Україна вже є частиною європейської родини
Ольга Стефанішина, Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, говорила, зокрема, про позиціонування України:
“В українців ще триває процес усвідомлення приналежності до родини європейських країн. Дуже часто навіть українські політики ще цього не усвідомлюють, хоча партнери постійно нагадують нам, що ми вже єдине ціле. Із рівня партнера по Угоді з Асоціації ми вже стаємо повноправними членами ЄС. Це означає, що усі події в Європейському союзі впливають на Україну та навпаки. Це вже “дискусія між своїх””.
Світ зараз обʼєднаний навколо України, вважає Ольга Стефанішина. Проте, після перемоги ми повинні навчитися бути частиною більшої спільноти. Це не просто, але такою і є євроінтеграція. Треба бути собою і відкинути сумніви щодо нашої “недостатньої європейськості, толерантності чи зрозумілості”, переконана пані Ольга.
“Нас чудово розуміють у світі. Європейські країни, як і будь які демократії у світі, мультинаціональні, толерантні та інклюзивні, тому українці не повинні відчувати себе “не своїми”.
Українське громадянське суспільство стало частиною процесу державотворення. Іноді є критика, непорозуміння, і це нормально, але ніколи не було суперечок щодо ключових етапів розвитку країни, наприклад, щодо членства в ЄС, вважає Ольга Стефанішина.
“Якщо ми говоримо, що в Україні найбільша сухопутна армія, то до того ж у нас найбільша “євроінтеграційна армія” — тисячі людей долучаються до змін на усіх рівнях, щоб підтримувати процес євроінтеграції, як на державному рівні, так і на локальному. Всі ми є єдиною командою. Й ми показали світу свою спроможність не зупиняти діяльність державних інституцій, навіть коли в країні триває війна”.
Паралельно з тим як ми готуємо себе до членства, Євросоюз теж реформується і розвивається, говорить пані Ольга.
“Ми не готові до повільної та занадто забюрократизовної роботи: щодо оцінки опитувальника, який заповнила України, Єврокомісія зробила виняток — його розділи оцінюватимуться паралельно”.
Держава має забезпечувати виконання приписів Конституції України
Василь Лемак, Суддя Конституційного Суду України, зосередився на актуальних проблемах конституційного порядку України.
“Конституцію сучасної держави й слід сприймати як формалізований суспільний договір, який позначений найвищим ступенем легітимності. Відтак суспільство сподівається, що й наша Конституція, її цінності та норми, є обов’язковими для держави, яка не тільки не порушуватиме їх сама, а й розвиватиметься відповідно до них”.
Зміст суспільного договору нині змінився, вважає пан Василь, і суттєво відрізняється від того, яким він був із початку введення цього поняття в ужиток.
“З ХVIІ – ХVIІІ століть, коли почали говорити про цю ідею, уявлення про суспільний договір зазнали істотної еволюції. У ХХІ столітті іншим став суверен – чи йдеться про народ (це вже не купка людей у суспільстві) чи про монарха, крім того, суверен уже далеко не абсолютний (до речі, конституційні суди й спрямовані на його стримування), і головне – іншою стала й пересічна людина, яка є освіченою і наповненою цінностями, ця людина інша від тих уявлень про неї, що панували в часи Жан-Жака Руссо. Потреба у дотриманні суспільного договору у конституційній демократії, якою є Україна, формує широкий суспільний запит на ефективний державний менеджмент, який спирається на Конституцію. Справедливість та верховенство права — ключові цінності сучасної держави; це стосується якості законів, що ухвалюються, незалежності судової влади, внутрішнього відчуття захищеності кожного громадянина”.
Суспільство має базуватися на консенсусі — це шлях до розвитку, вважає Василь Лемак. Зокрема, цю думку пан Василь висловив в контексті євроінтеграції України:
“Якщо говорити про внесення змін до Конституції з урахуванням інтеграції до ЄС, воно загалом можливе, якщо передусім є не поспішним та відбувається в рамках самої Конституції. Якщо уточнити, воно може бути спрямоване, зокрема, на розв’язання двох проблем: 1) впорядкування питання державного суверенітету у зв’язку зі вступом України до ЄС, оскільки вихід на рівень ЄС означатиме й вихід на новий рівень розуміння та наповнення суверенітету нашої держави. На шляху ухвалення величезного нормативного масиву задля адаптації нашого правопорядку до стандартів ЄС мусить бути впорядкованою процедура більш тісної взаємодії парламенту і уряду з цих питань; 2) надання системі влади більш збалансованого, а значить більш стійкого характеру, як це прийнято в європейських державах. Річ не у зміні форми правління, а в налагодженні більш ефективного механізму стримувань і противаг, що є і показником ефективності держави, і гарантування нею прав людини. Це навіть важливіше, ніж можливе удосконалення деяких формулювань із каталогу конституційних прав у розділі 2 Конституції”.
Розмову модерували директор програмного розвитку Аспен Інституту Київ Денис Полтавець та Програмний координатор програми для Спільноти Андрій Кулаков.
Проєкт «Суспільний договір для України» реалізується за підтримки NED (National Endowment for Democracy).