Яскравий прикладом є законопроект №8501 про «іноземних агентів», авторства Сергія Тарути та законопроект №6675, який роком раніше був поданий президентом, та має на меті запровадити додаткову звітність для всіх громадських організацій.
Початок цього політичного сезону не став виключенням.
Ще 17-го вересня Лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак заявив, що його фракція ініціює розробку законопроекту про реєстрацію іноземних агентів держави-агресора в Україні. І вже сьогодні Президент підтримує ідею законопроекту про реєстрацію агентів впливу держави-агресора.
Хто вони агенти впливу/ іноземні агенти?
Прикладом для майбутнього українського закону може стати «Акт щодо реєстрації іноземних агентів» (FARA), який працює у США з кінця 30-х років минулого сторіччя. Він був запроваджений перш за все з метою запобігання поширенню нацистської пропаганди в країні.
Сьогодні цей закон розповсюджується на осіб та організації, які діють лише за прямою вказівкою чи бажанням іноземної країни або організацій. У спірних моментах американська влада повинна довести, що метою «агентів» дійсно був вплив на політику США.
FARA не охоплює не політичний лобізм та пропаганду в широкому сенсі. Поширення інформації в комерційних, культурних, наукових і релігійних цілях, чи благодійна діяльність передбачають реєстрації в якості «іноземного агента».
Росією у 2012 році також був прийнятий закон про «іноземних агентів», й що дуже дивно, у мене відчуття дежавю, Путін публічно виголошував, що Москва наслідує приклад США. Однак між ними існувало принципово різне ставлення до поняття «іноземний агент». У США «іноземними агентами» вважають тих, хто безпосередньо керується або контролюється іноземним урядом, або організацією. У Росії ж для отримання цього статусу достатньо лише отримати іноземні кошти/гранди.
В першу чергу постраждали правозахисні організації, в другу - екологічні, в третю - наукові та соціологічні центри. «Почесне» звання «Іноземний агент» отримали організації, що працюють в різних сферах: дискримінація, захист прав жінок і ЛГБТ, збереження історичних пам’яток, наукові дослідження, реформа кримінального правосуддя і пенітенціарної системи, прав споживачів та екології.
Їх об’єднувало те, що вони прагнули залучити громадськість до обговорення державної політики та розв'язання проблем, які держава самотужки не хотіла вирішувати.
Так, ми живемо в умовах гібридної та реальної війни з нашим північним сусідом, але чи не призведе прийняття такого закону до подібних наслідків.
Чудово говорити, що ми запозичуємо все найкраще у США. Тільки ми не Америка, в якій існує справжня тріада влади, де система стримувань і противаг не тільки у підручниках теорії держави та права.
Давайте не будемо тікати від свободи.