PISA-2025
Загалом до цього циклу PISA долучилася 91 країна/економіка. Найвищі результати з природничих наук, математики та читання у 2025 році показали чотири китайські юрисдикції — Пекін, Шанхай, провінції Цзянсу та Чжецзян. За ними йде Сінгапур, далі — Макао (Китай), Китайський Тайбей, Японія, Естонія, Південна Корея, Велика Британія, Канада та Нова Зеландія. Як бачимо, серед найуспішніших освітніх систем лише дві європейські. Україна зі своїми результатами опинилася приблизно в середині списку. Враховуючи наші обставини, це само по собі неабиякий здобуток.
Ми беремо участь у PISA втретє і вже вдруге — під час повномасштабної війни. Це, на жаль, диктує певні обмеження. Фактично дослідження показує стан освіти в тій частині України, яку вдалося охопити. Це 17 областей із 27. Через безпекові фактори в оцінюванні не брали участі учні з тимчасово окупованого Криму, а також Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської та Херсонської областей — регіонів, де війна найбільше вплинула на освітній процес і де загалом живе близько 26% 15-річних підлітків.
До традиційних для PISA математики, читання та природничо-наукових дисциплін цього разу додали інноваційну галузь «Навчання в цифровому світі». Україна також взяла участь у вибірковому дослідженні з іноземної мови, результати якого оприлюднять окремо в 2027 році.
Нагадаємо кілька важливих моментів. PISA оцінює не те, наскільки учень засвоїв чи може відтворити шкільну програму, а те, наскільки здатен використати набуті знання: аналізувати, міркувати, розв’язувати проблеми, аргументувати та робити висновки.
Приміром, математична грамотність у рамках PISA визначається як здатність людини мислити математично, формулювати, застосовувати та інтерпретувати математику для розв’язання проблем у різноманітних контекстах реального світу.
При цьому грамотність оцінюють за шістьма рівнями, де перший — найнижчий, шостий — найвищий, а другий — базовий. Він означає, що учні мають базові знання й уміння, які допомагають їм повноцінно брати участь у житті суспільства.
Читайте також PISA-2022. Найнижчі результати українські учні показали в читанні, найвищі — в природничо-наукових дисциплінах
Падіння зупинилося, але відставання залишається
Найкраще українські учні впоралися із завданнями з природничо-наукових дисциплін — їхній середній результат становив 448 балів. З математики — 431 бал, із читання — 418.
Інше питання — наскільки і в який бік результати наших підлітків у 2025 році відрізняються від показників попереднього циклу.
Загальна тенденція залишається негативною. Але хороша новина в тому, що хоча бали й знизилися, статистично ця різниця незначуща. Якщо перерахувати показники 2022 року для тих самих 17 регіонів, то у 2025-му маємо мінус один бал із природничо-наукових дисциплін, мінус дев’ять — з математики та мінус одинадцять — із читання.
Тож можна говорити про певну стабілізацію ситуації після її істотного погіршання у 2022 році порівняно з 2018-м. Тоді середній результат з математики знизився на 13 балів, із природничо-наукових дисциплін — на 20. Найдраматичнішим було падіння в галузі читання — на 39 балів. Це відбувалося на тлі одразу двох потрясінь для освіти — спочатку пандемії COVID-19, а потім початку повномасштабного вторгнення.
Разом з тим українські результати все ще нижчі за середні показники країн ОЕСР. З математики та природничо-наукових дисциплін різниця становить 32 та 34 бали відповідно. Це втілюється у майже півтора роки відставання українських підлітків від їхніх однолітків (20 балів PISA — це один умовний рік навчання. — LB.ua). У читанні розрив ще відчутніший — 43 бали.
Природничі науки у фокусі PISA-2025
Цікаво, що в усіх трьох дослідженнях, в яких брала участь Україна, наші підлітки показували вищі результати саме з природничих наук і найнижчі з читання. Змінювався тільки розрив між ними.
— Думаю, успіх у природничо-наукових дисциплінах має доволі просте пояснення. Бо вони більше пов’язані з повсякденним досвідом. Якісь фізичні, біологічні чи хімічні явища дитина бачить у реальному житті, навіть якщо не завжди усвідомлює їх як наукові. Ти уявляєш собі, що таке жирність молока, бо ти його колись пив. Ти уявляєш, що таке потовиділення. Або що таке Земля. З іншого боку, PISA не спонукає пояснювати якісь глибокі наукові речі або складні концепти. Тут цього немає, — каже директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.
