Україна долає перешкоди: ситуація в економіці та на фінансових ринках

Інфляційний тиск в Україні продовжує посилюватися. У квітні споживча інфляція прискорилась з 13,7% до 16,4%, що понад як утричі перевищує цільовий рівень Національного банку (5+/-1%). Зміна індексу споживчих цін у квітні 2022 р. становила 3,1%, що (за виключенням березня 2022 р.) є її найбільшим місячним значенням за останні 8 років (з квітня 2016 року).

Фото: depositphotos/YuriiRakovskyi

З початком війни немонетарні чинники посилили свій вплив на інфляційну динаміку. Загострення проблем безпеки та логістики призвели до випереджаючого зростання цін на продукти харчування, ліки, паливо, транспортні послуги. Так, лише за березень-квітень продукти харчування подорожчали на 10,9% (в річному вимірі +23,1%); фармацевтична продукція – на 12,2% (в річному вимірі +16,7%); автомобільне паливо та мастила – на 8,2% (в річному вимірі +29,6%); транспортні послуги – на 5,2% (в річному вимірі +21,9%). Серед продуктів харчування за час війни найбільше подорожчали макаронні вироби (+14,1%), риба (+12,9%), фрукти (+39,3%), овочі (+25,3%).

Зростання базового індексу споживчих цін у квітні становило 3,0% (у березні 2022 р. – 3,8%), що обумовило прискорення річних темпів його зростання до 13,0% (з 10,5% у березні). Очевидно, що як на загальний ІСЦ, так і на рівень базової інфляції вагомий вплив здійснюють шоки немонетарного характеру. Водночас за групами товарів і послуг не першочергової потреби, вартість яких залежить переважно від попиту, ціни зростали більш повільними темпами, або знижувалися. Так, вартість товарів та послуг у сфері відпочинку та культури за останні 12 місяців зросла на 8,4%, одягу та взуття – знизилася на 6,1%.

Прискорення інфляції у країнах єврозони та здорожчання енергоносіїв на світових ринках посилюють імпорт інфляції в Україну. За даними НБУ середня інфляція в основних торговельних партнерів України пришвидшилась із 7% на початку року до 10,5% у квітні 2022 року. При цьому, вартість нафти на міжнародних ринках з початку року зросла у півтора рази, природного газу – у 2,5 рази, а вугілля – майже у 3 рази.

Зважаючи на те, що у довоєнній Україні імпорт газу, нафти та продуктів нафтоперероблення становив майже 45% від потреб внутрішнього використання, а витрати на енергоносії становили 9% в структурі споживчого кошика населення та 13% в структурі проміжного споживання економіки, відповідна динаміка світових цін позначається на цінах пропозиції відповідних товарів на внутрішньому ринку. Водночас послабленню тиску з боку імпортних цін сприяє політика Національного банку з утримання фіксованого курсу гривні до долару США на міжбанківському ринку.

Бюджетна сфера

За результатами аукціону із розміщення військових ОВДП, який відбувся 10.05.2022, Міністерством фінансів було залучено 4,7 млрд. гривень, з яких 1,3 млрд. гривень – за 3-місячними ОВДП (ставка 9,5%), 3,4 млрд. гривень – за 6-місячними ОВДП (ставка 10%) та 87 млн. гривень – за 1,5-річними ОВДП (ставка 11,5%). За інформацією Національного банку найбільший портфель військових ОВДП традиційно сконцентрований серед банків – первинних дилерів. Водночас минулого тижня кількість вкладників серед громадян та бізнесу збільшилася з 11,8 тис. до 43,3 тис. Станом на 9 травня 2022 року обсяг вкладень українських громадян та бізнесу у військові облігації перевищує 4,6 млрд грн, 45,7 млн дол. США та 25,6 млн. євро, а нерезидентів – 66,7 млн грн.

З урахуванням планових погашень обсяг ОВДП в обігу за плинний тиждень збільшився на 37 млрд. гривень. Національний банк збільшив свій портфель ОВДП за тиждень на 30 млрд. гривень (з початку воєнних дій – на 100 млрд. гривень). Вкладення банків в ОВДП збільшилися на 5,6 млрд. гривень, юридичних осіб – на 484 млн. гривень, фізичних осіб – на 980 млн. гривень. Зважаючи на валютні обмеження обсяг інвестицій в ОВДП з боку нерезидентів практично не змінився та залишається на рівні близько 74,4 млрд. гривень.

