Китай прагне використати послаблення глобального лідерства США, щоб поступово перебудувати міжнародний порядок відповідно до власних інтересів. Водночас Пекін хоче отримати вплив світового лідера, але не готовий брати на себе відповідні фінансові та безпекові зобов’язання.
Про це пише The Financial Times.
Одним із прикладів такого підходу видання називає саміт Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), який наступного тижня відбудеться в китайському Шеньчжені. За словами обізнаних співрозмовників FT, захід стане одним із найжорсткіше контрольованих за всю історію організації, заснованої у 1989 році.
Цьогоріч програму саміту суттєво скоротили. Зокрема, не передбачені традиційні виїзні зустрічі для неформального спілкування лідерів. Натомість президент США Дональд Трамп і російський лідер Владімір Путін мають провести двосторонні переговори з головою КНР Сі Цзіньпіном на його віллі «Кілінь».
Як припускає FT, скорочення програми може бути спрямоване на обмеження вільного спілкування між учасниками. Водночас Пекін прагне продемонструвати себе центром багатосторонньої системи та заповнити вакуум лідерства, який, на думку аналітиків, утворився внаслідок політики адміністрації Трампа.
Минулого року Сі Цзіньпін представив так звану ініціативу глобального управління. Вона передбачає створення «більш справедливої та рівноправної» міжнародної системи. Китайський лідер також виступив проти «всіх форм односторонності, гегемонії, домінування кількох країн та блокової політики» – це розцінили як критику США.
Однак західні аналітики та дипломати ставлять під сумнів, чи відповідає китайське бачення багатосторонності загальноприйнятому розумінню цього поняття. На їхню думку, Пекін прагне зберегти міжнародні інституції, зокрема ООН і Світову організацію торгівлі, але адаптувати їх до власної політичної системи, у якій правила визначає керівництво Комуністичної партії Китаю.
«Китай прагне стати провідною державою в Азії та провідною державою на світовій арені. Він хоче поваги до себе та до його основних інтересів і хоче позбутися ліберального ядра міжнародного порядку», – заявив директор Китайського центру імені Джона Л. Торнтона в Інституті Брукінгса Раян Хасс.
Для посилення впливу Китай заручається підтримкою країн, що розвиваються, використовує свою торговельну потугу та розширює участь у міжнародних об’єднаннях, зокрема БРІКС. Через ініціативу «Один пояс, один шлях» Пекін інвестував понад 1 трильйон доларів в інфраструктурні проєкти у сферах транспорту й енергетики.
Водночас аналітики зазначають, що економічної потуги недостатньо для здобуття глобального лідерства. Попри одну з найбільших армій у світі, Китай не демонструє готовності проєктувати військову силу далеко за межами власного регіону або відігравати вирішальну роль у врегулюванні конфліктів за кордоном.
На відміну від США, які підкріплювали свій міжнародний вплив фінансовою допомогою, безпековими альянсами та підтримкою глобальних інституцій, Китай поки не готовий вкладати співмірні ресурси у забезпечення міжнародної безпеки.
Зокрема, Пекін не засудив повномасштабне вторгнення Росії в Україну, хоча декларує підтримку принципів Статуту ООН і національного суверенітету. Аналітики також вказують на обмежений вплив Китаю на переговори щодо припинення конфлікту навколо Ірану.
«Амбіції Китаю, безперечно, стають дедалі очевиднішими. Але, на мою думку, залишається відкритим питання, чи зможе країна їх реалізувати», – підсумував Хасс.
- Анонсована раніше Дональдом Трампом зустріч президента США з російським диктатором Путіним і лідером комуністичного Китаю Сі Цзінпінем відбудеться 19 листопада.