Під час кожного циклу оцінювання одна з галузей опиняється в центрі особливої уваги. В рамках PISA-2025 нею якраз і стали природничо-наукові дисципліни. Це дослідження засвідчило, що відносно сильнішою стороною українських учнів є здатність пояснювати явища з погляду природничих наук. А ось завдання, які потребували не лише знання науково-природничого компонента, а й планування та аналізу дослідження, критичної інтерпретації даних і доказів, оцінювання інформації та обґрунтування рішень, викликали більше труднощів.
З огляду на це, як пишуть у національному звіті, посилення потребує дослідницька діяльність під час навчання, яка би охоплювала повний цикл від формулювання проблеми й гіпотези до проведення експериментів, аналізу даних, обґрунтування результатів.
Читання: проблема не лише України
Загалом середні результати країн ОЕСР у 2025 році показують схожі тенденції з українськими. З одного боку, вони знизились порівняно з попереднім оцінюванням в усіх трьох галузях і виявилися найнижчими за всю історію проведення дослідження. З іншого, — найбільший виклик, як і в Україні, — з читанням. Середній бал у цій галузі впав із 482 в 2022 році до 466 балів у 2025-му.
Описані зміни є частиною тривалішої тенденції. У багатьох країнах результати учнів почали погіршуватися ще до пандемії COVID-19, що вказує на глибші проблеми в освітніх системах. Приміром, середній бал по країнах OЕСР з читання свого пікового значення — 501 бал — сягнув у 2012 році, і відтоді постійно зменшувався.
Саме в читанні найяскравіше проявились і гендерні відмінності. Так є в більшості країн, і в тому числі в Україні. За результатами PISA-2025, дівчата випереджають хлопців на 32 бали. У середньому по країнах ОЕСР цей розрив трохи менший — 30 балів.
Водночас, якщо у наших дівчат ситуація в 2025 році радше стабілізувалася, то у хлопців проблеми тільки поглиблювались, а середній бал знизився з 415 до 402.
Як коментують у національному звіті, результати в читанні відображають глобальніші зміни в читацьких практиках і вподобаннях підлітків, способах споживання ними інформації, а також у підходах учнівства до взаємодії з текстами у зв’язку з доступністю ШІ-інструментів.
ОЕСР визнає, що учням стає дедалі складніше працювати з текстами, які вимагають зосередженості й часу, коли потрібно запам’ятати кілька фрагментів інформації, пов’язати їх між собою, а також оцінити, наскільки текст якісний і достовірний, критично осмислити його. Тобто у читанні PISA зафіксувала погіршення навичок, особливо важливих в епоху штучного інтелекту. Водночас майже вдвічі — порівняно з 2018 роком — зросла частка так званих «поспішних читачів». Це учні, які швидко пробігають текст очима й дають швидку, але неправильну відповідь.
Загалом поширення цифрових технологій, збільшення часу перед екранами та зменшення інтересу до читання заради задоволення відбувалися паралельно зі зниженням рівня читацької грамотності. Водночас країни, де результати з читання впали найбільше, як правило, демонстрували також найбільше погіршення результатів із математики та природничих наук.
Не досягають базового рівня грамотності
Загалом майже кожен другий український учень у 2025 році не мав базових знань, умінь і навичок у галузі математики й читання, а з природничо-наукових дисциплін цього рівня не досягав приблизно кожен третій. Натомість найвищі рівні грамотності посильні лише для невеликого відсотка учнів.
І тут ми, як показують три цикли дослідження PISA, істотно віддалилися від орієнтиру, визначеного для України в межах Цілей сталого розвитку, затверджених Генасамблеєю ООН у 2015 році: щонайменше 80% 15-річного учнівства мали б опановувати базовий рівень грамотності до 2030-го.
Якщо у 2018 році, коли ми були найближче до мети, другого та вищих рівнів із природничо-наукових дисциплін досягли 74% українського учнівства, то у 2025-му — вже 65%. З математики за цей період відповідна частка зменшилася із 64% до 54%, а з читання — із 74% до 55%.
