ГоловнаБлогиБлог Богдана Петренка

Замах на Мосійчука. Кому потрібні теракти в Україні?

Не можна сказати, що за замахи на життя державних діячів э популярними в Україні. Але Мосійчук не був першим політиком, кого намагались убити. Протягом війни на Донбасі число замахів на високопосадовців хоча і зросло, але було одним із найнижчих серед інших антидержавних злочинів. Протягом 2014-2016 років Генпрокуратура зафіксувала 18 справ за статтею 112 Кримінального кодексу. По 6 кожного року.

Фото: Сергей Нужненко

Вибухнуло не саме авто депутата, а припаркований поруч мопед. Це дещо вибиває з російської версії. Росіяни, як показує досвід з підірваними українськими спецслужбовцями у цьому року, підкладають вибухівку в авто. Тому – або не сам Мосійчук був метою російських «спеців», або – у цьому теракті не російський слід, або – діяли непрофесіонали.

Взагалі треба розібратись чи входить до планів агресорів убивство українських державних діячів (на відміну від спецслужбовців, які ведуть реальну війну проти Росії). У нас немає «месій», недовіра до політиків зашкалює, ніхто із них, на жаль чи на щастя, не може уособлювати об’єднане українське суспільство. Не будемо забувати, що саме дезінтеграція нашої держави – першочергова мета Москви. І фізичне знищення котрогось з політиків якщо і буде, то матиме не прямий, а опосередкований ефект. Поділити суспільство, залякати інших чи звинуватити у «фашизмі».

Цей теракт – це засіб спровокувати/посилити тих, хто виступає за активізацію воєнних дій на Донбасі. І партія, до якої входить Мосійчук, і Народний Фронт, який нібито контролює «Еспресо ТV», базуються на радикальному електораті. І напередодні голосування у другому читанні законопроекту про реінтеграцію окупованих територій – це спроба ще сильніше поляризувати суспільство та не допустити прийняття цього закону в цілому (у якому до речі прямо написано, що РФ – це агресор).

Друге, - кожен теракт, - це виклик правоохоронцям, а тому – спроба спровокувати неадекватні відповіді. Тим більше, Авакова вважають одним з власників «Еспресо ТV», тому – теракт це і особиста провокація для нього. А які можуть бути неадекватні відповіді правоохоронців? Розпочинаючи від тотального переслідування усіх (утвердження поліцейської держави) до введення надзвичайного стану в столиці (до побачення міхо-, юля- чи будь які інші майдани). Або – просто неправомірне застосування сили з боку правоохоронців до будь кого. Не будемо забувати, що під формою вони такі ж самі люди, які теж доведені до стану «очікування терактів» чи очікування пострілу.

Третє. Мосійчук був на телебаченні, тому – його локацію міг бачити будь хто. Для цього не потрібно бути російський спецагентом. Нещодавно в Житомирщині убили неповнолітню за 500 грн. А у відео, показаним два роки тому генпрокурором, яке ніби то було доказом корупційності Мосійчука, фігурували «трохи» більші суми.

У версії індивідуального замаху є й політична складова – незадоволення Мосійчуком у націонал-патріотичному русі. Опосередковано про це говорить заява нардепа, де можливими виконавцями волі Кремля у замахові на його життя, названа «агентура серед патріотичного середовища».

Четверте. Відбувається подальше системне залякування та дезінтеграція населення. Це ж не перший теракт в Україні. Лише минулого року, за статтею «теракт» Генпрокуратура порушила 1865 справ, а це – на 43% більше, ніж у попередньому 2015 році. Цей вибух – сигнал про те, що незахищеними в Україні є навіть ті, кого охороняють (в теракті загинув охоронець нардепа), навіть перевірка власного авто не убезпечить вас від вибуху (вибухівка може бути закладена у припаркований поруч транспортний засіб). Тому цей теракт – це черговий удар по системі безпеки українця, а відповідно - по його здатності довіряти найдорожче - своє життя - державним структурам. А коли держава не має довіри, то таку країну простіше захопити. Чи ззовні, чи зсередини.

Богдан Петренко Богдан Петренко , Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram