Трішки нагадаємо хронологію подій:
У грудні 2013 року автомайданівці влаштовують пробіг до резиденції тодішнього президента Януковича у Межигір’ї.
Номери автомобілів учасників пробігу фотографують і переписують спеціально навчені люди. Інформація систематизується. ДАІшники централізовано отримують завдання скласти рапорти по цих автомобілях - начебто незупинка на вимогу. Потім за місцем реєстрації інспектори ДАІ фальсифікують протоколи про порушення ПДР на підставі цих рапортів. Це були тисячі машин, список яких тоді злили в інтернет разом із даними власників. У самому Межигір’ї після втечі Януковича знайшли такий документ.
ДАІшники рандомно складають сотні рапортів і протоколів щодо водіїв із цього списку. Ні реальні маршрути водіїв в той день, ні час приїзду до Межигір’я, ні фізична можливість (неможливість) пересуватись в багатокілометровій пробці, ні купа інших обставин не збігалися з тим, що було зазначено в цих протоколах. Нереалістичність даних в протоколі підтверджувалося свідками, фото, геолокацією водіїв, даними з відеореєстраторів та іншими доказами. У багатьох рапортах підписи одних і самих ДАІшників були кардинально різними, або взагалі не було.
Далі ці протоколи розкидали по судах за місцем реєстрації автомобілів. І по 300-м з них суди притягнули водіїв до відповідальності: 200 водіїв позбавили прав, 100 - оштрафували.
Частина протоколів потрапила до Печерського суду, де, як відомо, в екс-очільника Адміністрації Президента Андрія Портнова все було схвачено.
В Печерському суді, як і в деяких інших під час автоматичного розподілу цих справ, відбулось втручання в автоматизовану систему розподілу. Тобто працівники Печерського суду (зокрема, як встановило слідство, користувач системи під ніком KYTSUK (під цим ніком у системі має право працювати Кицюк Людмила Петрівна, яка є сестрою судді Кицюка В.П.), “розподіляють” всі справи на Віктора Кицюка та Оксану Царевич. Детальніше про схему тут.
Попри наявність доказів фальсифікації протоколів і рапортів ці судді визнають автомайданівців винними та позбавляють їх права керування.
“1000 фальшивых рапортов превратилась в 600 протоколов и 300 неправосудных судебных решений. Более 500 гаишников и судей синхронно и организованно лгали в письменном виде,” - згадує наслідки використання судів для репресій водіїв, які їздили автопробігом до Межигір’я, адвокат Євгенія Закревська.
Водії подають скарги до Київського апеляційного суду і той скасовує рішення Кицюка та Царевич.
Згодом розпочинається слідство вже по Кицюку і Царевич і їхнім неправосудним рішенням. Тут важливий момент - обоє досить довгий час ухиляються від того, аби слідство вручило їм підозри у вчиненні злочинів.
На 2-у річницю автопробігу адвокат Роман Маселко написав: “За нашою оцінкою, в більшості справ слідство проведено вкрай неякісно, з явними ознаками саботажу… докази організованості переслідувань є, і при правильному розслідуванні можна встановити та покарати усіх організаторів”.
Слідство в тих справах вела прокуратура м. Києва.
Загалом, за даними Українського центру суспільних даних, у справах автомайданівців райсуди Києва винесли загалом 702 рішення, з яких 168 - це позбавлення права керування авто на різний строк.
У лютому 2016 року справу Кицюка і Царевич передають до Шевченківського суду і той у характерному для нього НЕтурбо режимі починає розгляд справи.
У червні 2020 року КСУ визнає статтю 375 КПК (ту, яка про неправосудні рішення, яка існувала в КПК ще радянської України з 1922 року) неконституційною. Давайте подивимося цю статтю:
Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Офіційною причиною КСУ назвав, що їм начебто незрозуміло, що значить “завідомо неправосудне рішення”. Ага.
Також КСУ вказав, що ця норма втрачає силу лише через 6 місяців - тобто з 12 грудня. Такий правовий абсурд - норма неконституційна, але чинна. Це призвело до того, що визнати винним за неконституційною нормою нікого не можна, але можна виправдати. А з 12 грудня такі справи можна лише закрити. Тому усі судді почали пришвидшувати процес, щоб отримати виправдальний вирок.
Тому Шевченківський суд починає підігрувати обвинуваченим і уже в справжньому турборежимі призначати одне за одним засідання у справі Кицюка, відхиляти клопотання адвокатів потерпілих, швиденько проводить судові дебати. І виправдовує Кицюка.
Вища рада правосуддя 3 грудня має вирішити, чи призначати Віктора Кицюка суддею довічно.
Більше про суддю Кицюка можна почитати в розслідуванні «PROSUD».
Учасники “кривосуддя” в Шевченківському суді:
- судді Майдану Олег Лінник та Володимир Бугіль - у адвокатів потерпілих пішло загалом 2 роки на те, щоб домогтися їх відводу;
- суддя Лідія Щебуняєва (з 22.02.2018);
- власне пан Кицюк і його адвокат Андрій Подосінов (хоч у більшості в суді говорив не він, а саме Кицюк, проте саме Подосінов є також адвокатом інших суддів Майдану - Кушнір та Татаурової);
- прокурор м. Києва Віктор Яценко (з березня по 13 листопада 2020 року, після чого він пішов на підвищення у Офіс Генпрокурора);
- прокурор м. Києва Максим Безсмертний (з 16 листопада 2020 року);
- потерпілий Михайло Черкасенко;
- представник потерпілого Черкасенка - Роман Маселко;
- потерпілий Богдан Котик, якого навіть не допитали у цій справі, він так і не з’явився в суд, тому адвокату Роману Маселку так і не вдалося з’ясувати, хто ж такий цей Котик.
Тепер по пунктах, що пішло не так в Шевченківському суді:
1. Свідки. На етапі дослідження доказів судом було допитано одного ДАІшника (замість трьох), одну працівницю апарату (замість трьох) і секретаря Кицюка, проте не допитали його помічницю. Найгірше тут навіть не те, що суд допитав далеко не всіх свідків, хто міг би надати важливі покази, а те, що прокурор Віктор Яценко тупо приховав цю інформацію від адвокатів потерпілих і ті мали можливість дізнатися про це тільки за 1 день до проведення судових дебатів, які так поспішав провести суд.
Перед тим, як заслуховувати свідків прокурора адвокат потерпілого заявив судді, що має намір викликати інших свідків:
- адвоката потерпілого, який представляв його інтереси в Печерському суді. Він мав би розповісти як Кицюк відкидав усі докази невинуватості автомайданівця;
- керівників ДАІшників, які давали вказівки складати липові рапорти на автомайданівців;
- голову Печерського суду Інну Отрош, яка була в бігах на момент розслідування, але повернулась у 2019.
Але суддя та прокурор заблокували таку можливість і головуюча Щебуняєва відкинула усі клопотання адвоката про виклик свідків.
2. Експертиза. Чи не вперше в історії українського правосуддя вдалося отримати експертизу, яка доводила, що відбулися втручання конкретних осіб у систему авторозподілу справ Печерського суду. Що і дозволило “потрібним суддям” отримати справи по автомайданівцям. Цю експертизу ще раніше “злив” той же прокурор Яценко тільки в справі судді Царевич, яку виправдали ще 20 червня 2020 року. До речі детальніше про пана Яценка, його “здобутки і перемоги”, а також недешеве майно можна почитати в цьому розслідуванні.
3. Судові засідання без адвокатів і без потерпілих. Що каже про весь процес адвокат Маселко: “Потерпілий та адвокати постійно ходили на засідання з 2016 року. Загалом їх було близько 50. Ясно що не на усі ми могли ходити. Коли не могли, то писали клопотання про відкладення або розгляд без нашої участі. До усіх клопотань докладали докази поважності відсутності. Щоб не затягувати я навіть просив допитати двох свідків потерпілого без моєї участі, але завжди просив допитувати обвинуваченого та його свідків за нашої участі. До 2020 досить часто засідання переносились з вини обвинуваченого. Лише останнім часом вони почали максимально пришвидшуватись”.
Давайте проаналізуємо, як саме відбувалися судові засідання за ці роки:
2018 рік
25 жовтня, 23 листопада, 26 грудня
2019 рік
31 січня, 26 березня, 12 червня, 24 червня, 2 вересня, 17 вересня, 8 жовтня, 26 листопада, 16 грудня.
2020 рік
21 січня, 24 лютого, 16 березня, 30 березня, 16 квітня, 7 травня, 22 травня, 9 червня, 3 липня, 8 серпня, 13 серпня, 25 серпня, 14 вересня, 22 вересня, 29 жовтня.
Бачимо, що перерва між засіданнями становила від кількох тижнів до кількох місяців. Однак, із жовтня ситуація кардинально змінилась і ця справа почала призначатись з нехарактерними для суду та судді інтервалами:
29 жовтня, 3 листопада, 10 листопада, 16 листопада, 17 листопада, 23 листопада, 25 листопада і оголошення вироку - 27 листопада.
Хто винен у зраді?
Київська міська прокуратура разом із Офісом Генпрокурора України. Тут навіть школярам буде зрозуміло, що формально справу вела прокуратура Києва, але все, що відбувалося в суді - було за згоди, а то і керівництва ОГПУ. Після підвищення прокурора Яценка тільки дурні будуть сумніватися в цьому.
Судді Шевченківського суду. Щебуняєва:
- відхилила більшість клопотань адвокатів потерпілих;
- провела судові дебати без потерпілих та їх адвокатів, саме засідання призначила, не узгодивши час зі сторонами та знаючи, що адвокат потерпілого Роман Маселко має на цю ж дату і час засідання у Верховному суді;
- жертвувала іншими судовими засіданнями, аби знайти час для справи Кицюка;
Що ми маємо:
Віктор Кицюк протягом цих років отримував зарплату як суддя Печерського райсуду Києва, загалом сума складає понад 1,5 млн грн (з 2014 по 2019 роки) наших із вами податків.
Кицюк отримає мільйонні компенсації з держбюджету - тобто з наших із вами кишень.
Кицюка оберуть суддею довічно.
А головне - масове притягнення завідомо невинних до відповідальності за наявності доказів їх невинуватості і жодного доказу вини з метою придушення протестів визнається законною і безкарною дією.