В одному зі своїх попередніх блогів я вже піднімав тематику необхідності антиалкогольної децентралізації. Так, щодо доречності законодавчого врегулювання цього питання я наводив декілька аргументів:
• Алкоголізм – надзвичайно серйозна проблема, вирішити яку намагаються на такому високому рівні як ВООЗ. В організації рекомендують конкретні заходи щодо зниження рівня вживання алкоголю, серед яких і обмеження продажу;
• Про необхідність звуження сфери торгівлі спиртним свідчить і світовий досвід. До прикладу, державна монополія на продаж алкоголю діє у Фінляндії, Норвегії, Швеції тощо. Часові обмеження на торгівлю алкоголем встановлені в більшості європейських країн та США. Є і такі випадки, коли продаж алкоголю дозволений взагалі лише у спеціалізованих магазинах (Швеція, Норвегія, американський штат Мериленд). А в Північній Ірландії забороняється виставляти алкоголь у вітринах в місцях його продажів.
• Розуміючи всю нагальність проблеми, попри законодавчий вакуум керівництво деяких українських міста проявляло політичну волю та своїми рішеннями на місцевому рівні все ж обмежували торгівлю алкоголем, зокрема в нічний час. Серед таких міст, до прикладу, Львів та Київ. Проте законодавча невизначеність часто-густо перешкоджала реалізації таких ініціатив, що виходили від самої громади. Так, місцева влада зіштовхувалася з нерозумінням АМКУ та недобросовісних підприємців, відстоюючи позицію громади, доводилось роками судитись. Безперечно, тривати так довго не могло. Проблема потребувала вирішення на глобальнішому рівні, аніж рішення суду в конкретній справі.
• І нарешті – в країні досі відбувається одна з наймасштабніших реформ щодо децентралізації. І в даному контексті одним з її логічних відгалужень, безперечно, повинна би стати передача повноважень щодо регулювання продажів спиртного на місця.
Отже, висновок я робив дуже простий: право вирішувати питання як, коли і де торгувати алкоголем; обмежувати його продаж, чи ні; якщо обмежувати, то в який час, повинні мати органи місцевої влади. Бо саме вони краще розуміють особливості свого регіону, глибше знайомі з громадською думкою стосовно «алкогольного питання», а тому зможуть прийняти виважене та найбільш ефективне рішення.
Аж ось таке бажане нарешті стало реальністю – закон про антиалкогольну децентралізацію прийнятий. Отже, відтепер новоприйнятим законом встановлюється наступне:
• надаються повноваження органам місцевого самоврядування встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений час доби в межах відповідної адміністративної території;
• встановлюється адміністративна відповідальність (штраф від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.
Як прогнозують автори закону, реалізація його норм «допоможе органам місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення відповідно до Конституції та законів України, сприятиме підвищенню ефективності заходів з обмеження шкідливого впливу споживання алкоголю, а також зменшенню кількості злочинів, вчинених у стані алкогольного сп’яніння у нічний час та додержання тиші у громадських місцях».
В свою чергу можу прогнозувати, що сподівання творців цього закону практично 100%-во виправдаються, адже, як показує досвід міст, де часові обмеження торгівлі алкоголем вже діють, рівень злочинності дійсно суттєво знизився.
Крім того, наявність такого закону дозволить органам місцевої влади, які прийматимуть подібні алкогольні табу, почуватися впевненіше, адже відтепер вони керуватимуться конкретним законом України. А самі такі рішення вже не носитимуть декларативного – фактично прохального характеру без жодних практичних санкцій у випадку порушення, як це було до сьогодні. Адже покарання – нехай і не надто важке – в будь-якому випадку кращий стимул виконувати рішення місцевої ради, аніж просто прохання. Хоча, по-правді говорячи, зважаючи на солідні прибутки торгівців оковитою, відповідальність за порушення закону в даній сфері я би робив жорсткішою.
Втім, для конкретних висновків поки зарано. Ефективність новоприйнятого закону ми зможемо оцінити тільки згодом.