Шукати пояснення цьому слід обережно. Адже однозначно визначити, якою мірою ця тенденція пов’язана безпосередньо з погіршенням якості освіти, а якою — зі зміною охопленого дослідженням учнівства та наслідками війни, неможливо, пишуть у національному звіті.
Освітні можливості залежать від того, де й в яких умовах росте дитина
Соціально-економічне становище родини залишається одним із найважливіших факторів, який тісно пов’язаний з результатами навчання. В Україні цю нерівність загострює війна. Діти з менш сприятливими передумовами часто мають менше ресурсів для подолання освітніх втрат, наслідків вимушених переміщень, і більше проблем із доступом до інтернету чи техніки, та через брак додаткових занять і психологічної підтримки.
У цифрах це виглядає так. Серед учнів із високим індексом економічного, соціального та культурного статусу (ESCS) базового рівня грамотності досягають 80% із природничо-наукових дисциплін, 69% — з математики та 70% — із читання. Натомість серед підлітків із низьким ESCS ці частки значно менші: 53%, 41% і 43% відповідно.
Але навіть маючи обмежені ресурси й складні життєві обставини, деякі 15-річні школярі все одно досягають високих результатів у навчанні. Їх називають академічно стійкими. В Україні таких 15% — це більше, ніж у середньому по країнах ОЕСР, де їх 12%.
Все ще зберігається, хоча й без системного погіршення, серйозний розрив в успішності підлітків, які проживають у селах та невеликих містечках, і тих, хто мешкає у великих містах. Скажімо, у математиці це відставання еквівалентне трьом рокам навчання, а у читанні та природничо-наукових дисциплінах воно навіть більше.
Не просто користуватися технологіями, а розв’язувати проблеми
Окремо PISA-2025 перевіряла, наскільки добре 15-річні підлітки вміють використовувати цифрові інструменти. Йдеться не про звичайну цифрову грамотність — уміння користуватися комп’ютером, працювати з офісними програмами, шукати інформацію в інтернеті, а про обчислювальне мислення. Тобто вміння підлітків самостійно розв’язувати проблеми в цифровому середовищі: сформулювати завдання, побудувати модель чи алгоритм, перевірити його роботу, проаналізувати дані та вдосконалити рішення.
У цій галузі українські учні в середньому набрали 478 балів. І хоча це на 22 бали менше, ніж в середньому по країнах ОЕСР, все одно здатність навчатися в цифровому світі є відносно сильним складником профілю українського учнівства. Разом з тим нашим підлітками дещо краще даються завдання з програмування, ніж із моделювання. Вони відносно успішніше працюють з алгоритмічними рішеннями, ніж із цифровими моделями, змінними та взаємозв’язками між ними.
Штучний інтелект: українські підлітки активно ним користуються
Як свідчать дані PISA-2025, українські підлітки активно користуються чатботами на основі ШІ для навчання: більше половини учнів звертаються до них щонайменше раз на тиждень. Це приблизно стільки ж, як у Польщі (55%), трохи менше, ніж в Естонії (58%), але більше, ніж в інших референтних країнах і в середньому по ОЕСР (46%).
Причому, виконуючи окремі завдання, українські підлітки використовують ШІ найактивніше серед референтних країн: 43% щонайменше щотижня звертаються до чатботів, щоб підготувати текст для письмової роботи, 42% — щоб узагальнити прочитане, а 37% — щоб попередньо пошукати інформацію про нову тему.
І лише 8% українських підлітків кажуть, що ніколи або майже ніколи не застосовують ШІ для жодного з навчальних завдань, які досліджувала PISA. Це помітно менше, ніж у середньому в країнах ОЕСР, де таких учнів 14%. Водночас у нас дуже мало говорять про правила використання ШІ в навчанні.
Не лише знання: як українські підлітки ставляться до навчання
Успіхи у навчанні залежать не лише від того, що учні знають і вміють. Не менш важливо те, як вони ставляться до навчання, реагують на труднощі, оцінюють власні можливості та почуваються в освітньому середовищі.
PISA-2025 окремо досліджувала ці складові. Скажімо, допитливість. Більше 60% українських підлітків погоджувалися з твердженням «Я люблю з’ясовувати, як щось улаштовано», а 63% — із тим, що «Я люблю вивчати щось нове». Але у порівнянні з середніми показниками країн ОЕСР цы результати все ж трохи гірші.
Ще помітніша різниця, коли йдеться про готовність докладати зусиль під час навчання. Лише 47% українських учнів та учениць кажуть, що продовжують працювати над завданням, доки не завершать його, а 54% — що докладають додаткових зусиль, коли робота кидає їм виклик. За обома показниками ми відстаємо від середніх значень для країн ОЕСР, де відповідні частки сягають близько 60%.
Це важливо, оскільки попередні цикли PISA довели: наполегливіші учні в середньому мають і вищі навчальні результати, що в принципі звучить цілком логічно.
Також PISA досліджує так зване мислення зростання — переконання підлітка, що інтелектуальні здібності не є визначеними раз і назавжди, а їх можна розвивати. Його оцінюють, зокрема, за реакцією на твердження: «Людина має певний рівень інтелекту, і вона не може суттєво змінити його». Якщо підліток із цим не погоджується, це свідчить про сформованіше мислення зростання. За цим показником українські учні демонструють результат, близький до середнього по країнах ОЕСР: 68% не погодилися або повністю не погодилися з твердженням.
Тобто попри труднощі з наполегливістю та інтересом до навчання українські підлітки загалом не схильні вважати свої здібності незмінними.
Водночас сама школа для більшості українських підлітків залишається місцем, де вони почуваються своїми, 82% учнів легко знаходять там друзів.
Це з позитивного. А от що справді насторожує — ставлення до практичної користі освіти. Українські підлітки оцінюють її стримано. Лише 62% вважають, що знання та вміння, здобуті в школі, мають практичну цінність. Більше третини не поділяють цієї думки. Як пояснюють у звіті, це окреслює потребу в чіткішому зв’язку між змістом навчання та його застосуванням у подальшому житті й професійній діяльності.
Інший показник, який викликає занепокоєння, — відвідування. 73% учасників та учасниць української вибірки PISA-2025 повідомили, що протягом двох тижнів перед тестуванням пропустили щонайменше один урок або навчальний день. Це більш ніж удвічі перевищує середній показник по країнах ОЕСР — 34%.
І тут важливо враховувати контекст. Часті пропуски — швидше за все, один із проявів того, наскільки нестабільним залишається навчання українських підлітків через повітряні тривоги, безпекові обмеження, вимушене переміщення родин, змішаний формат навчання тощо. Тож ці результати не можна списувати, приміром, виключно на нижчу мотивацію до навчання.
Приклади конкретних проблем, які побачили екзаменатори під час перевірки відповідей
Одна з найцікавіших частин національного звіту — аналіз типових проблем, з якими стикнулися українські учні й учениці під час тестування. Їх наводять, власне, екзаменатори. Далі деякі приклади.
У математиці учні й учениці часто виконували обчислення без достатнього осмислення умови, плутали математичні операції, некоректно працювали з відсотками, дробами, наближеними значеннями. Також ігнорували вимоги пояснити хід міркувань. Частина відповідей свідчить про те, що вони не опрацьовували умову повністю, пропускаючи важливі обмеження або додаткові дані. Виникали проблеми і з обґрунтуванням відповіді. Навіть коли обчислення виконали правильно, пояснення часто зводилось до якоїсь загальної фрази типу «бо це середнє арифметичне».
У читанні одна з головних проблем — схильність переказувати зміст тексту замість того, щоб шукати відповідь на поставлене запитання. Коли потрібно довести свою думку, учні нерідко просто повторювали тезу, а не наводили аргумент. А там, де потрібно послатися на конкретний факт або вказати на суперечність, об’єктивні аргументи могли підміняти власними оцінками фактів, інформації чи людей, про яких ідеться. Особливо складними виявилися завдання з незвичними форматами текстів — зокрема множинними, перерваними або змішаними. В таких випадках недостатньо просто прочитати текст: потрібно зіставити інформацію з різних джерел, встановити зв’язки між нею та зробити висновок.
У природничо-наукових завданнях екзаменатори також звернули увагу на проблеми з обґрунтуванням відповіді та на частковий аналіз умови замість повного врахування всіх необхідних параметрів. Водночас деякі відповіді хоча і звучали нібито змістовно, але фактично лише повторювали наведене в умові або відтворювали окрему фразу без власного висновку. Труднощі виникали і при встановленні причинно-наслідкового зв’язку. У низці завдань учні й учениці називали правильний фактор, але не пояснювали, яким саме способом він зумовив наслідок.