Найвищі оцінки отримали 6 нових регуляцій. По-перше, це закони, які посилюють українізацію.
Закон про нові правила набуття громадянства України передбачає, що тепер громадянство можна буде отримати після успішного складання іспитів з української мови, знання історії України та її Конституції, тоді як раніше було достатньо «володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування». Ще одним законом Верховна Рада повністю заборонила ввезення видавничої продукції з РФ, Білорусі та окупованих територій України. Раніше її ввезення було дозволено за наявності дозволу від Держкомтелерадіо. Після повномасштабного вторгнення комітет своїм наказом відкликав дозволи на ввезення книг із РФ, а тепер новий закон поширив заборону і на друковану продукцію з Білорусі та окупованих територій. Як і раніше, заборона не стосується ввезення у багажі до 10 примірників таких видань. Однак цю норму уточнили: ввозити можна лише ті видання, що не включені до Реєстру видавничої продукції антиукраїнського змісту.
Також прогрес показали секторальні реформи.
Закон про реформу рибної галузі ініціює створення цифрової системи «Є-риба», за допомогою якої можна буде отримувати дозволи на спеціальне використання водних біоресурсів (для промислового рибальства, дослідного вилову). Це виключає вплив людського фактору та має прискорити отримання дозволів.
З експериментального у постійний режим переходять електронні аукціони на право спеціального використання водних біоресурсів, у тому числі промислового вилову риби. До того ж, закон унормовує використання рибальського квитка, який потрібен, якщо рибалка планує виловити більш ніж добову безоплатну норму (3 кг +1 рибина, 30 раків).
У червні уряд ухвалив постанову про спрощення сертифікації насіння та саджанців. Тепер агропідприємства можуть надавати послуги з польового оцінювання насіннєвих посівів та насаджень багаторічних рослин без участі державного органу з сертифікації.
Охорона здоров’я і далі у фокусі змінотворців. Кабмін ухвалив постанову, яка модернізує регулювання медицини катастроф. Ключовою зміною є формування мобільних команд медицини катастроф шести різних типів залежно від складності випадку: від тих, хто надає допомогу вдома у постраждалого, до тих, хто працює над високоспеціалізованою допомогою у лікарнях та проводить операції. Такий підхід разом з осучасненням термінології у цій сфері дозволить українським командам отримувати сертифікацію Всесвітньої організації охорони здоров’я і допомагати при стихійних лихах у інших країнах.
Також нарешті змінили закон, що регулював тривалість та грошове забезпечення військових. Військовослужбовець може отримати 30 днів основної щорічної відпустки та ще 10 днів відпустки за сімейними обставинами. Основну відпустку потрібно брати частинами, кожна з яких не більше 15 днів. Раніше військові мали 10 днів щорічної відпустки та ще 10 — за сімейними обставинами. Також закон вирішив питання з грошовим утриманням поранених воїнів, які раніше через прогалини у законодавстві отримували кілька сотень гривень на місяць. Тепер перші 2 місяці їм виплачуватимуть повну суму забезпечення, наступні місяці 20,1 тис. грн.
Що ще важливого відбулося у різних сферах?
Дерегуляція. Навесні влада спростила регуляторні процедури у галузі цивільної авіації. Тепер літаки, сертифіковані в Європейському агентстві безпеки авіації (EASA), не потребуватимуть додаткової сертифікації в Україні. Також спрощені правила виконання комерційних польотів: для сертифікованих перевізниках скасована необхідність отримувати право на експлуатацію українських повітряних ліній, дозволи на виліт повітряного судна з українського аеродрому і приліт на аеродром або проліт над територією країни, достатньо буде узгодити слоти у національних аеропортах.
Також спрощено надання побутових послуг населенню. Скасована застаріла норма про обов’язкову сертифікацію послуг, адже державна система сертифікації припинила існування ще в 2018 році, як і вимога про ведення книги відгуків і пропозицій у сфері надання послуг. Натомість надавачів послуг зобов’язали приймати безготівковий розрахунок та надавати послуги державною мовою або на прохання споживача іншою мовою, прийнятною для обох сторін.
