Судова реформа 2.0 Частина 2. Конституційний суд України

В світлі останніх подій план трішки змінюється і наступний текст буде присвячений Конституційному Суду. Однак, тут не буде переліку рішень КСУ, які викликають щире здивування та обурення громадян. Не буде і переліку “досягнень” чинних суддів.

Почнемо з суті проблеми.

В Україні, як відомо, Конституційний Суд формується за участю усіх гілок влади: Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України, що забезпечує його незалежність та об’єктивність. Чудово звучить, а ще краще могло б виглядати. Проте реальність інша.

Саме тому деталізація описаної вище процедури повинна бути насичена запобіжниками, які можуть наблизити нас до дійсно незалежного Конституційного суду.

Як відбувається призначення зараз?

Квота Президента:

Взяти участь у конкурсі може кожен, хто відповідає вимогам.

Оцінює відповідність кандидатур вимогам:

- конкурсна комісія, яку створює президент та відбирає кандидатури;

- Президент призначає особу на посаду судді Конституційного Суду з переліку наданого комісією;

Квота ВРУ:

Взяти участь у конкурсі може тільки кандидат, поданий депутатською фракцією, депутатською групою, групою позафракційних народних депутатів.

Оцінює відповідність кандидатур вимогам закону:

- комітет ВРУ розглядає документи/приймає рішення про їх невідповідність вимогам, далі проводиться спецперевірка та співбесіда. Подає до ВРУ список кандидатів з рекомендаціями та усім пакетом документів.

- далі депутати відкритим рейтинговим голосуванням здійснюють відбір на посади судді Конституційного Суду України. Той хто набрав більше за інших перемагає.

Квота з’їзду суддів України:

Взяти участь у конкурсі може кожен, хто відповідає вимогам.

Оцінює відповідність кандидатур вимогам закону:

- Рада суддів України складає список кандидатів, рекомендованих на посаду судді Конституційного Суду / З’їзду та включає до бюлетеня для таємного голосування;

- За результатами таємного голосування, перемагає той, хто отримав більшість голосів делегатів З’їзду.

Червоним виділено те, що варто змінити чи вдосконалити.

Перше.

Почнемо з процедури відбору по квоті ВРУ, яка має значні ризики, а саме стаття Регламенту, яка дає прямий вплив депутатських фракцій на формування КС і унеможливлює самостійно подавати свої кандидатури іншим суддям. Тут варто запровадити аналогічний механізм до того як це відбувається з кандидатами за квотою президента, де подати може кожен, хто відповідає вимогам, що нівелює можливість політичних маніпуляцій.

Друге.

Наступним повинно стати вдосконалення основи основ суддівського самоврядування, а саме дати можливість всім суддям брати участь у голосування за кандидатів до ВРП, ВККС, КСУ за суддівською квотою. Це повинно бути шляхом таємного електроннного голосування, аналогічного до того який наразі існує в Естонії

Саме це рішення дасть змогу зробити дійсно інноваційний крок у суддівському самоврядуванні і водночас вирішить проблему, коли, ще до З’їзду відомо хто буде обраний.

Третє.

Стосується відбору за квотами всіх трьох суб'єктів призначення, а саме оцінка відповідність кандидатур вимогам закону, яку необхідно перетворити з формальної перевірки поданих документів на ефективний конкурс, мінімально це тестування знань та особистих морально-психологічних якостей.

Четверте.

Необхідно розмежувати орган, який проводить конкурс і того хто призначає суддів КСУ.

У випадку Верховної ради та З'їзду суддів це повинні стати, аналогічні з президентськими, конкурсні комісії. З'їзду суддів може допомогти оновлена ВККС.

Цей короткий перелік удоскональ у відборі буде достатнім для підвищення незалежності Конституційного суду, і водночас кроком в осучасненні суддівського самоврядування.

*перелік не є вичерпним, коментуйте, пропонуйте, доповнюйте.

Андрій Кулібаба Андрій Кулібаба , Координатор Громадської ради доброчесності, юрист gr-практики
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter