Які думки підтримують українці? Щодо плюсів відкриття ринку землі українці переконані, що власник обробляє землю набагато краще, ніж не орендар. Власник більше зацікавлений в інвестуванні та більш раціональному використанні земельного ресурсу. Відкриття ринку землі стимулюватиме те, що землю все більше оброблятимуть власники, а не орендарі. Багато з власників ділянок вже не обробляють її, значна частина вже живе у місті, особливо серед тих, хто отримав її у спадок. Багато з них хотіли б продати її тому, хто її оброблятиме, але це заборонено мораторієм. Відкриття ринку землі дозволило б бажаючим продати власні паї, а тим, хто оброблятиме землю – купити її.
Опитані згодні з твердженням, що якщо мораторій відмінять, власник буде вкладати в зберігання та переробку - це призведе до створення робочих місць на селі (69% згоди). Також вони згодні, що зняття мораторію буде сприяти тому, що землю буде обробляти той, хто нею володіє. Буде розвиватись садівництво, ягідництво, зрошування – що дає більший прибуток в довгостроковій перспективі (66% згоди). На думку опитаних через мораторій землю обробляють не власники, а орендарі, які висаджують культури, що виснажують ґрунт (62% згоди).
Думки українців підтверджуються економічною теорією, відповідно до якої, чим довший буде горизонт планування господарства, тим більш схильне воно буде запускати довгострокові інвестиційні проекти, а також тим дбайливіше бути ставитись до землі як чинника виробництва. Відкриття ринку землі сприятиме тому, що орендар зможе викупити паї, які обробляє, орендодавці будуть готові заключати більш довгострокові договори оренди.
Звичайно важливо, щоб при відкритті ринку землі купити її змогли зокрема й невеликі фермери. Для купівлі державних земель запропонований механізм розстрочки. Для приватних земель — механізм наразі обговорюється. На нашу думку, ефективним рішенням могло б бути залучення коштів міжнародних фінансових організацій. З одного боку, це певні гарантії прозорості їх розподілу, а з іншого – відсутність необхідності залучати ці кошти з українського бюджету.
З точки зору українців, існують ризики відкриття ринку землі. Громадяни вбачають небезпеку у можливому зростанні шахрайства та рейдерства, а також надмірній концентрації земель в одних руках. Отже законодавство має передбачати додатковий захист прав власників земельних ділянок. Також необхідно ввести обмеження на максимальний розмір площ, що припадає на одного власника.
Хоча концентрація земель в одних руках несе певні ризики, але також потрібно відмітити, що окремі агрохолдинги є також джерелом інвестицій в інфраструктуру, яку не здатні створити дрібні фермери. Вони за власний кошт будуть елеватори, інвестують гроші в розвиток річкового та морського транспорту.
Населенню незрозуміло, якою буде процедура купівлі-продажу. Отже є побоювання, що зросте шахрайство та рейдерство (77% згоди). Також громадяни побоюються, що земельні олігархи скуплять всю землю, бо в фермерів не буде грошей на її придбання (73% згоди). І тут ми знову повертаємось до необхідності розробки механізму кредитування придбання землі малими та середніми фермерами.
На нашу думку, відкриття ринку землі за умов вжиття запобіжників може навіть призвести до зменшення шахрайства, оскільки зменшиться обсяг тіньового обігу землі, який відбувається зараз через мораторій. Завищеними є також ризики концентрації земель — в 2017 році земельний банк 100 найбільших агрохолдингів складав 6,3 млн гектар або лише 15% від загальної площі с/г земель.
Механіка відкриття ринку землі може бути різноманітною. Яка з них має більшу підтримку у громадян? Серед опитаних, 33% громадян підтримують відкриття з обмеженнями, наприклад, лише купівля-продаж фізичними особами, максимальний обсяг – 200 гектарів на одну особу, 27% — поетапне відкриття ринку (наприклад, спочатку продаж державних земель, потім продаж приватних земель фізичним особам, потім юридичним особам, потім іноземцям), 18% підтримують варіант, коли держава викуповує землі у пайовиків коштом бюджету, тобто платників податків.
Пародоксально, але майже 64% з опитаних українців вважають, що краще менш продуктивне господарство дрібних фермерів, які є власниками свого бізнесу та створюють більше робочих місць, ніж сільські господарства, де великі агрохолдинги інвестують кошти в землю та техніку, нарощують врожаї.
Слід відмітити, що позитивні важелі, що відзначають громадян стосовно питання відкриття ринку з обмеженнями та необхідності розвиту фермерства повністю співпадають із задекларованими підходами уряду до вирішення земельного питання. Що українцям може принести відкриття ринку землі? Насамперед, цей крок допоможе залучити інвестиції в сільське господарство та створення нових робочих місць на селі. Крім того, буде стимулювати більш раціональне землекористування – ставлення господаря дещо відрізняється від тимчасового наймача. Важливо, що паралельно із запуском реформи необхідно працювати над механізмами, що унеможливлюють рейдерство та запобігають концентрації власності на землю в одних руках.
Репрезентативне опитування громадян України проведено в рамках проекту «Критичне мислення проти популізму», ініційованого Центром економічної стратегії за підтримки Посольства Чеської Республіки в Україні.
Опитування здійснила компанія GfK Ukraine методом телефонних інтерв’ю та фокус-груп. Проведено 2070 інтерв'ю за ключовими реформами - пенсійній, освітній, медичної, земельній та приватизацій. Крім того, в Києві, Харкові, Львові, Лубнах проведено 10 фокус-груп – по дві на кожну з реформ. Опитування проведено в липні-вересні 2017 року.