкільного віку. Школярі 12-13 років, які взяли в ній участь, повинні були заповнити опитувальники на початку і наприкінці проєкту. Ефект був значним. Якщо до реалізації програми термін «корупція» був зрозумілий 79% школярів, то після участі у проєкті 100% учасників не лише були знайомі з терміном, але й розуміли негативний вплив самого явища та були переконані, що з ним треба боротися. 93% школярів після участі у проєкті змогли пояснити термін «корупція» своїми словами (до програми це змогли зробити лише 65%). Напевно, найкраще доводить успіх програми те, що 90% учасників відповіли: тепер знають, яким чином можна протистояти корупції (до участі у проєкті позитивно на це запитання відповіли лише 30% опитаних школярів). Тож, з 2013 року було вирішено запровадити обов’язкову антикорупційну освіту у всіх школах Республіки Македонія.
Серед головних завдань навчання у сфері детінізації економіки:
- надати загальну інформацію про детінізації економічних відносин та корупцію: сутність, причини та наслідки;
- популяризувати серед молодого покоління негативне ставлення до тінізації економічних відносин, корупції, змінювати ставлення до цього явища;
- ознайомити з такими цінностями, як доброчесна поведінка, повага до демократії, несприйняття корупції тощо;
- навчити критично мислити, брати відповідальність за свої дії, знаходити консенсус та брати активну участь у шкільному житті, житті місцевого самоврядування й суспільства загалом.
Нарівні з обов’язковою освітою, спрямованою проти корупції та тінізації, у багатьох країнах світу також використовують неформальну освіту, що реалізується через проведення семінарів, серії ділових ігор, конкурсів (творів-есе, малюнків, проєктів), форумів щодо протидії корупції, створення комп'ютерних інформаційно-правових програм, проведення громадянських акцій, молодіжних форумів тощо.
Відома неформальним підходом австрійська система освіти включає безліч курсів, спрямованих на виховання незалежного судження і соціальної відповідальності у школярів. Юних громадян готують до участі в економічному й культурному житті Європи та світу. Федеральне бюро протидії корупції Австрії у 2012 році розробило тренінг для дітей віком від 14 до 18 років для ознайомлення з поняттями економічних злочинів та юридичної основи боротьби з ними. Тренінг складався з презентацій, опитувальників та демонстрації фільму про корупцію, що потім обговорювались. На завершення проводились бліцопитування школярів.
Обов’язкова антикорупційна освіта є частиною освітнього процесу багатьох країн. Зокрема, 2007 року антикорупційну освіту інтегрували до національної системи освіти Китаю з комплексним охопленням учнів, вчителів та шкільної адміністрації. Міністерство освіти Китаю розробило програму «Виховання з питань боротьби з корупцією та доброчесності в університетах та школах», у якій сформулювало чіткі вимоги та механізми виховання доброчесності в школярів і студентів. Розробило спеціальні модулі для уроків доброчесності, видало тематичні підручники. Наприклад, підручник «Найкращі практики виховання доброчесності в системі освіти на основі 60 успішних кейсів з усієї країни», який вважається одним з найкращих підручників для антикорупційної освіти китайських школярів.
Обов’язковим є антикорупційне навчання в китайських коледжах та університетах, студенти яких беруть участь у щорічному Конкурсі доброчесності, започаткованому 2012 року. Плакати і фотографії, картини і вірші – усе це також є частиною антикорупційної освіти Китаю, де вважають, що студенти мають навчатися доброчесності «від вступу до випуску, від стажування до початку роботи».
У початкових та середніх школах США проводять заняття з доброчесності, хоча інколи таке навчання включають до будь-якої іншої дисципліни, наприклад уроків етики, мови чи літератури. Антикорупційна освіта в закладах вищої освіти США інтегрована в академічні програми з політології, державного управління, кримінального правосуддя або міжнародного права.
Досвід у питанні антикорупційної освіти мають Польща та колишні республіки СРСР: Литва, Казахстан, Киргизстан, Вірменія та інші країни.
В Україні є освітні курси й програми, що реалізуються за підтримки державних органів, освітніх закладів і громадських організацій, як-от НАЗК, НАБУ, Національний університет «Києво-Могилянська академія», USAID, Transparency International Ukraine та інші. Це різнопланові та цікаві проєкти, проте більшість із них розраховані на людей дорослого віку й не є обов’язковими. Але несприйняття корупції та розуміння шкідливості тіньової економіки має закладатись у базову освіту та пояснюватись змалечку, адже світогляд людини формується в дитинстві.
Отже, як бачимо, в Україні давно назріла потреба запровадити освіту у сфері детінізації економічних відносин та антикорупційну освіту, що дасть українцям змогу змалечку сформувати активну громадянську позицію щодо несприйняття корупції та тіньових економічних відносин.