Але чим вони починаються?
Це питання складніше. Завжди трагічні події краще передбачити та запобігти їх наслідкам. Але для цього необхідно бути уважним, до того, що відбувається навколо і вчасно реагувати на можливі виклики.
А починається все, на мою думку, із простих речей, які трапляються часто перед нашим носом. Наприклад, коли маючи законне право створити свою громаду, зробити її успішною та працювати на благо людей намагаються розтоптати, створюючи перешкоди на кожному кроці: договорняками, погрозами, підкупом та використанням адміністративного ресурсу. А коли правда все ж таки перемагає, використовують брудні технології, аби не дати перемогти кандидату, якого підтримують люди.
Вони починаються, коли молодому голові громади, який хоче зробити її прикладом для інших, намагаються дати хабаря. А коли він не йде на це – просто підкидають гроші. В результаті – арешт, а далі затягування слідства, виклики на допити, що як мінімум забирає дорогоцінний час для роботи на результат. А як максимум – намагання назавжди відбити бажання щось змінювати навколо себе.
Або ще один приклад: село, у якому жителі виступають за приєднання до Опішні, тому що після об’єднання є перспектива розвитку, все одно, всупереч методиці розрахунку, приєднують до іншої громади. Дарма, що перед цим селяни збирають громадські слухання, проводять дворові опитування, змушують свою сільраду написати звернення, перекривають дороги, їздять протестувати до Полтави та Києва. А їх все одно, ніхто не почув, або не хотів чути.
Тому, дивлячись на сусідній братній народ, щиро переживаючи за нього, нам потрібно дивитися і навколо себе. Аби знову не довелося йти цим непростим шляхом, адже цього разу країна може просто не витримати.