На початку літа спрощення дісталися і транспортної сфери. Державну реєстрацію (перереєстрацію) та зняття транспортних засобів з обліку можна тепер робити онлайн. Також уряд скасував обов’язковість експертного дослідження транспортних засобів та реєстраційних документів у всіх випадках, крім першої реєстрації авто в Україні. Однак така оцінка можлива за бажанням власника чи покупця.
Гармонізація законодавства з ЄС. Закон про посилення захисту прав інтелектуальної власності передбачає можливість вилучення з обороту товарів, що виготовлені з порушенням права інтелектуальної власності, та речей, що використовувалися для їх виготовлення. У випадку, якщо порушення було вчинено ненавмисно і без недбалості, пропонується застосування разової грошової компенсації за порушення.
Влітку були ухвалені зміни до закону про рекламу. Значною зміною стало впровадження регулювання реклами на платформах спільного доступу, а також у месенджерах і ботах. Тепер така реклама має обов’язково маркуватися, а спам заборонений. Цим законом також була заборонена реклама резидентів країни-агресора.
У другому кварталі Україна ухвалила постанову, яка узгоджує українську класифікацію товарів (УКТЗЕТ) з європейською. Протягом 120 днів (тобто до кіннця жовтня) Держмитслужба має опублікувати інформацію щодо відповідності кодів товарів, зазначених у регуляціях ЄС, кодам чинної версії товарної номенклатури УКТЗЕД.
Державна допомога. Навесні уряд затвердив критерії надання держдопомоги для забезпечення розвитку регіонів та підтримки малого і середнього бізнесу. Постанова визначила правила розрахунку максимального розміру державної допомоги (50-70% від допустимих для покриття держдопомогою витрат, залежно від розміру підприємства) та встановила вимогу наявності стимулюючого ефекту від держдопомоги. Мається на увазі, що підприємство звернулося по держдопомогу перед початком проекту і можна підтвердити, що без допомоги проект не реалізувався би чи був би недостатньо прибутковим.
Також Кабмін створив можливість для судовласників отримати компенсацію витрат за воєнними ризиками, якщо страховик відмовиться їх компенсувати. Отримати компенсацію можна за руйнування чи загибель судна, псування вантажу, на ліквідацією забруднення довкілля чи для компенсації шкоди життю і здоров’ю пасажирів або членів екіпажу. Розмір компенсації не може перевищувати розмір страхового відшкодування, передбаченого наявним договором страхування, Р&I полісом. Загальний розмір компенсацій обмежений 20 млрд грн, виділених на це в держбюджеті на 2023 рік.
Екологія. Україна запровадила обов’язкові автоматизовані системи контролю викидів забруднюючих речовин, вони мають встановлюватися на обладнанні, що створює викиди («на трубі»). Це позитивне рішення, але воно не повне, адже такий моніторинг обов’язковий лише для нового обладнання, а старе (в т.ч. ще радянське) устаткування може працювати як і раніше, не лише забруднюючи довкілля викидами, але й навантажуючи енергосистему через свою енергонеефеективність. Нагадаємо, що енергоємність української промисловості на одиницю продукції досі удвічі вища, ніж в середньому у світі.
Уряд дозволив створення локальних охоронних зон для збереження біорізноманіття. Це інструмент для захисту природи на невеликих територіях — йдеться про тварин і рослини з Червоної книги, історичні або унікальні дерева, цінні природні екосистеми. Ініціювати створення охоронної зони може будь-яка юрособа, зокрема науково-дослідні заклади чи громадські організації. Період створення такої зони — 30 днів, а рішення ухвалюють обласні адміністрації.
