Фортифікації Харківщини: суспільний резонанс і підрядники

Прорив російськими військами північного кордону Харківської області та їхнє просування на майже 10 кілометрів вглиб став потужним «інформаційним вибухом», що сколихнув Україну. Перш за все, тому що прорив відбувся на тлі численних повідомлень про мільярди гривень, які протягом останніх місяців виділяли з державного бюджету на будівництво фортифікацій. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії» проаналізував позиції усіх сторін з цього резонансного питання, а також дослідив, хто отримував кошти від обласної влади на будівництво оборонних споруд та нагляд за ним.

Зуби дракона
Фото: Олексій Кулеба
Зуби дракона

Суспільний резонанс та відповідальність за фортифікації

Протягом січня-травня 2024 року на будівництво фортифікацій у Харківській області виділили понад 5 млрд. грн. Втім, наступ на півночі Харківської області, який російські військові розпочали ввечері 9 травня, загострив багато питань щодо ефективності використання цих коштів.

Одним із перших публічно заявив про низьку якість підготовки першої лінії оборонних споруд, мінних полів та вільне потрапляння російських військових на територію України Денис Ярославський – командир взводу розвідки 1-го стрілецького батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади. За сумісництвом – політичний блогер, екс-спікер забороненого телеканалу «Наш», а також кандидат-самовисуванець на парламентських виборах 2019 року та на посаду міського голови Харкова у 2020 і 2021 роках.

13 травня 2024 року на сайті «Українська правда» з’явилося розслідування голови антикорупційного центру «Межа» Мартини Богуславець під назвою «Де фортифікації? Харківська ОВА платила мільйони фіктивним фірмам». У ньому йдеться про 270 мільйонів гривень, на які обласна адміністрація уклала прямі договори про поставку деревини з компаніями, що мають ознаки фіктивності. Матеріал вдало потрапив у суспільний запит щодо наявності фортифікацій та запропонував нову проблему для аналізу – імовірну корупцію при закупівлі деревини. Хоча розслідування і не давало відповіді ані на питання про наявність фортифікацій, ані про їхню якість – воно стало «вірусним» та задало тон публічної дискусії.

14 травня у Telegram-каналі проєкту «DeepState» вийшла публікація під заголовком «Про інженерно-фортифікаційну підготовку Харківщини». В ній аналітики навели дві фотографії, зроблених з дрону військовослужбовців ЗСУ, на яких видно так звані «зуби дракона» (протитанкові бетонні загородження), що просто лежать вздовж дороги замість їхнього встановлення. За інформацією авторів публікації, на фото – околиці Липців, а лежать ці «тетраедри» без діла ще з літа 2023-го.

Незалежно від того, на який рівень військово-політичного керівництва були спрямовані звинувачення у провалі будівництва та нагляду за фортифікаціями, відповідь з боку посадовців та військових командирів усіх рівнів була узгодженою – «це все російське ІПСО».

Зокрема, на наступний день після публікації «DeepState», Олег Синєгубов, начальник Харківської обласної військової адміністрації, прокоментував її наступним чином:

«На фото, що розповсюджують в мережах, зображені залишки матеріалів, які на прохання однієї з бригад вивіз підрядник для подальшого встановлення. Важливо: ті залишки – це 0,4% від загальної виконаної роботи з огороджень такого типу. Тобто це далеко не стратегічна кількість тетраедрів, яка б «за словами деяких блогерів» могла б взагалі теоретично вплинути на хід бойових дій».

Після чого Синєгубов заявив про ІПСО з метою дискредитації влади, військових та виконавців усіх оборонних робіт.

Окрім цього, очільник обласної військової адміністрації підкреслив, що ХОВА відповідальна виключно за третю лінію фортифікацій, яка починається за 17-35 кілометрів від державного кордону і російські військові до неї ще не дістались (хоча подекуди, від кільцевої Харкова до кордону менше 25 км.). При цьому перевіряти засновників компаній, з якими військова адміністрація укладає прямі договори – поза межами її повноважень, а найголовніше для неї – якість, терміни та ціна.

Проте саме ціна і стала предметом наступних досліджень антикорупційників. 18 травня власне дослідження презентував «Харківський антикорупційний центр». В ньому антикорупціонери приходять до висновків, що, попри наявність діючих на території Харківської області лісгоспів, які від початку року продали сосни вдвічі більше, аніж було потрібно на потреби Сил оборони, деревину для фортифікацій купували у компаній-посередників із ознаками фіктивності. У підсумку, вартість закупівлі одного м3 деревини була суттєво вищою, аніж для громад у сусідніх регіонах – Дніпропетровській та Донецькій областях.

21 травня власне дослідження презентувала «Ґвара медіа». За результатами аналізу середньозважених цін на сосну та розрахунку вартості доставки автотранспортом і залізницею, видання оцінило переплату у 96-183 млн. грн., в залежності від місця знаходження лісового господарства.

У підсумку, на кінець травня, дискурс змістився з питання «де фортифікації?» на «чому деревину купували не у місцевих лісгоспах та з переплатою?». Основний аргумент посадовців ХОВА – місцеві лісові господарства відмовлялись здійснювати доставку до місць будівництва. Проте закупівля деревини – це лише невеличка частка усіх бюджетних видатків на фортифікації. Фокусування виключно на деревині залишає поза зором майже 95% коштів, виділених урядом на будівництво фортифікацій, а також компанії, які отримали ці підряди за прямими договорами з ХОВА.

Хто заробив на фортифікаціях

Найбільшою статтею видатків, пов’язаною зі зведенням оборонних ліній, є безпосередньо будівництво фортифікаційних споруд. Протягом січня-травня 2024 року обласна військова адміністрація уклала близько 230 прямих договорів на виконання відповідних робіт, загальна вартість яких склала трохи менше 4,5 млрд. грн.

Пʼять компаній, з якими найчастіше укладали договори та які отримали найбільше коштів на будівництво фортифікацій, наведено на інфографіці нижче.

Джерело: розрахунки на підґрунті даних з платформи електронних закупівель Prozorro

Пʼять підрядників, з якими ХОВА найчастіше укладала контракти, розділили між собою 2,47 млрд. грн., що дорівнює 55% від усіх видатків на будівництво фортифікацій. Найбільше (понад 1 млрд. грн.) отримав ПАТ «Трест Житлобуд-1», 94,72% якого належать члену виконкому Харківської міської ради Олександру Харченку.

На 508 млн. грн. уклали договорів на зведення оборонних рубежів із ТзОВ «Тех-інком», афілійоване з багаторічним заступником Геннадія Кернеса та Ігоря Терехова – Андрієм Руденком, звільненим з посади 1 квітня 2024 року. Ще три компанії отримали на будівництво фортифікацій від 300 до 328 млн. грн. Зокрема, ПП «Будівельна фірма «Промтекс»», кінцевими бенефіціарами якого є люди з оточення колишнього народного депутата від «Партії Регіонів» Анатолія Денисенка. Воно ж є серед лідерів за кількістю отриманих підрядів із відбудови Харківської області.

Загалом до будівництва фортифікацій залучили 24 будівельні компанії. Серед них - ТОВ «Ростдорстрой», повʼязане з оточенням мера Одеси – Геннадія Труханова, та ТОВ «Еверест констракшн», звинувачене у завищенні ціни на об’єктах відбудови ще у 2023 році.

За зведенням фортифікацій, як і будь-яких інших будівельних об’єктів, має здійснюватися нагляд, і обласна військова адміністрація уклала договори на такі роботи. Як і з будівництвом та поставкою деревини, усі угоди підписували напряму, без проведення відкритих торгів. В результаті, контроль за понад 220 об’єктами розділили між 9 фізичними особами-підприємцями та товариствами з обмеженою відповідальністю.

Перелік підрядників, які здійснюють нагляд за будівництвом фортифікацій, та загальна сума всіх укладених з ними договорів зображено у таблиці нижче.

Джерело: розрахунки на підґрунті даних з платформи електронних закупівель Prozorro

Наглядачем за найбільшою кількістю обʼєктів стало ТОВ «Білдінг мейнтіненс сервіс». Засновником та бенефіціаром компанії є харківʼянин Андрій Хонаженко. Цей рік вже став для компанії напрочуд успішним. Виключно в рамках угод з нагляду за будівництвом фортифікацій вона отримала майже 23 млн. грн., тоді як за весь минулий рік сума всіх її доходів склала 3,7 млн. грн., а працівників у компанії було лише двоє.

