На сьогодні 425 млн людей у світі страждають на цукровий діабет. Погіршення екологічної ситуації, зменшення фізичної активності, неправильне харчування – ці фактори призводять до того, що кількість хворих щороку значно зростає. За приблизними розрахунками в 2045 році кількість діабетиків збільшиться до 700 млн. Ускладнення від недугу можуть призвести до хвороб серця, інсульту, ампутації кінцівок, втрати зору, порушень слуху, інфекцій сечового міхура та нирок.
Українська статистика теж невтішна. За приблизними підрахунками, понад 1,3 млн українців хворіють на цукровий діабет, ще близько 1 млн наших громадян не знають, що живуть з цією хворобою. В Україні з 2018 року, на жаль, не ведеться статистика людей з діабетом - МОЗ фіксує лише пацієнтів, яким потрібен інсулін.
Останні десять-двадцять років лікарі відзначають тенденцію – діабет молодшає. Раніше переважну більшість випадків хвороби діагностували у людей старше 45 років. Наразі постійно зростає кількість дітей, що страждають на цукровий діабет. Найчастіше він діагностується у віці до 6 років, у молодших школярів до 10 років. Це напряму пов’язано з їхнім способом життя – діти мало рухаються, вживають їжу, багату на цукор та трансжири. За орієнтовними підрахунками, в Україні понад 10 тисяч дітей хворіють на цукровий діабет.
Розвиток хвороби можна попередити, якщо вчасно її виявити. Провідні країни світу давно запровадили заходи профілактики у дітей та загальнонаціональні програми боротьби з діабетом. Головна мета цих заходів – якнайшвидше виявити хворобу. Якщо експрес-тест показав у дитини підвищений рівень цукру у крові, то лікарю іноді достатньо просто призначити спеціальну дієту. Коли хвороба діагностується на пізній стадії, то дитині доведеться з нею жити та лікуватись.
Держава щороку витрачає значні кошти на лікування хворих на цукровий діабет. Минулого року - 1,2 млрд грн, на перше півріччя цього року заплановано 867 млн грн. Але профілактика діабету коштує приблизно у 15 разів менше, ніж лікування та соціальні виплати на утримання людей, які отримали інвалідність через діабет. Тому для держави навіть з економічної точки зору набагато вигідніше інвестувати у профілактику замість того, щоб лікувати тих, хто захворів на діабет.
Наприкінці минулого року Комітет здоров’я нації підтримав проєкт Постанови Верховної Ради № 4042 про вжиття невідкладних заходів, спрямованих на забезпечення належної профілактики, діагностики та лікування дітей, хворих на цукровий діабет. Ми надали уряду низку рекомендацій: створити систему профілактики та діагностики дітей на цукровий діабет, включити скринінг цукрового діабету до щорічних обов’язкових медичних оглядів дітей, забезпечити заклади охорони здоров’я технічними засобами для забору крові та вимірювання рівня цукру в крові, забезпечити хворих на цукровий діабет приладами безперервного контролю цукру та розхідними матеріалами.
Комітет схвалив проєкт Постанови та направив її до ВР.
Пропозиції, наведені в проєкті Постанови, це лише перші кроки для вирішення проблем цукрового діабету. Надалі нам потрібно разом з урядом розробити Національну стратегію боротьби з цукровим діабетом, де обов’язково буде пріоритет за профілактикою та ранньою діагностикою хвороби.
Доки держава планує заходи з профілактики діабету, до вирішення цього питання долучаються громадські організації. На цьому тижні стартував проєкт «Врятуй собі життя – перевірся на діабет», ініційований ГО «Асоціація лідерів сталого розвитку». В межах співпраці влади, бізнесу, громадянського суспільства планується за 9 місяців провести 1 млн експрес-тестів на діабет. Повністю підтримую цю ініціативу та запрошую всіх охочих приєднатись до неї на сайті проєкту.