У другому кварталі був ухвалений закон про державну систему моніторингу інформації у сфері довкілля. Він передбачає спостереження за повітрям, водами, грунтами, лісами, біологічним розмаїттям, відходами, фізичними факторами впливу (шум, вібрація, випромінювання, температура), оброблення та аналіз інформації та прогнозування змін для ухвалення якісних управлінських рішень. Планується, що ці дані будуть інтегровані до загальноєвропейської мережі збирання, обміну та використання екологічних даних та інформації (SEIS), яку адмініструє Європейська екологічна агенція.
Ринок праці. У квітні президент підписав новий закон про колективні договори. Він уточнив термінологію в цій сфері. Окрім колективного договору (між працівниками та роботодавцями) можливе укладання генеральної, територіальної чи галузевої колективної угоди, яка регулюватиме трудові відносини на відповідному рівні. Так, Кабмін може поширити дію галузевої угоди на всіх роботодавців у певній галузі, як мають понад 10 працівників. Також закон дозволив приєднання до чинних угод та договорів нових суб’єктів та зупинення дії певних положень за згодою сторін у разі настання форс-мажору. Ще один закон у цій сфері стосується захисту прав трудових мігрантів. Відтепер компаніям-посередникам, що пропонують українцям роботу за кордоном, мають платити не шукачі роботи, а роботодавці. За порушення цієї вимоги порушники заплатять штраф у розмірі 2−5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів (34 000 - 85 000 грн).
Освіта і наука. Держава доклала зусиль до вдосконалення акредитації навчальних програм. Закон про забезпечення якості вищої освіти впровадив поняття постакредитаційного моніторингу. Це означає, що відповідність освітньої програми вимогам може перевірятися постійно, а не лише перед наданням акредитації та раз на 5 чи 10 років. Цей же закон ініціює створення Апеляційної палати для оскаржень рішень Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Однак у законі є непевні моменти. Віра Іванчук, заступниця голови Громадської ради при Міністерстві освіти та науки України, пояснює: “члени НАЗЯВО можуть побороти вето Апеляційної комісії, якщо проголосують за його подолання ⅔ свого складу. Майже всі рішення НАЗЯВО зараз приймаються одностайно, отже це може нівелювати будь-яке рішення Апеляційної комісії. Тоді її створення і витрати на неї будуть даремними”.
Зміни прийшли і в державну атестацію наукової діяльності закладів вищої освіти та наукових установ. Постанова розширила потребу такої атестації на заклади вищої освіти. Також для більш точної оцінки ефективності наукової діяльності установи дозволили залучати іноземних експертів, крім представників держави-агресора. Така атестація обов’язкова для державних та комунальних установ, а для приватних здійснюватиметься за їхнім бажанням.
Охорона здоров'я та соціальний захист. Нарешті зсунулося з «мертвої точки» питання проходження військово-лікарських комісій військовими. Для прискорення цього процесу і зменшення черг військовим дозволили проходити ВЛК у цивільних лікарнях. Для цього Національна служба здоров’я України створила новий пакет послуг "Медичний огляд осіб, який проводиться при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки". Також змінилися правила виплати грошової допомоги у разі загибелі або інвалідності волонтерів. Раніше допомога надавалася лише якщо волонтер був поранений чи загинув на території Луганської та Донецької областей (зона проведення ООС), тепер це стосується всієї території України у випадку, якщо він надавав волонтерську допомогу військовим у зв’язку з нападом РФ. Також держава створила Єдиний реєстр депортованих осіб, у тому числі дітей, адже станом на травень 2023, за словами президента України, до РФ було депортовано понад 19 тисяч дітей.
Навесні змінилися правила надання соціальних послуг з догляду потерпілим на виробництві. Тепер отримувачі послуг можуть обирати, отримувати їх від професійних надавачів таких послуг з відповідного реєстру або отримати грошову компенсацію.
Продовження реформ під час війни дає надію на краще. Однак поточні зміни не достатні ні для вступу до ЄС та НАТО, ні для того, щоб задовольнити запит українців, які вважають найбільш пріоритетними на 2023 рік боротьбу з корупцією, медичну та судову реформи.