В центрі міста є кафешки з пристойною кавою та смаколиками. Також я вирішив підтримати місцевого виробника — купив в кіоску сосиски та хліб (і навіть зміг розрахуватися через термінал!). Сосиски виявились смачними, а я не отруївся.
Одразу скажу, що я не пишу про вузькоколійну дорогу до ст. Голованівськ, яка розташована у 7 км від міста. Всьому свій час.
Місто стоїть на катакомбах ХІV-ХVІІ століття, які починають просідати. Це можна побачити біля закинутої будівлі магазина та по тріснутим хатам.
На кільці зі сторони Миколаєва є пам'ятник жінки, чоловіка та дитини. В сонечку був серп і молот, потім тризуб, а тепер - пустота.
За кільцем розташовується Свято-Іоанна Богословська церква, 1789 року побудови, хоча в книзі “Історія краю” пишуть, що його збудувала графиня Потоцька у 1865 р. за розпорядженням уряду. Хай як там було, а храм часто перебудовували і в первісному вигляді він до нас не дійшов.
У 19 ст. та на початку 20 ст. більше половини населення Голованівська були євреями. Одна з синагог, що збереглися, розташовується біля ринку. Єдина проблема — на її територію важко пробратися, бо там паркан і чигирі. Місцеві знають її це місце як відділення Червоного Хреста.
Колишня єврейська школа, а зараз житловий будинок, розділений на квартири. Всередину, звісно, мене ніхто не пустив, тому довелося фоткати здалеку. Повторюсь: сюди варто йти пішки,а не їхати машиною.
Центр міста — типовий для райцентру. Порадувало, що є громадський туалет. Не порадувало, що він закритий. Ще у центрі симпатична алейка дерев.
Навпроти алейки є колишній гральний будинок, а нині податкова. Було б ще епічніше, якби там розташовувався УБЕП, але і податкова теж нічого. Всередину я не потрапив, а навколо обійшов. Споруду збудували у 1908 році для проведення поміщиками азартних ігор.
За містом в урочищі Воловик росте дуб-велетень, якому більше 400 років.
Також під час Другої світової війни в цьому урочищі нацисти вбили багатьох євреїв, тут встановлений меморіальний комплекс.
Історична довідка. На початку 20 століття у Голованівську працювало 5 заводів (цегельний, каретний, винокурний, шкіряний та свічко-салотопний), банк, готель, 106 крамниць, дві корчми та шинок. У листопаді 1918 році єврейська громада створила загони самооборони Голованівська,та змогли захищати місто аж до серпня 1919 року, коли денікінці все одно захопили місто. За особистим наказом генерала Слащова, організатори оборони Хайм Оострой та його син були розстріляні.