І перше, що нас чекатиме – це ресоціалізація. Бо хоча ми були без прямого спілкування недовгий період – одна певні комунікативні навички були втрачені. Тому – можна очікувати зростання конфліктів у колективах та певного напруження у ближчій перспективі. Але у довготривалому вимірі – це дає можливість вийти на ефективнішу систему внутрішніх зв’язків. І друге: карантин підштовхне до того, що уже й так стало тенденцією – збільшення віддаленої роботи, фрілансу та онлайн-перемовин. Частина роботодавців і працівників за два-три місяці зрозуміють, що їм так зручніше (не треба витрачати гроші на офіс, не треба витрачати час на дорогу на роботу чи на зустріч).
Частина працівників чи функцій, які вони виконували, виявляться непотрібними після карантину. Тому це матиме наслідком зростання безробіття у приватному секторі. Але водночас це дає можливість знайти себе в інші – ефективнішій сфері, яка може принести більше доходів.
Пошук стабільності. Втрата роботи неминуче викликатиме бажання знайти собі щось стабільніше. Під час карантину найбільшу фінансову упевненість мали ті, хто отримує зарплату або соціальну допомогу від держави. У результаті зростатиме запит на бюджетні посади (де менша, або стабільніша зарплата). І другий наслідок – зростання соціального іждивенства. Тобто, людей, які перебуватимуть на утриманні у держави. І не лише тому, що частина людей втратять доходи. А й тому, що мати якийсь гарантований, нехай і мінімальний, дохід виявилось психологічно комфортніше.
Здешевлення праці, яку стимулюватиме зменшення робочих місць. На початок травня 2020 року кількість офіційних безробітних уже зросла на 50% порівняно з травнем минулого року. Якщо до карантину середня зарплата складала 11 тис. грн, то пропозиція у 6 тис, яку готує Уряд, - це повною мірою показник проблеми. Цьому сприятимуть і заборони на міжнародні переміщення: частина заробітчан будуть вимушені шукати роботу вдома, що збільшить кількість людей на одне робоче місце.
Складні економічні передумови можуть призвести до зростання криміногенних загроз. А це у свою чергу, формуватиме попит на безпеку. Тому – галузями, де можливе зростання робочих місць можуть стати поліція та охоронні структури.
А щодо посилення ти чи інших професій, то вони будуть пов’язані зі змінами, які очікують суспільство найближчим часом. По-перше, це те що стосуватиметься імпортозаміщення. Тобто сприятиме відновленню тих галузей, які мають широкий попит, але раніше були майже повністю перекриті імпортом (наприклад, текстильна). По-друге, віддалений характер роботи та збереження обмежень на пересування сприятиме попиту на служби доставки – кур’єри та таксі. По-третє, відсутність роботи сприятиме зростатиме кількість зайнятих у домашньому сільському господарстві (так званий самозайнятих).
Кожна економічна криза – це лише тактично погіршення. Стратегічно – вони завжди відкривають перспективи для проривів. І лише від нас залежатиме чи відбудеться «українське чудо» після цієї карантинної кризи.