Електронний реєстр пацієнтів – це дуже важливий крок. Основною ідеєю електронного реєстру є облік не просто зареєстрованих хворих, а облік хворих, які отримали свій інсулін в аптеці. Тобто, система реімбурсації побудована таким чином, що фінансування йде тільки на реально існуючих пацієнтів, які отримують інсулін за електронним рецептом.
Система реімбурсації препаратів інсуліну звільнила лікаря від виконання додаткових, не притаманних йому функцій фармацевта, бухгалтера та ін. А питання доставки, зберігання та видачі інсуліну взяла на себе аптека, як їй і належить, відшкодування коштів аптека отримує з відповідної субвенції.
Лікар-ендокринолог нарешті отримав можливість якісно виконувати свої професійні обов’язки: проводити огляд та лікування пацієнтів. Суттєво скоротився час на «виписування» рецептів, мінімізована можливість припущення помилок у рецептах, адже основна інформація формується автоматично з наявної бази даних.
Ще один із позитивних моментів системи реімбурсації інсуліну – це акцент на необхідності компенсації цукрового діабету. В Україні, на жаль, дуже низька обізнаність пацієнтів про стан їхнього здоров’я. У більшості випадків пацієнти вважають, що головне не компенсація цукрового діабету, а регулярне стаціонарне лікування з метою «почистити судини», знімають з себе відповідальність за свій стан та перекладають його на лікаря-ендокринолога, вважаючи, що зусилля до подолання розвитку ускладнень має докладати лікар. Запровадження електронного реєстру виявило, що більшість пацієнтів, які отримують інсулін взагалі не контролюють цукровий діабет. Необхідність контролювати рівень глікованого гемоглобіну вже за минулі два роки роботи системи реімбурсації показала позитивні зміни менталітету пацієнтів із цукровим діабетом і розуміння того, що ефективний самоконтроль покращує перебіг захворювання, запобігає розвитку хронічних та гострих ускладнень цукрового діабету.
Незважаючи на неймовірно велику кількість позитивних моментів, реалізація системи реімбурсації препаратів інсуліну стикнулась із серйозними перешкодами, а саме, недостатністю фінансування. Міністерство фінансів за підтримки депутатів Верховної ради України з державного бюджету виділило приблизно 50% від необхідного обсягу субвенції. Недостатнє фінансування призвело до того, що інсулін виписувався в недостатній кількості, а решту пацієнти змушені були докупати самостійно.
Висловлюю вдячність тим депутатам обласних і місцевих органів влади, які виконуючи свої зобов’язання перед суспільством і усвідомлюючи важливість забезпечення ліками пацієнтів, дофінансували отримання препаратів інсуліну з місцевих бюджетів в повному обсязі, як це і передбачалось.
Я впевнена, що органи влади в майбутньому візьмуть на себе відповідальність за ефективне управління ресурсами для вирішення проблемних питань в галузі охорони здоров’я.
Узагальнивши хочеться зауважити, що система реімбурсації інсуліну – це шлях до цивілізованого суспільства. І ми вже пройшли великий відрізок у цьому напрямку і продовжуватимемо рух вперед.
Автор: Ірина Кондрацька, к.мед.н., лікар-ендокринолог вищої категорії, експерт МОЗ з питань «Ендокринологія, дитяча ендокринологія»