Валютний ринок

Упродовж першого тижня травня чистий попит на іноземну валюту з боку клієнтів банків знизився. Це було обумовлене більш стрімким зростанням пропозиції іноземної валюти порівняно зі зростанням попиту на неї. Чистий продаж іноземної валюти Національним банком на МВРУ становив 293 млн. доларів США та 259 млн. євро.

Міжнародні резерви України у квітні скоротилися на 4% або 1,2 млрд. доларів США – до 26,9 млрд. доларів США. Основним чинником їх скорочення минулого місяця виступив чистий продаж іноземної валюти Національним банком у сумі 2,2 млрд. доларів США, обумовлений необхідністю збалансування попиту та пропозиції іноземної валюти на ринку. Підтримку міжнародним резервам у квітні забезпечували внутрішні та зовнішні валютні надходження на користь Уряду України у сумі майже 1,9 млрд. доларів США, які дозволили компенсувати платежі Уряду та Національного банку з обслуговування зобов’язань в іноземній валюті.

Найбільші кошти на користь Уряду у квітні надійшли від Світового банку (629 млн євро та 93 млн дол. США), від Уряду Франції (300 млн євро), від Уряду Канади (236 млн дол. США) та від Європейського союзу (120 млн євро). Водночас найбільші виплати були пов’язані з платежами Уряду з обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті: 420 млн дол. США спрямовано на обслуговування та погашення ОВДП, номінованих в іноземній валюті, а 78 млн дол. США – на обслуговування єврооблігацій.

Фінансовий сектор

Ліквідність банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) за плинний тиждень відновилася до 238 млрд. гривень (порівняно з 213 млрд. гривень тижнем раніше). Збільшення ліквідності банківського сектору було обумовлене, головним чином, видатками з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як валютні інтервенції Національного банку мали помірний стримуючий ефект.

Надлишок ліквідності банківського сектору обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування, обсяг надання яких минулого тижня становив 1,5 млрд. гривень (строком на 1 рік за ставкою 11%), та утримання ставок за операціями банків на міжбанківському ринку на рівні нижньої межі ставок за операціями постійного доступу НБУ (9%). Водночас з урахуванням погашення раніше залучених кредитів банків їх загальна заборгованість перед НБУ скоротилася минулого тижня на 5,4 млрд. гривень.

В умовах підвищених кредитних ризиків підтримку банківському кредитуванню надає державна програма «Доступні кредити 5-7-9%», на умовах якої минулого тижня банками було видано 900 пільгових кредитів на загальну суму 3,48 млрд грн. Загальний обсяг кредитів виданих за програмою з початку її реалізації перевищив 106 млрд. гривень, з яких майже 58 млрд. гривень підприємці отримали на поповнення оборотних коштів, 10 млрд. гривень – на інвестиційні цілі та 25 млрд. гривень – на рефінансування попередньо отриманих кредитів.

Для розширення можливостей державних програм «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%» Урядом були внесені зміни до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва в частині можливості участі у державній програмі «Доступні кредити «5-7-9%» суб’єктів господарювання державного сектора економіки та Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам малого та середнього підприємництва за договорами фінансового лізингу в частині поширення вказаного порядку на суб’єктів великого підприємництва, а також впровадження нових цілей державної підтримки, а саме: фінансування суб’єктів підприємництва – с/г товаровиробників для провадження с/г діяльності на період воєнного стану та фінансування суб’єктів підприємництва для забезпечення пасажирського та вантажного перевезення на період дії воєнного стану в Україні.

Крім того, Урядом було прийнято розпорядження «Про схвалення основних (стратегічних) напрямів діяльності банків державного сектору на період воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки», яким визначено ключові цілі та напрями діяльності банків державного сектору, а також запроваджено моніторинг потенційних загроз національній безпеці України та заходи їх нейтралізації.

Богдан Данилишин Богдан Данилишин , завідувач кафедри КНЕУ ім. В.Гетьмана
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram