Про нові глобальні домовленості великих гравців.
Справу Evegrande можна вважати закритою. Китай врятує будівельну галузь, однак при цьому він має переорієнтувати власну економіку. Епоха великого китайського будівництва завершилася.
Економічна та політична криза в Туреччині змушують Ердогана провадити агресивну політику назовні.
Невдоволення корейців зростає - країну починає лихоманити через економічні невдачі.
Асоційоване тріо має велику політичну та історичну місію. Воно назавжди стирає з політичної мапи світу словосполучення “пострадянський простір”. Плани Кремля відтворити СРСР 2.0 зазнають
остаточного краху.
Погіршення відносин між Євросоюзом і Польщею може позначитися й на Україні. Адже не слід забувати, що Польська Республіка - наш головний адвокат у Європі.
Розмова Москви та Вашингтона на високих тонах продовжується. Україна за нею вимушена спостерігати, паралельно готуючи себе й до гірших сценаріїв. Гра поки що триває.
Ідеї "Гри в кальмара" вже беруть на озброєння іноземні політики. Про соціально-економічні проблеми дорами і не тільки - в нашому матеріалі.
Україна хоче змусити росіян відшкодувати матеріальні збитки за пограбування суден і незаконне утримання українських моряків.
Євроінтеграція відбувається успішно, а сама Європа стає ближчою, ніж нам раніше здавалося - це ключовий висновок після саміту. Про успіхи та про виклики, що стоять перед Україною - в нашому
матеріалі.
Напруга між Пекіном і Тайбеєм посилюється. Лунають абсолютно войовничі заяви. США та Китай грають м'язами. Та чи можливий військовий конфлікт, якою буде відповідь? Ось ключові питання, які слід
нині порушити.
Оприлюднення "Pandora Papers" мало негативний ефект для чеського прем’єра.
Олаф Шольц чи Армін Лашет? Ім’я наступника Ангели Меркель навіть через тиждень після проведення виборів до Бундестагу залишається інтригою.
Лише разом ми зможемо зробити так, щоб наші народи, вивчивши уроки цієї жахливої трагедії, змогли разом прийняти майбутнє.
Сильного канцлера в Німеччині не буде ще довго. І роль самої Німеччини на європейській і світовій арені зазнає очевидних змін.
Єдине, що ми можемо зробити для тих, кого вже немає – докласти максимум зусиль, щоби подібне ніколи не повторилося.
Дуже хочеться вірити, що ООН «попросить» Росію припинити протиправні дії на Донбасі та в Криму так само завзято, як вона постійно висловлює Україні «глибоку стурбованість і занепокоєння».
Створюється враження, що для української сторони незаконні вибори стали несподіванкою.
«Чим більший прогрес у цьому кримінальному процесі, тим менший шанс, що нові обвинувачені будуть у цій справі», «Суддю в Нідерландах не можна купити».
Епоха Меркель добігає кінця. Що далі? Певно, епоха турбулентності. Чи вистачить Європі беземоційного прагматизму, який був у Меркель? Відкрите питання.
Нинішня криза – не про обман на суму $66 млрд, не про зраду, не про нові оборонні союзи. Вона про втрату довіри і про підрив трансатлантичної єдності.
Біда в тім, що Україна буде й надалі зосереджувати увагу на «Мінську», Захід акцентуватиме на його безальтернативності, а Росія просто з усіх знущатиметься, продовжуючи захоплювати українську
землю.
«Сподіваюся, що суддя в цьому вироку щось скаже про участь Росії», «Росіяни хочуть отримати доступ до всіх матеріалів справи».
За інтеграційними програмами можна розгледіти пряму військову загрозу для України. За угодою Путіна і Лукашенка, Білорусь може отримати нове озброєння, а Росія – право на постійну військову
присутність на нашому кордоні.
Зараз починається історія не тільки нашого стрімкого розвитку, а й нашого виживання. Історія, яка не дозволить нікому відсидітися у тіні.