Все просто: створивши дієві механізми для боротьби із корупцією у сфері оборонних закупівель, ми даємо змогу виробникам чесно конкурувати за державне оборонне замовлення, унеможливлюємо усілякі “накрутки”, які мали місце раніше, у результаті чого державні гроші витрачатимуться більш ефективно. Заради прозорого порядку закупівель ми сказали “ні” зайвій секретності, яка так успішно використовувалася для того, аби корупційні схеми зайвий раз не привернули чиюсь увагу. Новий порядок оборонних закупівель - максимально прозорий, що дає змогу контролювати такі закупки і депутатам, і громадськості.
Конкуренція - це завжди позитив для споживача, не важливо, хто це - бабуся, яка купує у магазині борошно чи військовий, який купує бронемашину. Ціни тепер буде визначати саме ринок.
Новий закон робить військових більш вільними - тепер не треба буде “озиратися” на те, що в нас українські заводи можуть зібрати на базі існуючих шасі, які до того стояли десь у резерві. Армія має отримувати те, чого реально потребує, бюджет має формуватися таким чином, аби у нього закладалися витрати саме на таку найновішу техніку як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Ми впроваджуємо “План якості” із чіткими вимогами до товарів, які для потреб оборони закуповує держава.
Необхідну оборонну продукцію замовники тепер визначатимуть через трирічні "плани закупівель". При чому те, що план оборонних закупівель буде формуватися на такий період, значно спростить планування виробництва. Виконавці та постачальники оборонного замовлення будуть визначатися автоматизованою системою Електронного реєстру.
Переконаний, що учасники ринку гідно оцінять нововведення, завдяки яким вони зможуть орієнтуватися, яка продукція потрібна державному відомству потрібна і які до неї вимоги - ця інформація буде у відкритому доступі. Буде створюватися реєстр виконавців оборонних замовлень. Замовники надаватимуть йому свої плани закупівель.
При чому відповідальність замовників перед виробниками ми також підсилюємо, і це має зробити підприємства менш вразливими у фінансовуму плані. Тим більше, що вони й так далеко не у кращому фінансовому стані. Завдяки закону, є фіксований рівень рентабельності оборонних контрактів і вона не буде регулюватися рішеннями замовника на власний розсуд. Ми змінили радянську систему "військових прийомок" на нову систему контролю якості, яку буде забезпечувати новий орган гарантування якості продукції.
У той же час, ми ні в якому разі не хочемо підігравати якійсь з великих іноземних корпорацій. Тому захистили вітчизняного виробника, заклавши підвищений відсоток локалізації оборонних замовлень до 25%.
Важливо розуміти, що ми завдяки цьому закону перейшли на стандарти НАТО, які значною мірою допоможуть нам зміцнити власну оборону. За зразком НАТО ми створюємо систему державного гарантування якості оборонної продукції та даємо можливість купувати “оборонні” товари, роботи й послуги через міжнародні спеціалізовані організації. Закон передбачає застосування критерію "вартість життєвого циклу" продукції оборонного призначення, що відповідає кращим стандартам країн-членів НАТО та ЄС.
Ми вже бачимо позитивну реакцію на прийняття закону у професійному середовищі. Маріанна Фахурдінова з Центру "Нова Європа" гадає, що цей закон навіть “більш важливий для українсько-американських відносин, ніж українсько-натовських”. І нагадує, що його ухвалення було необхідною передумовою для надання Україні $250 млн допомоги, і те, що США "авансом" розблокували для України цей пакет допомоги тоді, коли законопроєкт було тільки направлено на доопрацювання та повторне друге читання, свідчить про певний рівень довіри до України як партнера”. Це стосується і довіри з боку НАТО, партнерство з яким зміцнюється.
А заступник гендиректора держконцерну “Укроборонпром” Мустафа Найєм зазначає, що прийнятий закон - це “поворотна точка для всієї оборонно-промислового галузі, який в корні змінює підходи до ціноутворення, контролю якості та взаємовідносин замовників і виробників озброєнь та військової техніки”. На його думку, це - революція на папері, яка матиме системні наслідки.
Нам не час зупинятися у цьому питанні - далі працюватимемо вже над підзаконною нормативно-правовою базою та їх імплементацією. Скажімо, закон відміняє стару радянську систему ціноутворення по розрахунково-калькуляційним матеріалам, але нову треба ввести в дію підзаконними актами. Все не такий простий процес, але в команди є чітке розуміння того, що це - одне з найголовніших завдань, які ми маємо виконати під час роботи у Верховній Раді.