Прикметною є і ситуація довкола інших двох компаній, які отримали підряди на контроль за будівництвом фортифікацій – «Технагляд-безпека» та «Технагляд-експерт». Ці компанії мають багато спільного. Співзасновницями обох є харківʼянки Ганна Янчокова та Тетяна Бакуменко. Основний вид діяльності компаній – однаковий (71.12 «Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах»). Крім того, обидві компанії ставали учасниками кримінальних проваджень. ТОВ «Технагляд-експерт» у 2019 році звинувачували у змові зі службовими особами Харківської міської ради задля отримання переваг під час проведення закупівель за бюджетні кошти. Більш того, вже під час повномасштабної війни, у 2022 році, ТОВ «Технагляд-безпека» стало фігурантом кримінального провадження за статтею 191 ч.4 – «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в умовах воєнного стану». Здійснюючи нагляд за ремонтними роботами у Міській клінічній багатопрофільній лікарні №25, представники компанії допустили завищення цін на виконання робіт та використання більш дешевих матеріалів без відповідного зменшення вартості.

Суспільний резонанс в дії

Прорив російсько-українського кордону, стрімке просування вглиб Харківської області та захоплення низки населених пунктів у Липецькій і Вовчанській громадах стали шокуючою несподіванкою для українського суспільства. Перш за все, тому, що останніми місяцями влада усіляко переконувала громадян у підготовленості ліній оборони на Харківщині. Рівно за місяць до прориву їх інспектував особисто Володимир Зеленський, а начальник ХОВА Олег Синєгубов розповідав про розгалужену систему траншей, бліндажів, бетонні піраміди, «зуби дракона» і протитанкові рови. Однак, після прориву кордону риторика влади кардинально змінилась. 14 травня в інтерв’ю «ВВС Ukraine» Олег Синєгубов заявив, що відповідальність за облаштування перших двох ліній оборони несуть військові, а представники ХОВА навіть не уповноважені перевіряти стан робіт. 20 травня британське видання «The Economist» опублікувало статтю «Ukraine’s desperate struggle to defend Kharkiv», в якій, зокрема, йшлося про незадоволення з боку військових діями влади з підготовки до російського наступу на Харківщині.

Громадський тиск та міжнародний резонанс змусили владу реагувати. 22 травня у Верховній Раді була створена Тимчасова спеціальна комісія (ТСК) щодо використання коштів, виділених на фортифікації. Також з ухвали Київського районного суду від 21 травня стало відомо, що СБУ вже проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо завищення вартості деревини для будівництва фортифікацій. Ще раніше ХОВА провела засідання антикорупційної групи «Прозорість та підзвітність», на яке запросили прозвітувати підрядників, що постачали лісоматеріали.

Про імітаційний характер діяльності цієї антикорупційної групи ми вже робили окреме дослідження. І зараз вкрай важливо, щоб громадськість не дозволила владі зімітувати розслідування розкрадань та підмінити багатомільярдну тему фортифікацій багатомільйонною темою деревини. Адже, витрати на лісоматеріали, до яких зараз прикута найбільша увага, складають лише 5% від усіх здійснених у 2024 році видатків на фортифікації в Харківській області. За січень-травень 2024-го ХОВА уклала близько 230 прямих договорів на будівництво фортифікацій на загальну суму біля 4,5 млрд. грн. Усього до будівництва залучено 24 компанії, але більше половини коштів (2,47 млрд. грн.) отримали 5 з них – «Житлобуд-1», «Тех-інком», «Строй ЮА», «Жилстрой-3» і «Промтекс».

Напевно, найважливішим висновком є те, що у суспільства зараз (як і раніше) немає жодних підстав довіряти владі в питаннях використання бюджетних коштів. Теза «корупція вбиває» ще ніколи не підтверджувалась так масштабно та наочно, як у ситуації з будівництвом фортифікацій. Тож, попри заклики влади довіряти під час війни лише офіційним джерелам, постійні громадський контроль і бюджетний моніторинг залишаються надзвичайно важливими завданнями для суспільства. Цей контроль має носити незаангажований та системний характер, бути «профілактикою», а не «тушінням пожеж». І від його ефективності багато в чому залежить не лише майбутнє демократії в Україні, а й взагалі збереження державності, для якої корупція є внутрішнім ворогом №1.

Матеріал підготовлений в рамках проекту «Promoting Citizen Oversight and Engagement in Local Political Processes», який реалізується за фінансової підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED). Зміст публікації не обов’язково відображає точку зору NED і є предметом виключної відповідальності Аналітичного центру «Обсерваторія демократії».

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram