Російські заморожені держактиви слід використати для виплати Україні компенсації за шкоду, завдану агресивною війною РФ. Таку ініціативу підтримав Комітет Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з юридичних питань.
Про це повідомили на сайті ПАРЄ.
Ініціатива передбачає використання російських активів для виплати компенсації Україні після двох рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у міждержавних справах, порушених за позовами України. Суд уже встановив відповідальність Росії за серйозні порушення прав людини, спричинені її агресією.
Водночас остаточний розмір так званої «справедливої сатисфакції», яку Росія має виплатити Україні, ЄСПЛ наразі не визначив.
У ПАРЄ зазначили, що через безпрецедентний масштаб завданої Україні шкоди потенційні виплати можуть становити мільярди, десятки мільярдів або навіть сотні мільярдів євро.
Комітет ПАРЄ вважає, що перенаправлення російських активів на виплату компенсації Україні у справах, пов’язаних із війною, може бути законним контрзаходом відповідно до міжнародного права.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії було заморожено близько 260 млрд євро активів Центрального банку РФ. Із них близько 210 млрд євро зберігаються в Євросоюзі.
Парламентарі закликали створити під егідою Ради Європи спеціальний механізм фінансування, який дозволив би приймати ці кошти та спрямовувати їх Україні як компенсацію.
У ПАРЄ також нагадали, що Росію виключили з Ради Європи 16 березня 2022 року, а через шість місяців вона перестала бути стороною Європейської конвенції з прав людини. Водночас РФ залишається зобов’язаною виконувати рішення ЄСПЛ щодо порушень, скоєних до припинення її участі в Конвенції. У ПАРЄ наголосили, що ці зобов’язання не можуть бути скасовані російським законодавством.
Крім того, Комітет ПАРЄ закликав держави забезпечити можливість для інших осіб та організацій, які мають вимоги до Росії, домагатися виконання рішень ЄСПЛ про компенсацію через національні судові механізми.
Окремо парламентарі пропонують створити публічний перелік осіб, причетних до масштабних порушень прав людини, які ще не були притягнуті до відповідальності. Такий список планують регулярно оновлювати та передавати державам-членам Ради Європи, ЄС і Міжнародному кримінальному суду для можливого застосування цільових санкцій або кримінального переслідування.
Рекомендацію Комітету ПАРЄ має розглянути повний склад Асамблеї 30 вересня під час осінньої пленарної сесії.