Росія і її спроби зламати світовий порядок
Питання безпеки виходить далеко за межі окремих конфліктів чи держав. Геополітичну напругу свідомо поглиблюють ті, хто прагне змінити світовий порядок на свою користь.
Пасі Райала зазначив, що одним із ключових гравців тут є Росія.
“Росія втручається у вибори в Молдові та Румунії, дестабілізує ситуацію в Африці, намагається завдати шкоди США. Це глобальна конкуренція, адже Росія хоче не просто захопити Україну, — вона прагне втручатись у світовий порядок”.
Кондоліза Райс підкреслила, що для Путіна Росія була великою лише тоді, коли її очолювали Петро I і Олександр II. Це визначає його спосіб мислення й мету — відновити Російську імперію. І така імперія не може існувати, якщо є незалежна Україна.
Путін не реагує на дипломатію — тільки на силу
Не менш важливим під час розмови стало розуміння: Путіна не зупиняє дипломатія — для нього працює лише чітка демонстрація сили.
Сьюзен Ґлассер нагадала, що Путін прийшов до влади під час війни й упродовж чверті століття розв’язував нові збройні конфлікти — у Чечні, Грузії, Україні, Сирії. Жоден з них не завершився повноцінним мирним договором. Тому, зупинити агресора можна лише діями. Наприклад, безперебійним постачанням зброї для України і непохитною підтримкою з боку США та ЄС.
Галина Янченко додала, що іншими важливими діями є підтримка виробництва зброї в українській державі. Зокрема, інновацій в оборонній промисловості, які забезпечують перевагу на полі бою. Галина пояснила, як функціонує галузь зараз:
“Сьогодні 80% оборонної промисловості України — це приватні компанії. Два роки тому я провела трохи часу у Стенфорді, спілкувалася зі стартапами з Кремнієвої долини. Там нова ідея реалізується у середньому за три роки. В Україні ж інновації в обороні впроваджуються за 3-6 місяців. Український оборонно-промисловий комплекс вражає. Він робитиме великий внесок і в обороноздатність, і в економіку України і світу не лише під час війни, але й після її завершення”.
Повертаючись до питання дипломатії, Кондоліза Райс також поділилась своєю думкою.
“Путіна можна зупинити лише тоді, коли він усвідомить, що не може йти далі і досягти нових перемог. У цьому питанні США та Європа дійшли до спільного розуміння. І тепер головне — зберегти цю єдність упродовж наступних місяців”.
Як війна впливає на геополітичні союзи
Ще однією темою була переорієнтація геополітичних альянсів внаслідок повномасштабної війни.
Галина Янченко переконана, що Путін не прагне дружби з Заходом — йому ближчі авторитарні режими. Вони говорять тією самою мовою — мовою зневаги до прав людини, репресій проти власного суспільства.
Більше того, за останні три роки Китай, Росія, Іран, Північна Корея сформували доволі міцну “коаліцію війни”. І це не лише проблема України — це загроза для всієї системи безпеки.
Втім, Сьюзен Ґлассер висловила думку, що повномасштабний наступ Росії спонукав до приєднання Фінляндії та Швеції до НАТО у 2022 році. Завдяки цьому на півночі з’явився сильний тил, що посилює позиції Альянсу.
Дві умови для завершення війни
Наприкінці спікери проаналізували стратегічні кроки, необхідні для припинення війни.
Галина Янченко наголосила, що США володіють ключовим інструментом впливу для припинення війни — доларом, через який здійснюється близько 70% світових торгівельних операцій. Вторинні санкції ставлять країни перед вибором: залишатися у доларовій фінансовій системі й глобальній економіці або підтримувати Росію.
Крім того, спікерка вважає, що шанси завершити війну цього року — великі. Але для цього важливо, щоб США ухвалили два необхідних рішення.
“Перше — це вторинні санкції. Індія чи Китай не вагатимуться, з ким співпрацювати, якщо перед ними буде чіткий вибір: глобальна торгівля або Росія. Друге — підтримка української оборонної промисловості та військова допомога”.
Aspen Security Forum — це провідна конференція з питань національної безпеки та зовнішньої політики у Сполучених Штатах. Організований Aspen Strategic Group, Форум з 2010 року надає незалежну публічну платформу для вітчизняних та світових лідерів, де вони можуть обговорити найважливіші питання національної безпеки та зовнішньої політики.