Standard Chartered, Citigroup та інші міжнародні банки провели через свої системи мільярди доларів, пов’язані з фінтехкомпанією A7, яку підтримує Кремль і яка за допомогою масштабної операції з підробки документів проникла у світову фінансову систему.
Про це пише Financial Times. Видання зазначає, що отримало сотні тисяч файлів із внутрішніх систем A7 – групи, створеної як альтернатива західній платіжній системі. Ці файли показують, як компанія використовувала традиційні схеми відмивання грошей, щоб провести через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд, попри санкції проти Росії.
Деякі платежі, виявлені у витоку, стосувалися надзвичайно чутливих товарів, пов’язаних із війною, зокрема військового обладнання та закупівель для російських силових структур.
A7 була створена в Росії та Киргизстані молдовським олігархом Іланом Шором за підтримки державного Промсвязьбанку, пов’язаного з російською оборонною промисловістю. Компанія позиціонується Кремлем як важливий інструмент для міжнародних платежів після відключення російських банків від системи Swift у 2022 році.Лише рахунки в Standard Chartered у Гонконгу отримали від пов’язаних із A7 структур $1,1 млрд у період від кінця 2024 року, коли A7 була створена, до серпня 2025 року. За цей самий період DBS у Гонконгу отримав $273 млн, а клієнти Citigroup – $74 млн.
Клієнти Deutsche Bank у Європі отримали близько $18 млн. A7 відкрила рахунки у First Abu Dhabi Bank, найбільшому банку Об’єднаних Арабських Еміратів, для 17 різних структур, які здійснили вихідні платежі на понад $1,8 млрд. Компанія також відкрила рахунки в JPMorgan Chase та DBS.
Financial Times виявила докази використання 100 підставних компаній A7 для здійснення платежів. У документах згадується щонайменше ще 100 таких структур, серед яких щонайменше 61 в ОАЕ, 87 у Гонконгу, 16 у Киргизстані та 14 в Індонезії.
Хоча більшість найбільших підставних структур були компаніями-оболонками, контрольованими A7, найбільшою окремою структурою, що здійснювала платежі, була нині закрита державна організація Киргизстану – Торгова компанія Киргизької Республіки.
Щонайменше три структури були зареєстровані у Великій Британії, де A7 потрапила під санкції у травні 2025 року. Одна компанія в Угорщині, схоже, стала ключовим каналом для платежів до ЄС.
За схемою A7 підставні компанії організовували внесення готівки до банків, підключених до системи Swift, після чого ці кошти можна було використовувати для оплати рахунків російських компаній за кордоном. Кінцевим пунктом призначення трохи більше половини всіх потоків були рахунки в китайських банках.
Нині A7 є великим платіжним оператором для звичайних цивільних компаній і стверджує, що обробляє майже п’яту частину валютних операцій Росії. A7 докладала значних зусиль, щоб обманювати банківські системи перевірки на предмет відмивання грошей. Підставні компанії заздалегідь готували підроблені документи, створюючи паперовий слід, покликаний приховати справжню суть транзакцій.
Це включало бібліотеку з тисяч корпоративних печаток: деякі з них були підробленими, тоді як інші були вилучені зі справжніх документів нічого не підозрюючих компаній.
Підставним компаніям надавали інструкції щодо того, як описувати товари, які вони купували, щоб не викликати підозр. Наприклад, співробітникам наказували замінювати митні коди санкційних товарів на найближчі альтернативні коди, які не підпадали під санкції. Вони також ретельно підтримували правдоподібні версії щодо покупців і продавців.
В одному з випадків платіж на $510 тисяч фактично стосувався 500 приладів нічного бачення для російського клієнта, але в документах товар намагалися представити як скло. Схема також передбачала приховування «російського сліду» в документах, зокрема видалення кириличних символів та зміну даних про покупців, товари й доставку.
Фінтехкомпанія використовувала слабкі місця системи Swift, яка значною мірою покладається на те, що банк-відправник належним чином перевіряє своїх клієнтів. Якщо A7 вдавалося обійти контроль хоча б одного банку-учасника, це відкривало їй шлях для проведення платежів через систему.
На ранніх етапах схеми, наприкінці 2024-го та на початку 2025 року, A7 проводила великі обсяги коштів через три киргизькі банки: Eldik, Aiyl та Eurasian Savings Bank (ESB).
Документи A7 свідчать, що Standard Chartered у лютому 2025 року запідозрив порушення. Банк не мав прямих кореспондентських відносин із цими киргизькими банками, а рахунки одержувачів A7 у ньому невдовзі були закриті.
Після цього A7 змістила свою діяльність і почала проводити більше платежів через ОАЕ. Основну частину потоків обробляв First Abu Dhabi Bank. Підставні компанії A7 відкрили в ньому понад десяток рахунків, з яких здійснили вихідні платежі на $1,3 млрд і ще близько $500 млн внутрішніх транзакцій між собою. Банк також відігравав важливу роль для A7, забезпечуючи конвертацію дирхамів ОАЕ через свої банки-кореспонденти у долари, євро та юані — послугу, необхідну для здійснення міжнародних розрахунків.
Документи свідчать, що банки виявляли підозрілі операції та надсилали запити щодо їхнього походження, але A7 відповідала підробленими документами, створеними спеціально для проходження перевірок. Водночас First Abu Dhabi заявив, що закрив усі виявлені рахунки, пов’язані з A7, а інші великі банки підтвердили прихильність до процедур протидії відмиванню грошей, не коментуючи конкретні операції.
Справжній масштаб операції, ймовірно, був ще більшим. У даних згадується ще 17 500 платежів, але Financial Times не змогла встановити їхню загальну вартість.