Німеччина перевіряє, чи зможе її система охорони здоров’я працювати в умовах великої війни. У країні готуються до можливого масового надходження поранених військових, перебоїв із постачанням медикаментів, кібератак і ударів по медичній інфраструктурі.
Про це пише Bloomberg.
У військовому госпіталі в Ульмі для цього можуть відновити підземний медичний бункер часів Холодної війни. Його збудували 1979 року для роботи в умовах ядерного удару. Комплекс розрахований на 2 тисячі людей і 90 днів автономної роботи. Водночас його вентиляційні та енергетичні системи потребують модернізації, яка коштуватиме мільйони євро.
За розрахунками Бундесверу, у разі війни Росії з НАТО до Німеччини може прибувати до 1000 поранених військових щодня. П’ять військових госпіталів країни швидко досягнуть межі своїх можливостей, тому доведеться залучати цивільні лікарні. Це може створити додаткове навантаження на систему, яка одночасно має обслуговувати цивільне населення.
Ще одна проблема – нестача медиків із досвідом лікування бойових травм. У Німеччині таких лікарів лише кілька сотень. Бундесвер разом із Німецьким товариством травматології проводить спеціальні курси для цивільних хірургів, однак найінтенсивніші програми можуть підготувати лише 50–100 фахівців на рік.
Німеччина залежить від Китаю у виробництві ліків
У березні військові вже провели масштабні медичні навчання, під час яких моделювали напад на Литву та транспортування поранених до лікарень Берліна й Бранденбурга. За словами організаторів, навчання пройшли успішно, але взаємодію військової та цивільної медицини потрібно відпрацьовувати й надалі.
Проблемою залишаються й запаси медикаментів. Німеччина, як і значна частина Європи, залежить від Китаю у постачанні компонентів для виробництва деяких антибіотиків і знеболювальних. Лікарням рекомендують мати запас препаратів для інтенсивної терапії приблизно на шість тижнів.
На тлі підготовки Німеччина також вивчає український досвід. Після початку повномасштабної війни українські лікарні переміщували пацієнтів на нижні поверхи, облаштовували підвали й технічні приміщення для лікування, а після ударів по енергетиці переходили на генератори та сонячні панелі.
- Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія залишається довгостроковою загрозою для Європи, а країни Альянсу не повинні недооцінювати її наміри. Російська економіка дедалі більше орієнтована на оборону та підготовку до війни.
- Він також зазначив, що Москва проводить дедалі більше гібридних операцій у Європі – від кібератак і саботажу до підпалів, порушень повітряного простору та інцидентів із безпілотниками.