Військовополонені: ключова мета – обмін “всіх на всіх”
Найперше, варто сказати: відповідно до Женевських конвенцій повернення військовополонених відбуваються після завершення збройного конфлікту. Те, що наразі ми повернули з російського полону 2 598 українців, – це історичні результати.
Проте є і виняток – тяжкопоранені або тяжкохворі підлягають безумовній репатріації навіть під час бойових дій. Цієї норми Росія не дотримується, на відмінну від України. Адже, як приклад, одного разу ми передали РФ без жодних зобов’язань тяжкопоранених російських військових. Ворог забрав своїх людей. Коли ж наступного разу ми намагалися зробити те саме: агресор відмовився! Ось наскільки окупанти цінують життя своїх людей і як їм потрібен свій особовий склад.
Тому ми пішли на інший крок – Україна спільно з МКЧХ створили змішану медичну комісію в Україні, яка має два завдання:
● перше – здійснити верифікацію всіх тяжкохворих та тяжкопоранених російських військовополонених для подальшої репатріації або шпиталізації у нейтральній країні;
● друге – спонукати до створення аналогічної змішаної медичної комісії країною-агресором для визначення стану здоров’я українських військовополонених, їх кількості та прийняття незалежного рішення про репатріацію та шпиталізацію тяжкопоранених й тяжкохворих військовополонених у нейтральній країні.
І повертаючись до Формули Миру, репатріація тяжкопоранених і тяжкохворих військовополонених – це одна із підсумкових цілей, яку ми намагаємося досягти.
Що нам ще вкрай необхідно, аби повертати додому українських полонених із РФ? Безперечно – міжнародний тиск на Росію з метою надання ООН і МКЧХ доступу до українських військовополонених і припинення їхнього кримінального переслідування. Адже росіяни порушують всі норми міжнародного гуманітарного права: вони не дотримуються елементарних норм тримання військовополонених, катують і вбивають їх, а також – намагаються зробити злочинцями за такими звинуваченнями, які здоровому глузду не зрозуміти.
Нагадаю, що стаття 12 Женевських конвенцій говорить: «Військовополонені перебувають у руках ворожої держави, а не окремих осіб чи військових частин, які взяли їх у полон. Незалежно від відповідальності, яку можуть нести окремі особи, держава, що тримає в полоні, відповідає за поводження з військовополоненими».
І тут гострим залишається питання теракту в Оленівці. У Формулі Миру ми теж виділяємо те, що потрібне розгортання нової місії ООН для розслідування фактів вибуху в СІЗО в Оленівці.
Ключова мета цього Четвертого пункту Формули Миру – це звільнення Росією українських військовополонених за принципом «всіх на всіх». Наразі для цього ми й шукаємо ефективні шляхи та механізми.
Викрасти, катувати, незаконно утримувати: Росія поводиться як терорист із цивільними заручниками
Наразі майже 25 000 осіб вважаються безвісти зниклими за особливих обставин та незаконно позбавлені особистої свободи внаслідок збройної агресії РФ проти України. Майже 20 000 – це саме цивільні, яких російські військові викрали й наразі ймовірно незаконно утримують. Ба більше, більшість викрадених утримують без будь-яких звинувачень, про них відсутні відомості, зокрема й про місця утримання!
Чого ми прагнемо у Формулі Миру? Однозначно – виявлення та безумовне звільнення цивільних заручників і політичних в’язнів, які утримуються в Росії та на ТОТ.
Це питання потребує гострої реакції міжнародної спільноти, адже українські цивільні заручники зазнають катувань, перебувають у неналежних умовах утримання, а деякі з них у критичному стані та потребують негайно медичної допомоги. Чого окупанти їм не надають!
До речі, у заручники РФ бере не тільки українців. Наразі вона незаконно утримує і співробітників ОБСЄ.
Тож потрібно забезпечити доступ МКЧХ до цивільних заручників, які перебувають на території РФ та на ТОТ України. А також – створити міжнародну робочу групу для виявлення та моніторингу місць несвободи, де утримуються цивільні заручники та політичні в’язні. Бо це питання – найбільш обурливе і жахливе! Мирні жителі взагалі не мали бути затриманими, а тим більше – незаконно утримуватися! Адже деякі з них перебувають у російському полоні роками: РФ викрадає українців іще з 2014 року! І протягом 9 років до них не допускає жодної міжнародної організації, не надає необхідної медичної допомоги та не дозволяє телефонувати рідним!
Діти – майбутнє, яке Росія хоче у нас відібрати. Ми – маємо його повернути!
Наразі 19 546 дітей депортовані та/або примусово переміщені Росією. Сама ж Росія повідомляє, що вивезла понад 700 тисяч українських дітей. Ця цифра видається жахливою, адже ми розуміємо, що кожне дитяче життя – незахищене, а перебуваючи на територію РФ українські діти піддаються перевихованню, на них чинять психологічний тиск.
Тому, що нам зараз необхідно? Повернути всіх депортованих дітей! Для цього потрібно розробити механізм отримання списків дітей, які перебувають на ТОТ України та РФ. А також – верифікувати та оновлювати дані про дітей, яких викрадає Росія. До цього ми можемо залучити й треті країни, аби вони нам допомогли. А також – долучилися до документування фактів злочинів. Адже, нагадаю, що Росія вчиняє геноцид українського народу – примусову депортацію дітей на чужу територію, а це – воєнний злочин.
Загалом, повертаючи викрадену дитину, ми працюємо у два основних етапи:
● перший – це безпосередньо повернення в Україну, враховуючи всі ризики й розроблення конкретних кроків;
● другий – це психологічна, юридична, гуманітарна допомога дитині, яку повернули, та її родині.
І щодо другого етапу, цю допомогу ми надаємо у Центрі захисту прав дитини, який відкрили цьогоріч за ініціативи Президента України Володимира Зеленського.
Повернення всіх: що ми вже зробили й робимо?
Задля цього ми організовуємо низку зустрічей з високопосадовцями із представниками інших держав. Вже відбулася важлива зустріч дипломатичних радників з національної безпеки й політичних директорів зовнішньополітичних відомств провідних країн світу щодо ключових принципів відновлення сталого і справедливого миру для України у Джидді, Саудівській Аравії. Туди приїхали представники понад 40 держав.
Далі – саме наш Офіс, аби реалізувати Четвертий пункт Формули Миру, організував велику зустріч із послами та представниками дипломатичних місій із 28 країн і державних органів України. А я особисто порушував питання реалізації цього пункту при своїх особистих зустрічай із главами держав і представниками урядів та дипломатичних місій інших країн, а також міжнародних організацій, наприклад, UNICEF і МКЧХ.
Також ми підготували листи до міжнародних партнерів, дипломатичних представників країн, моїх колег-омбудсманів щодо реалізації цього пункту. І вже отримали контакти експертів з міжнародного гуманітарного права.
Ми шукаємо допомоги, аби повноцінно реалізувати цей пункт!
Отже, серед наших головних цілей:
1. Звільнення Росією українських полонених за формулою «всіх на всіх».
2. Повернення з Росії депортованих українських цивільних громадян, насамперед – дітей.
3. Звільнення всіх українських політичних в’язнів, які утримуються в Росії та на тимчасово окупованих територіях України.
І безперечно – притягнення до відповідальності всіх осіб, відповідальних за порушення прав та основних свобод утримуваних у неволі українців. Бо Росія вчиняє злочини і наразі відчуває за них безкарність! А Українська формула миру – це і про відновлення справедливості, забезпечення дотримання прав людини й основоположних цінностей демократичного світу!