Яскравим прикладом може слугувати головний «радикал» парламенту Олег Ляшко. Серед його законодавчих ініціатив є проекти законів, які мають позитивний соціальний посил та переслідують благі цілі, проте все це нівелюється неналежною якістю нормо проектування, недосконалістю понятійної бази та низькою якістю обґрунтування та аргументованості ухвалення деяких проектів законодавчих актів. Крім того, розгляд деяких проектів ускладнюється ще й тим, що їх автор просто не з’являється на засідання комітетів, які розглядають дані проекти законів для того, щоб їх презентувати. Наприклад, Комітет з питань транспорту та зв’язку ніяк не може розпрощатися з двома «шедеврами» через те, що їх просто нема кому презентувати та доповісти по них, хоча шансів на їх ухвалення і з тим буде дуже мало через їх неналежну якість.
Так Проектом Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування державної реєстрації, отримання прав на керування та технічного огляду малогабаритної селянської техніки» № 2524 від 12.03.2013 р. серед іншого пропонується внести зміни до статті 35 Закону України "Про дорожній рух" доповнивши перелік транспортних засобів, які не підлягають обов’язковому технічному контролю, малогабаритною сільськогосподарською технікою, а саме: самохідними машинами, мотоблоками, саморобними тракторами потужністю до 20 к.с. та одноосними причепами об'ємом до 6 метрів кубічних. Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до статей 19 та 23 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно до яких скасовується державна реєстрація малогабаритної сільськогосподарської техніки.
Соціальний ефект ухвалення даного акта очевидно позитивний, проте, є помилки нормо проектування та понятійної бази, наприклад поняття «мотоблок», «саморобний трактор», що вказані в даному проекті, не містяться в українському законодавстві, також потужність деяких машин вимірюється не в кінських силах, а в кіловатах.
Також не вирішено питання із статусом учасника дорожнього руху, який повинен обов’язково реєструватися, адже вказані в проекті машини використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів, а отже є учасниками дорожнього руху і підлягають обов’язковій реєстрації.
З огляду на це, законодавчі зміни повинні бути більш глибокими та системними і утворювати колізій, що в даному проекті закону не враховано.
А ухвалення подібного закону дозволило б, наприклад, знизити матеріальне навантаження на селян, які ведуть особисте селянське господарство через відсутність необхідності реєстрації деяких видів техніки.
Ще більш проблемним документом того самого автора виявився Проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання смертності на дорозі» № 2454 від 04.03.2013 р. Ним пропонується внести зміни до Кримінального кодексу з метою посилення покарання за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження або смерть, якщо ці діяння були вчинені в стані алкогольного сп’яніння.
Тема актуальна – тут навіть сперечатися нема про що. Не проходить кількох днів, як з’являються нові повідомлення про вчинення таких дій, зокрема, працівниками правоохоронних органів. Проте, і тут було допущено низку неприпустимих ляпів.
Закон зазвичай не передбачає кримінальної відповідальності лише за те, що особа вчинила певні дії у стані алкогольного сп’яніння. Стан алкогольного, токсичного, наркотичного сп’яніння є обтяжуючою обставиною, яка впливає на призначення покарання, передбаченого особливою частиною Кримінального кодексу, а дані обставини, встановлюються загальною частиною Кримінального кодексу. Тобто, подане у законопроекті формулювання само по собі суперечить принципам науки кримінального права.
Варто також зазначити, що враховано лише наявність стану алкогольного сп’яніння, хоча такими ж обтяжуючими обставинами є наявність токсичного, наркотичного сп’яніння.
Тобто, даний проект закону також не радує якістю.
Отож замість розробки законопроектів авторoм обираються актуальні та важливі теми, проте через їх надзвичайно низьку якість, фактично, все зводиться до банального популізму без конкретних позитивних зрушень у порушуваних проблемах.